Чим займаються волонтери та як відбуваються їхні чергування?
"Ідея реагувати на виклики "швидкої" допомоги з’явилась років 8 чи 9 тому. Тобто в нас давно була така мета. Підписали договір з Центром медицини, катастроф та екстреної медичної допомоги більше року тому. Й цей рік був пілотним етапом, коли ми намагались задіювати різні механізми оповіщення та реагування. Півтора місяці тому ми почали бойове чергування в досить динамічному режимі", – розповів Дмитро Буренін.
За словами керівника організації, в "Motohelp" декілька команд, які працюють в різних напрямках: команда термінової доставки компонентів донорської крові, командра реагування на мото- та велосипедні ДТП та команда, яка реагує на виклики "швидкої": "На "швидкій" в нас 37 або 39 волонтерів наразі. Ми вирішили, що найбільш ефективна схема – це чергування, тому в Києві зазвичай щовечора 2-3 екіпажі волонтерів виходять на чергування. Воно починається з 19 години і закінчується залежно від викликів – в 1-2 ночі".
"Зазвичай один екіпаж за чергування в середньому виїжджає на 5-10 викликів, але може бути й 3 або 15, коли як", – пояснив Буренін.
Як волонтери отримують виклики від "швидкої"?
Дмитро Буренін пояснив, що виклики приходять волонтерам в цифровому форматі: ДТП, падіння з висоти, непритомний стан в людини на вулиці і т.д.: "Йдеться про всі виклики "швидкої", крім викликів на квартири, тому що в помешкання ми не можемо заходити юридично, оскільки не є співробітниками "швидкої" допомоги".
"Щодо вирішення, на який випадок їхати, то це досить просто: якщо волонтер на чергуванні бачить, що до місця події йому їхати менше 15 хвилин, то він реагує. Якщо паралельно два виклики, він реагує на більш пріоритетний. Разом з тим, повідомлення нам надходять від Центру медицини і катастроф, проте ми не отримуємо персональну інформацію про людей: прізвища, імена, телефони. Ми отримуємо лише інформацію, який тип виклику, наприклад, "кровотеча", та адресу", – зазначив експерт.
Зі скількох людей складається екіпаж волонтерів?
"Якщо погода дозволяє, то на чергування виходять від одного до трьох екіпажів в середньому. Зазвичай, найбільш ефективна схема – це коли ми їдемо з пасажиром, тому йдеться про двійку. Адже прибуття на місце події двох рятувальників – це більш ефективна робота з самим постраждалим, по-друге, це більш безпечно для нас, тому що деякі виклики бувають в темних провулках і віддалених місцях", – пояснив Буренін.
Голова ГО "Motohelp" зазначив, що у волонтерів є свій внутрішній протокол реагування: "Якщо ми їдемо на травму, де також може бути небезпека для нас, то ми діємо лише після того, як патрульна поліція скаже нам, що місце безпечне. Якщо патрульна поліція працює на місці з точки зору безпеки, то ми не заходимо".
Яку підготовку мають волонтери на мотоциклах?
"В нас в організації до підготовки з першої допомоги особливе ставлення, йдеться й про контроль знань, й про підвищення своїх навичок. В договорі зі "швидкою" допомогою в нас прописано, що всі волонтери повинні бути сертифікованими по стандарту BLS від Європейської ради реанімації. Всі волонтери, які в нас залучені на викликах, мають пройти і отримати такий сертифікат. По-друге, в нас є свої внутрішні тренінги, які ми регулярно проводимо для волонтерів. Й кілька років тому 40 наших волонтерів отримали сертифікат на рівні американського пожежного чи поліцейського – Emergency Medical Responder", – розповів Дмитро Буренін.
Окремо, за словами експерта, в організації є внутрішня екзаменація волонтерів: "Якщо волонтер її не здає, він знову йде на тренінг, а потім знову йде на екзаменацію. Поки волонтер не здасть екзаменацію, він до викликів не долучається".
Яку допомогу можуть надавати волонтери постраждалих на викликах?
"Ми проводимо перевірку свідомості та дихання постраждалого, забезпечуємо прохідність дихальних шляхів, зупиняємо критичну кровотечу, якщо немає дихання – робимо серцево-легеневу реанімацію, застосовуємо автоматичний дефібрилятор", – розповів Буренін.
Керівник організації наголосив, що після приїзду карети "швидкої" допомоги, команда волонтерів звітує лікарям: "Йдеться про те, які травми ми знайшли, яку допомогу надали, який артеріальний тиск, пульс".
"По-друге, ми допомагаємо медикам у погрузці, тому що бувають, наприклад, травми, де підозрюється ушкодження хребта. Там людину треба покласти на щит спеціальним чином: повернути на бік, потім підставити щит, потім покласти людину. Два рятувальника з цим не впораються, треба три, а краще чотири людини", – підсумував Дмитро Буренін.
Фото: motohelp.ua