Чи витримає наша економіка чергову хвилю пандемії
Щодо впливу пандемії на економіку, то, безперечно, це не добре для економіки. Те, що ми впали менше, ніж наші сусіди — ми мали лише -4 % падіння ВВП в 2020 році при тому, що мали декілька суворих локдаунів — це свідчить про виважену політику уряду, про ринкову кон'юнктуру на зовнішніх ринках, привабливу для наших сировинних товарів, і це також є результатом діяльності Національного банку, який зберіг макрофінансову стабільність і ми не дали економіці впасти. На початку цього року ми також мали досить жорсткий локдаун і за перший квартал економіка впала на 2,2% — це вартість цих обмежень і це негативний вплив на економіку, але за результатами першого півріччя ми очікуємо +1% зростання і +4% до кінця року. Це прогноз віце-прем'єр-міністра міністра економіки, це прогноз Національного банку та прогноз МВФ.
Економіка відновлюється, вже почали працювати ті підприємства, які були зупинені на період пандемії і локдауну, і ми, безперечно, повинні до кінця року чи до початку наступного року вийти на показники кінця 2019-го року кінця. Так ми прогнозуємо. Проте, ми не знаємо, якою буде третя хвиля. Якщо нам вдасться її прийти в межах адаптивного карантину, то так все і буде. Якщо ми будемо вимушені припиняти роботу та бізнес більш масово, то результати досить важко передбачити сьогодні.
Ми маємо практику, як протидіяти коронавірусу, як допомагати бізнесу в період локдаунів, зокрема це і допомога малому бізнесу, і допомога у розмірі 8000 грн працівникам і також малому бізнесу, і звільнення від сплати податків, наприклад, платників податків ФОП першої групи були звільнені від сплати ЄСВ по травень 2021 року, це також і мораторій на проведення перевірок і нарахування штрафів. Це ті заходи, які в комплексі ми вживаємо і які довели свою ефективність. Так, як держава допомагає бізнесу під час цієї кризи жодного разу в історії України, такого ще не було. Не було ані прямих виплат, ані тих заходів, які Верховна Рада і Кабінет міністрів передбачили для бізнесу.
Про наповнення державного бюджету і його дефіцит
Не секрет, що в нас більше 50% бюджету спрямовуються на обслуговування та повернення тіла кредиту, і ми не можемо і не будемо розглядати можливість дефолту, бо це удар в першу чергу по нашим громадянам. Ми будемо виконувати наші міжнародні зобов'язання за заборгованістю, ми будемо виплачувати державний борг і будемо в цьому стабільні і послідовні.
Водночас з грудня Державна митна служба виконує індикативи — плани, доведені Мінфіном до Державної митної служби, і у нас є перевиконання рік до року 36% або 65 млрд. Це непогані цифри, хоча я вважаю, що вони були б кращими, якщо б ми все ж таки остаточно припинили всі брудні корупційні контрабандні схеми, які, на жаль, досі є в митниці. Я визнаю, що над цим треба ще працювати. Державна податкова служба також має досить непогані результати роботи і відповідно є перевиконання і рік до року, і перевиконання планових показників. Це не тільки податок на прибуток, а й податок на додану вартість. Ми мали за півріччя 50% перевиконання рік до року податку на додану вартість. Це свідчить про те, що брудні старі схеми, які десятиріччями існували, припиняються і бізнес виходить стіні, а держава отримує додаткові надходження.
