Наскільки пожежі — часте явище в Туреччині?
Туреччина належить до країн із надзвичайно високим рівнем пожежної безпеки, як і Португалія, Іспанія, Італія, Австралія, захід США. Тобто пожежі в Туреччині — явище не унікальне, а регулярне і країна, протягом багатьох десятиліть, системно будує свої сили реагування та гасіння пожеж. До речі, система гасіння пожеж в Туреччині — найкраща в Східній Європі за своїм оснащенням. Найкраща техніка, літаки, зв'язок, екіпірований персонал, тренінговий центр, найсучасніше моделювання — все те, що потрібно аби не допускати і боротися з пожежами. Наші рятувальники час від часу їздять до Анталії до тренінгового центру і вчаться у них сучасному рівню боротьби з пожежею.
Те, що Україна направила 2 своїх літаки для допомоги в боротьбі з пожежею — це, швидше, для моральної підтримки?
Це — регулярне явище в Туреччині. Вже не вперше наші літаки прилітають і допомагають їм. Адже пожежі в Туреччині набагато складніші, аніж в Україні. Оскільки там гори і соснові ліси, клімат посушливий і сильний вітер. Тому швидкість поширення вогню надзвичайно велика.
Про свідому державну політику Туреччини стосовно охорони і насадження лісів
В Туреччині 18 мільйонів гектарів лісових земель вкриті лісом. Лісове господарство не таке ефективне, як на півночі України, але воно гарно організовано і економічно ефективне, має пристойний вигляд. У Туреччині такі ж види дерев, як і в Україні. Питання цих порід або видів — ключове. Адже відбулися зміни клімату, які показують, що, навіть, найсучасніша система, техніка, персонал не здатні попередити і швидко загасити ті пожежі, які зараз трапляються. Можна говорити про політичний підтекст — причина завжди знайдеться, джерел вогню багато. Тому, рано чи пізно, пожежа виникне. Досвід показує, що навіть найбільші інвестиції в систему охорони лісів від пожежі, фактично зменшують збитки, але не вирішують проблеми. Україні важливо спостерігати за пожежами в Туреччині для розуміння того, як з ними боротися.
Які уроки варто винести після українських пожеж у 2020-му році та турецьких у 2021-му?
Перший урок: наші населені пункти незахищені. В першу чергу незрозуміло хто повинен захищати населений пункт в цілому і не під час пожежі, а до початку. Ось це, дотепер не зрозуміло. І другий урок: що робити далі? В Україні пожежі були в Житомирській, Луганській областях та Чорнобилі. Житомирська область отримала дуже потужну підтримку держави: протягом року придбали техніку, обладнання, побудували пожежні водойми, дороги, вклали великі інвестиції. В Чорнобилі подібна ситуація. Луганська ж область нічого не отримала, а пішла шляхом співпраці з суспільством, з неурядовими організаціями, населенням. Тобто розповсюдили інформацію про ризики пожеж серед пересічних громадян, про правила поведінки серед фермерів, землекористувачів, лісників. Організували круглі столи між місцевою владою, населенням, рятувальниками, лісниками, волонтерами. Тобто не отримали інвестицій, але провели активну попереджувальну роботу. Ідея цього в тому, щоб мобілізуватися і протистояти пожежі разом. Адже наші спеціальні служби недостатньо навчені, екіпіровані і самі не справляться.
Які дерева є загрозою для виникнення пожеж?
Масивні соснові ліси вздовж Сіверського Дінця є великою загрозою для населених пунктів, з погляду на пожежі. І це — парадокс, адже місцеві жителі люблять ці ліси. Для них — це спасіння, прохолода. Але треба приймати рішення про "відсунення" або зміну ландшафту, який повинен бути стійким для пожеж. Бо якщо будуть великі масиви соснових лісів — чекай на масштабні пожежі. Відповідно такі масиви мають бути розділені листяними насадженнями, бар’єрами, дорогами, щоб пожежа не змогла набрати сили. Це робота на кілька десятиліть. Тобто, якщо зараз розпочати працювати над цим питанням, то тільки через 30-40 років можна чекати певних результатів.
Про лісову програму президента і висадження одного мільярда дерев
Такі програми не унікальні і майже всіма урядами країн ініціюються. Вважаю це правильним, адже населення повинне розуміти за рахунок чого воно живе: де береться кисень, вода, біорізноманіття. Це все береться з лісів, а їх у нас залишилось дуже мало. Відповідно збільшення лісів — питання не те що президентської програми, а екологічного виживання. Тому, ця програма правильна. Чи можливо її реалізувати? За 30 років лісове господарство різні уряди завели в такий глухий кут! Тому для лісового господарства ця програма — шанс підняти свою репутацію, показати, що там дійсно працюють професіоналами. Ця програма — амбітна, адже коштів на її реалізацію реально немає, але її можна реалізувати завдяки суспільній підтримці в громадах.
Фото: Сергій Зібцев, "Товариство лісників України" сайт