"Для нашого спорту не брати всіх тренерів – це норма, так було завжди. На цій олімпіаді офіційні особи намагалися приховувати це. Приміром, ми знаємо, що на цих олімпійських іграх був Нестор Шуфрич, а в складі офіційної делегації його немає. Тому дивно, як він потрапляв на змагання, адже олімпіада відбувалася за особливих карантинних обмежень і будь-хто туди потрапити не міг. А Нестор Іванович там був і, я думаю, він там такий був не один", – розповів Іван Вербицький.
Нагадаємо, українська стрибунка з жердиною Марина Килипко, яка посіла п’яте місце на змаганнях, поскаржилася ЗМІ, що могла виступити краще, якби їй допомагав її особистий тренер. Проте йому не вистачило місця в офіційній делегації від України. На її заяву відреагував головний тренер української збірної з легкої атлетики В’ячеслав Тертишник, який в свою чергу зауважив, що В’ячеслав Калініченко був на змаганнях вчасно і допомагав спортсменці разом з колишнім тренером Сергія Бубки Віталієм Петровим.
"Віталій Петров вже відхрестився й сказав, що він не допомагав чужій спортсменці, а, по-друге, сама Марина Килипко сказала, що вона прийшла у сектор вранці перед змаганнями і була одна з України. Навіть не було кому підказати найелементарніші речі. Тому пан Тертишник трохи лукавить, що їй допомагали інші тренери. Плюс одна справа, коли допомагає тренер сторонній, а інша – коли тебе веде тренер, з яким ти працюєш усе життя", – зазначив Вербицький.
Міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт пояснив, що у делегацію могли взяти лише половину тренерів. Існує вимога міжнародного олімпійського комітету, що на 100 % спортсменів їде 50 % тренерів, масажистів та інших фахівців, які обслуговують спортсменів.
"Теоретично можна брати лише особистих тренерів тих спортсменів, які входять в ТОП-10 світового рейтингу, принаймні так кажуть наші офіційні органи. Але читаємо список нашої офіційної делегації і знаходимо там, приміром, прізвище Ірини Ольховникової – тренера збірної України зі спринту. В нас єдиний спринтер Сергій Смелик, який, здається, і не тренується в Ірини Ольховникової.
Якщо взяти нашу збірну з вільної боротьби, то туди поїхало лише два наших спортсмени, а їх обслуговувало троє тренерів. Також ми знаємо історію представниці художньої гімнастики – Христини Пограничної, яка жалілася, що її тренерки – Ірини Рудої – не було на олімпійських іграх, але в офіційному списку вона є. Тому, можливо, люди, які не мали бути на олімпіаді, поїхали за чиїмось акредитаціями. Таких прикладів багато", – розповів Іван Вербицький.
Повний склад української делегації на Олімпійських іграх-2020 у Токіо зазначений на сайті Міністерства молоді та спорту. Там три сотні спортсменів та їхніх фахівців: тренерів, масажистів, лікарів, спаринг-партнерів. Крім того, в делегації є штаб, куди входять спортивні функціонери, переважно з Міністерства молоді та спорту. Єдиний український олімпійський чемпіон на іграх у Токіо Жан Беленюк вважає, що кількість спортивних функціонерів можна було б зменшити, а замість них послати тренерів.
"Звичайно, що це можливо. Якщо ми можемо зробити офіційними особами умовну Олену Говорову – бронзову призерку олімпіади в Сіднеї, то чому ми не можемо зробити тренера Марини Килипко таким самим представником нашої делегації. Тоді наші спортсмени могли б виступити краще і показати вищий потенціал", – підсумував журналіст Іван Вербицький.
Фото: DW