Про що легше говорити з дітьми: про секс чи гроші
Я думаю, що зараз про секс говорити легше, а про гроші діти до кінця ще не знають. Є такі фрази "про таке ти ще замаленький говорити", "будеш заробляти, тоді будемо обговорювати гроші". Однак такі висловлювання не є хорошими, бо потім батьки забувають казати "ти вже занадто дорослий, щоб говорити про гроші".
Говорити потрібно, бо фінансова грамотність передається дітям від батьків поведінкою, досвідом і так далі. Якщо батьки мало розповідають про це, тоді нащадки змушені самі отримувати подібний досвід.
Коли у дитини з’являється фінансова свідомість
Говорити про гроші потрібно завжди, так само як і про стосунки чи секс. Проте дозовано давати інформацію, залежно від віку. Можна розділити на декілька категорій: дітям з 2-3 років до 7 років треба розповідати про базові речі, наприклад, розказати про монети та паперові гроші; у віці 8-15 років дітям подобається ця тема, вони справляються з питанням заощаджень; з 15 річними і старшими підлітками значно простіше, адже в цей період у них прокидається думка про те, що вони хочуть мати і заробляти власні кошти. Хочу нагадати, що за нашим законодавством, дітям дозволяють заробляти з 14 років.
З якою інтонацією дітям розповідати про гроші
Найскладніше батькам виховати "рівне" відношення до грошей, щоб не з’явилося надмірне прагнення ними володіти, але й не виховати зневагу до фінансів, мовляв, гроші псують чи гроші ― це погано. Доволі часто таке ставлення формують висловом "не в грошах щастя". Виникає завдання показувати дітям, що власні кошти ― це засіб, який дозволяє реалізувати плани, отримувати якісь речі, необхідні чи бажані. Це важке завдання.
Діти не завжди сприймають те, що говорять батьки, треба власним прикладом показувати, що робити. До того ж багато залишається поза знаннями дітей, наприклад, малеча не бачить як тато чи мама отримують заробітну плату, як ті відкривають рахунок у банку, як ведуть фінансовий звіт, як вирішують питання кредитів. Про все це варто розповідати, особливо тим, хто досягнув 10-річного віку. Дитину варто залучати на сімейне обговорення фінансів.
Читати далі: Як правильно спланувати свій бюджет — роз’яснення експерта
Про дітей, які занадто ощадливо ставляться до грошей
Якщо батьки помічають подібне, то, можливо, є необхідність у тому, щоб поспілкуватися з психологом, щоб поступово вирішити питання, бо різко це не змінити. Звісно, причин, чому так сформувалося ставлення дитини до грошей, може бути багато. Можливо, їй часто пояснювали, що гроші просто так з неба не падають. Є ситуації, коли дитина дуже переймається, що батьки багато часу проводять на роботі, щоб мати гроші, а вона хоче їх бачити, тому готова заощаджувати. Буває, коли діти думають, що недостойні дорогих подарунків.
Батькам важливо розбиратися зі своїм ставленням до грошей, перш ніж вчити дітей. Старші люди передають свої установки наступним поколінням, тому їм бажано розібратися зі своїми блоками. Можливо, не змалку, але вже з підліткового віку дитиною про це говорити. Так нащадки будуть розуміти, що якщо зіштовхуються з якимись блоками чи стопорами, то все це можна змінити, якщо працювати з психологами. Хай буде лише одна сесія, а не роки терапії.
Хто має пояснювати про цінність володіння грошима
Батьки насамперед. Важливо не лише, які слова вони знайдуть для цього, а й те, що варто показувати власним прикладом, що є межі володіння. Якщо дитина починає красти, можливо, їй багато всього забороняють. Варто говорити про те, що турбує. Можна залучати нащадка до власних справ, але це дуже індивідуально. Має бути розуміння, що гроші приходять і завдяки роботі.
В Україні вже є книжки з фінансової грамотності для дітей. Тим, кому вже виповнилося 9-10 років можна почитати обидві частини "Бізнесмагів". Там міркують над тим, чи етично заробляти в школі і на чому.
Читати далі: Наталія Тарасенко: Будь-яка фінансова грамотність починається з управління власними грішми
Якщо дитина вимагає грошей у батьків
Дитині важливо пояснювати, що батьки теж мають право на гроші, вони можуть витрачати кошти і на власні потреби. Такі питання треба вирішувати за допомогою третього представника, це може бути психолог, щоб правильно вирішити таку ситуацію.
Якщо підліток заробляє власні гроші, коли його залучати до спільних витрат
Якщо дитина підробляє і отримує гроші, то можна з нею поговорити про те, щоб урізати її бюджет на якісь розваги. Або, наприклад, коли підліток хоче якусь річ, тоді допомогти йому з покупкою, але дати 50% її вартості, іншу частину має сплатити дитина. Можна разом розраховуватися і за комунальні, але все залежить від віку, бо у дитини може з’явитися надмірне рахування грошей, що може негативно позначитися на її психіці. Важливо не позбавити бажання заробляти, не перегнути у цьому питанні. Можете говорити, питати, куди вона витрачає зароблене, щоб коригувати її фінансову грамотність. Варто звернути увагу на те, щоб у дитини з’явилася навичка відкладати частину доходу.
Читати далі: Чому більшість українців не мають "фінансової подушки": експертка пояснила, як навчитись фінансовій грамотності
Чи варто бабусям і дідусям давати кишенькові онукам
Я думаю, що варто. Дітям важливо зрозуміти, що гроші можуть приходити по-різному: від праці чи бути подарунком. Було б непогано, якщо б дідусь запитав, куди онук чи онучка витратить гроші. Необхідно почути, чи збирає дитина гроші чи просто їх витратить на цукерки. Краще в дитячому віці на цукерки, ніж потім у дорослому витрачати всю заробітну плату на одну пару кросівок. Такі помилки варто робити на малих сумах, а не на великих. Сваритися з людьми старшого віку не потрібно, для них це теж приємність ― давати гроші онукам. Проте важливо відслідковувати, щоб не сформувалася думка, що дідусь у будь-якому випадку дасть гроші.
Чи є вік, коли з дитиною пізно говорити про гроші
Я думаю, що такого віку немає. Моє ставлення до грошей з часом і з віком до грошей змінюється, тому ніколи не пізно. Може бути важче і довше. У дитини може сформуватися своє чітке бачення, яке вона не готова буде змінювати, його буде складно скоригувати. Але немає межі для розмов і виховання.
Зазначимо, за дослідженням "Фінансова грамотність, фінансова інклюзія і фінансове благополуччя в Україні", проведеного в рамках проекту USAID "Трансформація фінансового сектора" в червні 2019, українці мають найнижчий рівень фінансової грамотності в порівнянні з іншими країнами – 11,6 з 21 балів.
Фото: pixabay.com