Про державний борг і МВФ
Ми повинні поступово вийти з кризи, і питання фінансування державного боргу — це якраз і запозичення, і співпраця з МВФ, і плани в бюджеті до кінця року, які є абсолютно прийнятними, і ми не бачимо жодних ризиків. Крім того, Україна отримає в межах програми підтримки ліквідності світової економіки 2,7 млрд доларів. Це відбудеться в кінці серпня—на початку вересня відповідно до рішення МВФ. Мінфін також виходить щовівторка виходить із запозиченнями. Він розміщує облігації внутрішньої державної позики і залучає до фінансування державного боргу стільки грошей, скільки необхідно. Є певне відставання від плану залучення грошей до державного бюджету, але якщо ми беремо менше, ніж ми плануємо взяти грошей в борг і покриваємо цю різницю за рахунок перевиконання дохідної частини бюджету за податками, то це класно, це нормально, так треба і так повинно бути. Тому програма stand-by і цей наступний транш в межах тієї програми, яка сьогодні відкрита з Міжнародним валютним фондом, нам потрібний, ми його, безперечно, отримаємо у вересні-жовтні, але це не є абсолютно критичним питанням для державних публічних фінансів і це потрібно нам здебільшого для того, аби здешевити вартість державного боргу, який ми залучаємо.
Сьогодні інфляція перебуває в межах 10%. Національний банк вважає, що ця інфляція є завищеною, і планує до кінця року її зменшити. На моє переконання, так і буде. Не було такого кризового року, коли б ми не виходили за 15 і% вище в інфляції. І це дуже важливо, що Національному банку вдається стримувати інфляцію. Та помірна інфляція, яка є сьогодні, з іншого боку підтримує розвиток економіки, експорту і в цих межах є скоріше сприятливим фактором на сьогодні, ніж негативним.
У нас на сьогодні державний борг перевищує 60% — норматив, встановлений бюджетним кодексом, і перевищує 40%, встановлених Міжнародним валютним фондом для країн, що розвиваються, як норматив державного боргу. Тобто ми маємо вищий борг, ніж хотілося. Але на сьогодні розмір боргу не є настільки важливою категорією, оскільки мова повинна йти не про обсяг боргу, а про його вартість. У нас занадто дорогий борг. І тому нам потрібний МВФ для того, аби зменшити вартість тих грошей, які ми запозичуємо в середньостроковій перспективі, а також аби змінити дорогі гроші на дешеві гроші, замінити короткі гроші на довгі і збільшити частку боргу в національній валюті в загальній структурі боргу. В планах Міністерства фінансів зменшити обсяг державного боргу до кінця року по відношенню до ВВП.
Ми повинні отримати від МВФ черговий транш. Наша політика запозичень буде така, як є. Ми хочемо здешевити борг, ми хочемо зробити його на більший строк, і ми хочемо збільшити частку в національній валюті. Більше того, ми хочемо і ставимо собі за ціль відмовитись від кредитування МВФ у 3-річній перспективі, тобто фактично у 2024 році. Але ковід вплинув на те, що нам довелося взяти гроші в борг і наші плани дещо пересунулися в часі. Але, повернувши гроші, ми можемо припинити кредитування у Міжнародному валютному фонді і вийти на ті способи залучення грошей до державного бюджету, які використовують абсолютно всі країни світу сьогодні, адже модель боргової держави є загальноприйнятою для публічних фінансів в усьому світі, і ми також перебуваємо в цьому самому контексті.
Про податкову амністію і податкові новації
Податкова амністія — це елемент детінізації, коли ми повинні дати людям можливість вийти в білу, підвести риску під своїм темним фінансовим минулим і почати своє фінансове життя з чистого аркуша і без будь-яких обмежень витрачати свої гроші, які вони заробили в минулий період з ухиленням від сплати податків. І це є масовим явищем для наших співгромадян. Амністія — це можливість показати держав, що є в тебе ці гроші, поклавши їх на рахунок у банку і знявши протягом двох тижнів, при цьому сплативши 5%. Ти отримуєш документ, який свідчить про те, що ці гроші є легальними і ти можеш використовувати їх без обмежень. Це добровільно і немає ніяких штрафів чи санкцій за неучасть в податковій амністії. Ми нікого не змушуємо брати участь, але Україна є частиною світу, і фінансова транспарентність — це наше майбутнє. І якщо людина хоче купити квартиру чи, у неї запитають, звідки гроші. Якщо ти заробив ці гроші, то покажи, які податки з них були сплачені свого часу. Якщо у тебе є документ про участь у податковій амністії, то це достатній доказ. Якщо у тебе є доходи, які ти дійсно легально отримував протягом всього життя, це достатній доказ. Але якщо ти заробив гроші з ухиленням від оподаткування, ховав під матрацом або за кордоном на своєму іноземному рахунку, то це доходи, які отримані з ухиленням від оподаткування.
