Як події в Афганістані змінили порядок денний переговорів Меркель та Путіна та яке місце в переговорах займатиме українське питання

Питання Афганістану і наслідків того, що там відбувається і для регіону, і для міграції біженців, і для питання безпеки в Європі постане автоматично. Ще тиждень тому це питання Ангела Меркель не збиралася обговорювати в Москві. На сьогоднішній момент уникнути цього питання їм буде просто неможливо, а для Росії це дуже виграшний варіант, тому що тоді можна менше часу приділити питанню України чи питанню "Північного потоку-2" та тих енергетичних гарантій, які поки що задекларували Сполучені Штати і Німеччина у своїй угоди, яку вони нещодавно підписали. 

І в даному випадку в Російської Федерації є достатньо можливостей перетягнути всю увагу на Центральноазійський регіон, тому що на сьогоднішній момент багато країн очікують, що Російська Федерація стане конструктивним гравцем. Всі прекрасно розуміють і про кордони, і про те, яким чином Росія дуже тісно співпрацює з Центральноазійськими республіками. Відповідно від неї буде багато залежати, наскільки дії "Талібану" розійдуться за межі Афганістану. Крім того, на сьогоднішній момент в Кабулі реально працюють тільки два посольства — Пекін і Москва.  Відповідно від Москви також може залежати канал комунікації між європейськими країнами і тією перехідною адміністрацією, яка зараз контролює Кабул. 

Чи намагатиметься Меркель вмовити Зеленського піти на компроміси 

В поточному німецькому уряді Меркель була однією з найбільш проукраїнських. Навіть в її партії були люди, які займають набагато більш проросійську позицію. Вона особисто має більш конструктивний і чіткий погляд щодо того, хто є пан Путін, хто є поточна адміністрація в Кремлі і взагалі чим є російські дії. Тому я б не очікувала від неї намагання вмовити Україну на щось таке, що просто не влазить в голову. В даному випадку я могла б це очікувати від окремих представників, хто зараз в Німеччині при владі, але не від неї. Меркель теж прекрасно розуміє, що неможливо зараз сказати, хто буде наступним канцлером і якою буде коаліція. Тому, швидше за все, вона буде наполягати на формулі Штайнмаєра, а також на окремих умовах, пов'язаних з "Північним потоком-2". Це ті речі, де ми розуміємо, що є складна позиція і де вона може просунути певну адженду. Але саме критичного сценарію я би все ж таки від Ангели Меркель не очікувала.

Про рівень представництва 44 країн на Кримській платформі та чи візьме участь канцлерка Німеччини у саміті 

Німеччина в нас буде представлена міністром закордонних справ. Він достатньо впливова особа, тобто ми не можемо сказати, що Німеччина буде представлена низьким рівнем. Хоча, звичайно, те співпадіння, яке відбулося, що Ангела Меркель особисто мала запрошення і буде 22 серпня в Києві, але на 23 серпня не залишиться — це неприємний дипломатичний момент. Навряд чи вона спеціально цей ляпас дає, але в даному випадку це дійсно виглядає дуже негативно в першу чергу з точки зору сприйняття самої канцлерки. Тому що для Кримської платформи так чи інакше Німеччина є засновницею і представлена на високому рівні, а щодо самої Меркель, то це понизить її рейтинг в Україні і сприйняття її як відповідального лідера, який говорить про цінності не менше, ніж про прагматизм "Північного потоку-2". Для кінця її каденції це, мабуть, не найкраще.

Що стосується інших країн, ми прекрасно розуміємо, що в нас є декілька факторів. З одного боку, це пандемія, яка для багатьох країн є вирішальним фактором того, чому хтось з лідерів не міг би приїхати, наприклад, для Японії. І те, що Японія представлена послом, — це не говорить про рівень її відношення до Кримської платформи. Це говорить просто про складну епідеміологічну і логістичну ситуацію, яка на сьогоднішній момент є в світі. 

Але є й інша проблема: те, що Російська Федерація дуже активно працювала з багатьма країнами, на які вона має вплив. Тут ми говоримо в першу чергу про Латинську Америку і про Африку, де водночас Україна має дуже низьке представництво. Відповідно нам перебити їх дипломатичну роботу в цьому регіоні вкрай важко. Там є певна частина країн, які навіть були готові приїхати, але, отримавши серйозний наганяй від Москви, вирішили не приїжджати. І це великий сигнал Україні, що треба працювати не тільки з європейськими країнами, а й з кожним регіоном світу.

Загалом в нас достатньо високий і цікавий рівень представництва. Дуже важливо, що ми маємо не тільки окремі країни, а що будуть присутні ЄС, НАТО і Рада Європи, з якою в нас час-від-часу випливають складнощі в парламентській асамблеї. 

Про перенесення зустрічі Зеленського та Байдена

Щодо переносу дати, то не весь візит переноситься. Іноді, коли складається дуже  потужний графік, можуть бути зміни по часу. В даному випадку оскільки готувалися, що візит президента буде не на один день, то воно могло б відбутися і з одного дня на інший. Тому що ми прекрасно розуміємо достатньо великий порядок денний, який буде у Вашингтоні: і конгресмени хотіли зустрітися з президентом, і у президента достатньо велика кількість зустрічей анонсувалася. Але головне, що зустріч запланована. Тобто це могла бути суто технічна річ, коли потрібно було більше часу підготувати. Я думаю, що найголовнішим сигналом буде те, коли ця зустріч просто відбудеться, і тут немає значення 30 чи 31 серпня. Жодна з цих дат не має якогось символічного значення. Крім того, за тиждень до візиту зазвичай його не скасовують, якщо не відбувається тільки якась шалена халепа. 

На фото: Ангела Меркель та Володимир Зеленський, ЕРА