Чому НАБУ оголосило конкурс з набору детективів
Олена Чорна: Основна мета агентів — зібрати докази, які потім сторона обвинувачення зможе використати в суді. Цілком законним є використання таких агентів і залучення їх до роботи. Одна з версій, чому зараз оголосили конкурс — сторона захисту у тих справах, які веде НАБУ, почала говорити про те звідки НАБу беруть агентів і як їх набирають. Тому, я думаю, вирішили переходити до більш законного способу добору цих осіб та проведення конкурсу, тобто як з'являються такі особи і як вони залучаються.
По-друге, залучення осіб до розкриття злочинної діяльності, виконання спеціального завдання передбачено законом про оперативно-розшукову діяльність і є видом негласної слідчої розшукової дії, яка передбачена КПК України. Тому це передбачено нашим законом. Інше питання, що закон про оперативно-розшукову діяльність 1992-го року і те, що там написано, не зовсім відповідає сучасним реаліям. Крім того, КПК не містить детальної регламентації, як це має проводитися. Логічно, що має бути засекречена інструкція про те, як саме має виконуватись таке завдання. Тому це вже інше питання, як воно все буде оформлено, як воно буде проведено і чи буде відповідати встановленим нормам.
Чим займаються агенти під прикриттям і як стати детективом
Віктор Ягун: Детектив під прикриттям це людина, яка формально знаходиться у штаті оперативного підрозділу, але разом з тим на роботі не з’являється, посвідчення не має, нікому нічого не показує і працює як звичайний громадянин, але при тому він впроваджуються в ті чи інші структури, які, можливо, можуть мати кримінальну підготовку, і таким чином зсередини зможе розкрити цю злочинну схему.
Це цікава традиція, яка в нас була дещо не в такому вигляді і з'явилася після появи Національного антикорупційного бюро. Це традиція, яка є на Заході, особливо в Штатах, де дуже багато підрозділів досить активно використовують таку форму оперативно-розшукової діяльності як впровадження оперативного співробітника під прикриттям в ті чи інші кримінальні структури, комерційні структури, на підприємства або в державні органи, щоб зсередини зрозуміти схему і допомогти звичайним слідчим задокументувати це і розкрити ці злочинні схеми.
Якою є специфіка роботи агентів
Віктор Ягун: Людина, яка йде на роботу під прикриттям, фактично вже не може брати участь у багатьох операціях. Тому що засвічене обличчя, біографія і якщо вона входить в якусь кримінальну структуру, то вона там може бути роками — навіть до 10-15 років. Свідчення цієї людини можуть бути використані виключно в окремих епізодах, не розкриваючи його особистість як свідка. Тому що якщо агента засвітити, то він більше зможе працювати під прикриттям. Крім того, це і небезпека для самої людини. Тобто не все так гарно в цій службі. Можливо, нормальна платня і умовна романтика, але разом з тим є досить великі ризики, на які треба зважати людині, яка хоче на таку службу. Відповідно до цього є і відбір кадрів. Кандидат має пройти відповідні психологічні та стресові контрольні етапи на перевірці. Агент навіть в родині не може сказати, де він працює і звідки має доходи. Тому це дуже відповідальна робота і варто дуже ретельно подумати, чи треба на неї погоджуватися.
Чому свідчення детективів не сприяють успішному розкриттю злочинів
Віктор Ягун: Наше законодавство відстає від новацій, з якими НАБУ прийшло у нас Кримінально-процесуальний кодекс і у наше суспільство, яке звикло до сталих традицій у розслідуванні. Тобто є скоєний злочин, його розслідують, задокументовують злочинницькі дії і потім все це прокурори використовують як доказову базу. Адвокати використовують свої аргументи, тому що людина під прикриттям фактично частково є учасником тієї чи іншого злочинної схеми або злочину, тому що якщо агент не буде брати участь у всіх цих діях, тоді він не зможе якісно задокументувати всю злочинну схему. Таким чином, адвокати використовують аргументи, що докази від людини, яка знаходиться на державній службі можуть бути як провокація до скоєння цього злочину. І потім слова агента як офіційного представника можуть бути використані справді для того, щоб розбити всю доказову базу. Тобто ці моменти дуже хиткі і нам ще треба навчитися поєднувати новації НАБУ і ті новації, які нам запропонували наші партнери з розслідування злочинів, зокрема корупційних, у нашому законодавстві. І коли ми вийдемо у баланс, тоді, напевно, більш якісно запрацює вся ця система.
Олена Чорна: Адвокати нівелюють свідчення агентів, тому що немає чіткої процедури, як це має відбуватися. Ми фактично знаємо, що має бути постанова, за результатами якої є оформлений протокол, додатки, ми можемо використовувати технічні засоби певні, але питання в тому, що чіткої регламентації немає. Більше того, є тонка межа, коли особа є просто пасивним спостерігачем і виконує спеціальне завдання чи коли особа підбурює інших щось вчиняти. Є навіть практика Європейського Суду з прав людини, що агенти не просто фіксують як сторонній споглядач, а вони дійсно певним чином збурюють осіб. Звісно, підбурювання не дозволено, і тоді доказ є неналежним і неправомірним.
Європейський суд з прав людини вказує на те, що мають бути чіткі критерії, як відмежовувати, коли це провокація, а коли просто виконання завдання. Фактично коли особа вчиняє певні активні дії, наприклад, телефонує іншій особі з пропозицією щось зробити, чи виступає ініціатором зустрічі — це вже буде розцінюватися судом як провокація. Загалом потрібно оцінювати в кожній окремій справі, виходячи з того, які там докази є укупі, оскільки так легше оцінити, чи там був момент підбурювання та провокацій чи його не було.
Фото: ti-ukraine.org
