Словосполучення "Вибори на Донбасі" стало давно для однієї частини суспільства – "обіцянкою-цяцянкою", для інших – чимось на кшталт червоної шмати, яка викликає роздратування. Давайте перед усім розберемось в поняттях. Зараз йдеться про місцеві вибори. Чи правильно я розумію?
Так. Мова йде про місцеві вибори в тих громадах, де ці вибори не були проведені в 2020 році, коли вся Україна обирала органи місцевого самоврядування. В 2020 році на основі подання військово-цивільної адміністрації ЦВК прийняло рішення про неможливість проведення там голосування. Відповідно до виборчого законодавства ЦВК виконує таку формальну функцію – два рази на рік перед дедлайнами, звертається до військово-цивільних адміністрацій за висновком щодо можливості чи неможливості проведення виборів. І, враховуючи що в нас наприкінці жовтня будуть вибори, то ЦВК звернулось і знову отримала відповідь про неможливість проведення виборів. Ця тема стала дискусійною для різних частин суспільства через те, що ні політики, ні чиновники не пояснюють, що мова йде про різні громади. І, складається враження, що ми ведемо мову виключно про громади, які перебувають під обстрілами, де немає цивільного життя. А насправді – ні. Мова йде і про громади де є стабільне цивільне життя, безумовно ці громади є в складі Донецької та Луганської областей. Тому важливо розбиратися, про які саме громади йде мова і наскільки це рішення обґрунтовано. На мою особисту думку, по низці громад, де є цивільне життя і нормальне функціонування державної влади, де є, наприклад, масові святкування Дня Незалежності, аргументація про неможливість забезпечення на місцях права містян на місцеве самоврядування виглядають достатньо сумнівно. Але, це – моя особиста думка. І, для того, щоб не було суб’єктивних думок, важливо, щоб в законодавстві було чітко визначено підстави, критерії, необхідність проведення конкретного аналізу, а не використання загальних фраз, за якими незрозуміло що стоїть. Тому ми принципово наполягаємо, що необхідно запровадити процедуру визначення неможливості проведення, але поки безрезультатно. Зручна позиція для тих хто, приймає рішення – "небезпечно", а що за цим стоїть, і наскільки це слово відповідає реаліям, які є в конкретній громаді, ніхто не знає.
Що може бути ще іншими критеріями? Більшість населення взагалі не розуміє як саме влаштовано життя в оцих територіях…
Якщо повернутися до святкування Дня Незалежності, то, безумовно, це – умовний приклад. Якщо територія є небезпечною для проведення виборів, то тоді громадян треба захищати на рівні антитерористичних заходів, під час масових заходів, освітніх і таке інше; обмежувати масові заходи. А так виглядає: сьогодні у нас немає особливого режиму життя громади, а в момент прийняття рішення – він виникає. Погодьтесь, це не може викликати великої довіри. І громадяни задають такі питання. Я знаю, що на підконтрольних територіях ці дискусії ведуться.
Дискусії не можуть не вестись, тому що в деяких громадах вже не має повного складу депутатів, наскільки я знаю… Як там здійснюється влада? Що там роблять місцеві ради? Як в такій ситуації жити?
На зараз, використовується модель військово-цивільних адміністрацій. Голів таких адміністрацій призначає президент України, про це є спеціальний закон. Ключовий момент, який турбує, це те, що ці громади, де вибори не проводяться, якщо є умови їх проведення, то ці громади відстають від іншої частини України в частині розбудови і зміцнення системи місцевого самоврядування. Держава йде шляхом зміцнення місцевого самоврядування, якщо, наприклад, великі громади як Сєвєродонецьк фактично в усіх цих практиках не бере участь, то це є суттєвим викликом для майбутнього цих громад. Тому повторюсь – тут важливо не узагальнювати, а чітко визначити – там де ситуація нормальна, вибори треба проводити. А якщо ситуація не нормальна, то треба це доводити публічно, конкретними показниками щодо обстрілів, щодо нападів на цивільну і управлінську інфраструктуру, щодо певних терористичних актів і т.д.
Ми ж маємо розуміти, що в значній частині тих громад, де зараз місцеві вибори не проводяться, були проведені вибори і місцеві і інші в самі найтяжчі роки збройного російського тиску. Як можна пояснити людям, що коли треба було обрати народного депутата в ті роки, коли йшли сполошні обстріли і ситуація була не визначена, і люди в небезпеці голосували, а зараз, коли є те чи інше перемир’я, де є певна стабільна ситуація відновлення мирного життя, на окремих територіях – вибори не можна проводити? В таких умовах довіру владі дуже важко отримати.
Конфлікт інтересів військово-цивільних адміністрацій і місцевого самоврядування… При місцевій децентралізації на місця йдуть гроші. І – чи залишиться розпорядником цих грошей військово-цивільна адміністрація, чи – місцева громада – от тут – питання. І, дуже легко запідозрити "когось" в конфлікті інтересів…
Тут нікого і не треба підозрювати. Дійсно, військово-цивільна адміністрація в цих умовах стає ключовим гравцем на місцях і люди не відчувають, що вони особисто приймають якісь рішення.
Безпекові чинники не можна скидувати з терезів… Чи не можна думати, що місцеві кошти, які зараз ростуть, можуть бути чинником дестабілізації ситуації в регіоні?
Безумовно, безпековий фактор має бути врахований. І тут звичайний популізм, і з боку нинішньої влади і попередньої, коли вони на питання відповідали: "Ви що проти безпеки?". Будь-яка людина виступає за те, щоб виборці голосували у виключно безпечних умовах. Але виборцям і в цілому суспільству, треба пояснити, обґрунтувати, довести, що цей радикальний крок – обмеження на певний термін виборчих прав - є необхідним. Якщо в цих громадах, де вибори зараз не проводяться, всі ці роки було політичне життя, всі ці роки функціонували всі органи влади, представництва органів влади, і тут, в якийсь момент, все це зупинилось без кардинальної зміни безпекової ситуації, то звичайно – виникають питання. Тому вважаю, що необхідно підвищення рівня органу, який оцінює безпекову ситуацію, щоб не було підозр в конфлікті інтересів, щодо використання ресурсів громад на рівні військово-цивільних адміністрацій. І, наприклад, це може бути технічний висновок Ради національної безпеки і оборони щодо безпекової ситуації напередодні виборів на відповідних територіях. І на цьому рівні можуть бути різні політичні нюанси, але це – зовсім інший рівень відповідальності за таке рішення. Це вже буде відповідальність колегіального органу, і вже після технічного висновку РНБО ЦВК приймає рішення про проведення або не проведення. І, крім підвищення рівня органу, який приймає рішення і виведення його з площини локальних інтересів, важливо також прописати в чому саме полягає аналіз безпекової ситуації з боку того органу, який рекомендує вибори не проводити. Ми маємо певні напрацювання, ми їх публікували на сайті і ці нюанси там нами зазначені.
