Про висновки Генеральної прокуратури
Я думаю, що це акт агресії, яка розпочалася у нас з анексії Криму, коли Росія у 2014 році у спосіб, що порушує норми міжнародного права, почала захоплювати українські території. Іловайська трагедія стала кульмінацією того, що починалося з початку серпня 2014 року, а саме тоді вже були бої, внаслідок вторгнення російських військ в населенні пункти Степанівка та інші, де знаходилася 30 бригада. Коли наші бійці підходили до лінії державного кордону, з території Росії починалися обстріли. Після цього фактично було вторгнення російських військ, а в першій декаді серпня вони вже рухалися по нашій території відкрито.
Я погоджуюсь, що цієї події не було, якби не відбулося вторгнення російських військ. Причинно-наслідковий зв’язок говорить про те, що навіть якщо були якісь прорахунки чи неузгодженості в діях командування ЗСУ чи військово-політичного керівництва держави тогочасного ― це не є причиною загибелі громадян. Дійсно, це може бути неврахована розвідка, кількість бійців ворога, але це безпосередньо не пов’язано з тим, що вбили українських військових. Це теж треба розслідувати окремо. Я вважаю, що не може бути касти недоторканих, всі причетні, вина яких встановлена, з боку українського командування теж мають бути притягненні до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності в установленому законом порядку. Однак треба розуміти, що першочергова вина лежить на Російській Федерації.
Нам потрібно в структурі ДБР створити відповідний департамент, який займався б тільки тим, що у нас пов’язано з російською агресією, а також відповідну судову палату при Верховному суді, що буде ухвалювати вироки щодо осіб, зокрема і заочно, які винні в російській агресії, які призвели до загибелі українських громадян. Така судова палата має активно співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом, щоб усі винні в злочинах російської агресії проти України понесли покарання. Нехай це буде не зараз, а через 10 років, але це має бути юридично визнано і внесено в історію як факт російської агресії, за який передбачено відповідальність.
Читати далі: Генпрокурорка обіцяє розсекретити матеріали щодо Іловайської трагедії: чи дізнаємось щось нове і несподіване?
Про міжнародний трибунал і Гаазький суд
Я думаю, що ми маємо робити все можливе, щоб це сталося, бо це без сумніву воєнний злочин. Згідно з нормами міжнародного права, Женевських конвенцій та інших джерел заборонено вбивати чи розстрілювати військових, якщо є домовленності про мирні коридори чи якщо вони не становлять загрози. За такі дії люди повинні нести відповідальність, адже це серйозний воєнний злочин. Між іншим, Україна співпрацює з офісом Міжнародного кримінального суду, є відповідні провадження, а також висновок, який дуже не подобається Росії про те, що фактично з моменту анексії Криму РФ і Україна перебувають у стадії міжнародного збройного конфлікту, тобто війни. Це не єдиний такий висновок. Я наголошую на анексії Криму, бо зараз говорять про деокупацію. Проте, доки ми не говоримо про деокупацію всіх територій, зокрема й про Крим, доти не можна говорити, що у нас налагоджені робочі стосунки з Російською Федерацією. Росія намагається зробити все, щоб нівелювати роль Міжнародного кримінального суду та міжнародного права. Путін поки користується імунітетом, адже так вибудувано міжнародне право, хоча є прецеденти. Так кілька років тому був виданий ордер на арешт президенту Судану за злочин геноциду.
Мені здається, що розширити санкції і притягнути до відповідальності, відкрити кримінальне провадження треба щодо ширшого кола осіб, які є в Росії. Наприклад, Росія запровадила санкції щодо міністра закордонних справ України. РФ каже, що вона зацікавлена в дипломатії, але робить навпаки. Тому й ми повинні вводити дзеркальні санкції. Ви знаєте, скільки російський Слідчий комітет повідкривав справ проти українських урядовців і політиків? Наприклад, проти того ж Арсенія Яценюка. Там величезний перелік. І вони абсолютно серйозно щось розслідують. Нам потрібно так само збирати факти, надавати їм оцінку в наших судах, а потім передавати інформацію у міжнародні інституції, щоб юридично знаходити способи і важелі тиску на Росію.
Читати далі: "Усі учасники Іловайських подій – це добровольці": учасник боїв про трагедію
Нагадаємо, за офіційними даними, під Іловайськом загинуло 366 українських бійців, 429 були поранені, понад 300 – потрапили у полон (на цей час у полоні залишається 41), зникло безвісти понад 500 людей (на цей час залишається безвісти зниклими 93).
Фото: Суспільне Волинь