Євген Невмержицький пояснив, що могло призвести до інфляційного антирекорду: "Це результат державної політики України, яка ведеться останнім часом. Тобто в липні загалом за економічними показниками і ситуацією інфляція має знижуватись, тому що суттєво знижуються ціни на овочі та фрукти, оскільки збирається врожай і споживчі ціни знижуються. В нас теж певною мірою ціни на овочі знизилися, але не інші споживчі і харчові товари вони підвищилися.
Збільшення інфляції спричинила зокрема політика Національного банку, який у липні цього року підвищив облікову ставку, яка дуже суттєво перевищує загальносвітові підходи. Облікова ставка — це ставка, по якій центральний банк кредитує комерційні банки, а ті надають кредити вже бізнесу. Коли кредити дешеві, підприємства можуть налагоджувати випуск товарів і послуг, і тому ціни знижуються та економіка багатіє. Хоча за класикою збільшення облікової ставки стримує інфляцію, але це працює для розвинених та дуже стабільних економік. В Україні такий дуже високий рівень облікової ставки лише сприяє підвищенню інфляції. Тому це дуже шкідлива політика уряду і Національного банку, який продовжує підвищувати облікову ставку", — сказав він.
У липні Національний банк України погіршив прогноз щодо інфляції. НБУ прогнозує, що зростання споживчих цін до кінця 2021 року складе 9,6%.
"Я сподіваюсь, що це реальний прогноз. Звичайно, облікова ставка знизиться порівняно з тим рівнем, який сьогодні. Я б навіть очікував, що трохи менше інфляція буде, тому що зараз після пандемії бізнес починає вже працювати, налагоджується постачання і виробництво товарів, хоча ці процеси наздоганяють ті потреби, які є в Україні. В України є величезні можливості для стабідізації економіки, але для цього треба приборкувати корупцію та умови, які існують для неї, а також зменшувати рівень тіньового обігу, який на рівні 60%. До цього призводять великі податки, неадекватні митні ставки, придушення легального бізнесу, що сприяє корупції та тінізації економіки. На жаль, парламент і уряд сприяють лише збільшенню оподаткування, що ще більше заводить економіку в тінь, тобто або ти працюєш в тінь, або закриваєшся. Це дуже шкідлива політика, яку треба змінювати", — прокоментував Невмержицький.
Кандидат економічних наук зауважив, наскільки підвищення мінімальної зарплати та пенсії є вагомим аргументом для підвищення цін.
"Це дуже вагомий аргумент, і він сприяв прямо збільшення інфляції. Від цього отримав вигоду державний сектор — саме ті, хто мають мінімальну заробітну плату, а це досить суттєва кількість громадян, та ті, хто отримують соціальні виплати, тобто це теж сотні тисяч людей. Тобто від цього підвищення є позитивний момент і купівельна спроможність певним чином зросла. Але для всього суспільства від цього не було користі. Була шкода не тільки всім представникам суспільства, а й тим, хто отримав пряме зростання своєї заробітної плати. Шкода в тому, що саме це спричинило інфляцію. Тобто люди по факту не отримали більше можливостей щодо купівлі споживчих товарів, тому що на них зросли ціни. І те збільшення в заробітній платі з'їла інфляція.
Якщо казати про решту бізнесу, то бізнес отримав додаткові податки, тому що податок на офіційну заробітну плату в нас великий і зважаючи на те, що у нас великі проблеми з тінізацією економіки, це ще додатково сприяє подальшій тінізації, тому що бізнес у багатьох випадках фізично не може сплачувати відкрито заробітну плату і питання стоїть так: або закривайся, або плати гроші в конвертах. Тобто підвищення мінімальної заробітної плати прямо сприяє підвищенню інфляції в Україні і зменшенню темпів економічного розвитку.
У цьому напрямку треба підвищувати рівень мінімального неоподатковуваного доходу, тому що мінімальна заробітна плата сприяє збільшення штрафів та різних платежів в державу. Тобто це додатковий тягар на суспільство. І з одного боку виглядає, що начебто держава дбає про народ і про соціальні питання, а по факту люди бачать, що вони від цього втрачають у фінансовому плані", — сказав Невмержицький.
Найбільше за рік подорожчали енергоносії, природній газ, електроенергія та паливо. Невмержицький прокоментував, як це може вплинути на ціни на продукти і товари.
"Якщо казати про енергетичну галузь, то енергетична галузь в Україні належить монополістам-олігархам. Україна є потужним виробником електроенергії і енергоносіїв. В цей період, коли велика частина населення має дуже низьку купівельну спроможність, в інтересах української економіки зменшувати ціни на енергоносії, тому що вони прямо впливають на ціни будь-яких інших товарів. Ми, на превеликий жаль,не використовуємо ці можливості. Ми зупиняємо атомні реактори на користь так званої зеленої електроенергії. Це можуть собі дозволити дуже розвинені країни. Ми маємо дбати про економіку, про нагальні потреби суспільства, а держава збільшує тарифи, хоча кожного разу при нових виборах нам обіцяють, що тарифи будуть зменшуватися, а після закінчення виборів тарифи продовжують збільшуватися, і це працює лише на користь однієї невеликої купки олігархів, що прямо шкодить економіці держави і впливає на збільшення інфляції", — пояснив він.
Економіст також спрогнозував, наскільки може подорожчати новий опалювальний сезон.
"Я не думаю, що держава буде надалі суттєво піднімати ціни на опалення, тому що після пандемії суспільство досить виснажене, велика кількість заощаджень була витрачена під час стримання економічної діяльності під час пандемії. Тобто взагалі можна досягнути і соціального вибуху, якщо безконтрольно і бездумно підвищувати ціни. Тому це невигідно нікому. Зараз ми вже налагодили залежність від імпорту енергоносіїв, наприклад, від російського газу. Я очікую, цього року саме стабільного рівня, тобто не буде великого підвищення, тому що якщо буде подальше підвищення, то рейтинги існуючої влади можуть впасти і навіть президент може втратити свою популярність. Особисто я не очікую суттєвого збільшення тарифів на опалення. Вони і так вже зависокі для цього стану і поточної ситуації в Україні", — сказав він.
У липні в порівнянні з червнем цукор подорожчав майже на 7%.
"Це пояснюється тим, що йде сезон консервації, коли використовується цукор, і саме в цей період попит на цукор збільшується, і тут ринковий підхід і ринкові причини для подорожчання цукру. З іншого боку, в таких ситуаціях держава може і має контролювати зростання цін, тому що ми можемо сказати, що цукор — це стратегічний товар, який використовується в харчовій промисловості і який споживають всі. Тому можна сказати про високу ймовірність монопольних змов, і Антимонопольний комітет має вживати заходів для того, щоб цукор не дорожчав. Це стосується і такого важливого товару, як олія. Світові ціни на олію суттєво зросли, і виробники олії підвищили ціни і на внутрішньому ринку. Але тут також має працювати Антимонопольний комітет. І якщо Україна входить у трійку виробників соняшника, то український ринок мав би бути забезпеченим якісною і по прийнятним цінам олією", — пояснив Невмержицький.
Фото: НБУ