Тому Кабінет міністрів на сьогодні готує законопроект про так звані непрямі методи податкового контролю. Мова не йде про якийсь новий податок, а про те, що сьогодні Податкова контролює сплату податків прямо: ти отримав дохід, і Податкова може запитати в тебе, сплатив чи не сплатив гроші з цього доходу в бюджет. Непрямі методи виходять від іншого: якщо ти маєш гроші, аби придбати автомобіль, то Податкова може тебе спитати, звідки в тебе ті доходи, які ти використовуєш для придбання автомобіля. Якщо ти не можеш це пояснити це пояснити або документом про податкову амністію, або своєю білою фінансовою історією з будь-яких джерел, то тоді доплати з цих доходів звичайний податок на доходи фізичних осіб. Закон пишеться під абсолютно всіх платників податків. Тому це про фізичних осіб — платників податку на доходи фізичних осіб.
Я особисто підтримую ідею зниження оподаткування Фонду оплати праці. Ми маємо там не найвищу в Європі ставку єдиного соціального внеску і не найвищу ставку податку на доходи фізичних осіб, але тим не менш в Україні ми могли б говорити про поступове зменшення цієї ставки. Однак, цей процес повинен відбуватися одночасно з детінізацією. Ми не можемо зменшити податки і очікувати, що завтра весь бізнес вийде з тіні. Це міф. Такого не буде точно.
Я вважаю, що ціль податкової амністії не є фіскальною ціллю. За нашими розрахунками на руках у людей перебуває близько 50 млрд доларів. Але наповнення бюджету — це не є першою і навіть другою ціллю податкової амністії. Перша її ціль — дати можливість людям вийти в білу і розпочати нормальне фінансове життя. Друга ціль — повернення коштів в економіку. Якщо твої гроші лежать під матрацом, можливо, ти і спокійний за те, що їх ніхто в тебе не вкраде, але вони точно щодня втрачають свою вартість, вони точно на тебе не працюють і точно не приносять тобі додаткову копійку.
Про створення Бюро економічної безпеки
Це орган, який повинен стати ключовим в наших реформах, і від того, хто буде його очолювати, чи вдасться зламати ті "традиції", які були створені в правоохоронній системі десятиліттями, чи вдасться зробити нормальний чистий орган чи ні — від цього багато що залежить, від цього залежить майбутнє країни. Тому я сподіваюся на мудрість комісії, на те, що вона прийме правильне рішення і буде обраний гідний керівник цього органу і ми зможемо врешті-решт покласти край шахрайським схемам з ПДВ, врешті-решт повністю завершити боротьбу є підакцизним товаром, контрабанді тощо. Тобто, з одного боку, це орган, який повинен бути органом, що досить плідно співпрацює з білим бізнесом. З іншого боку, не толерує чорний бізнес.
Чим більше триває конкурс, тим дійсно є проблема з запуском нового органу. Я не переконаний в тому, що це буде день-у-день — 25 вересня. Але нічого страшного, якщо буде розрив у місяць. Я вас переконую, що закон виписано дуже класно. Але закон і ця інституція — це не панацея. Це не вирішення питання. Це шанс для всього суспільства. Подивіться, скільки практикуючих адвокатів, скільки людей з активною громадською позицією подалися на директора БЕБ. Переважна більшість — це ті, хто працювали в органах СБУ, НАБУ, ДФС. Тобто це правоохоронці та посадовці, які вже працювали. Тому я вважаю, що від всіх нас залежить, чи вдасться нам з БЕБ зробити нормальний орган чи не вдається. Я докладу всіх зусиль. Спробуємо зробити це 25 вересня.
На фото: Данило Гетманцев, Українське радіо
