Чому було зафіксовано стільки порушень, незважаючи на кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях?
Для цього було декілька причин. Незважаючи на кримінальну відповідальність, ми всі знаємо як працювало НАЗК до 2020 року. Були численні закиди в упередженості та заангажованості його керівництва, були викривачі, які викривали процес перевірки декларацій. Також були певні недоліки в інституційній моделі діяльності агенства.
Наприклад, дуже довго не могли запрацювати автоматизовані перевірки декларацій, бо НАЗК не могло отримати доступ до всіх необхідних державних реєстрів, щоб звіряти інформацію в деклараціях з реєстрами і, відповідно, перевіряти декларантів на наявність брехні. Тому, фактично, навіть коли справи доходили до суду і припадали на звичайні суди (в 2019 році не було Антикорупційного суду) декларанти, завдяки цим прогалинам, могли почувати себе поза великою загрозою.
Чому така колосальна різниця між порушеннями в деклараціях за 2017 та 2019 роки?
НАЗК спочатку перевіряло декларації у дуже обмежених кількостях, зважаючи на обмеження ресурсу. Цей процес тільки починався. З кожним роком агенство брало в роботу все більше і більше декларацій в перевірку.
За якими критеріями у 2017-2019 роках перевірялися декларації?
Існує автоматичний контроль перевірки декларацій, без людського втручання. Агенство лише визначає певні критерії — ризик-індикатори в деклараціях, виявлення кожного з яких призводить до нарахування балів. Майнові декларації, в яких автоматизована перевірка виявила велику кількість цих індикаторів, якраз і потрапляли на більш ретельну, повну перевірку вже, безпосередньо, працівниками НАЗК.
Про ефективність роботи НАЗК у 2021 році
Зараз підхід, який обрало поточне керівництво НАЗК, суперечить принципам прозорості і відкритості діяльності органу. Агенство, фактично, засекретило нові правила для оновленої автоматизованої перевірки декларацій. Більше 15-ти громадських організацій виступили з заявою, де закликали НАЗК не приховувати ці правила. Проте, поки НАЗК не відреагувало. Тобто, громадськість позбавили можливості відслідковувати недоліки в цих критеріях і висловлювавати конструктивні пропозиції щодо їх усунення. Ми, якраз, теж критикували подібний підхід агенства і закликали його провести повноцінні консультації та обговорення щодо цих критеріїв.
Всі декларації подані цьогоріч, подавалися в умовах браку дієвих стримувальних санкцій за брехню в деклараціях. Йдеться про відсутність позбавлення волі, яке було передбачено раніше — потенційні 2 роки тюрми за брехню в деклараціях. У 2020 році, якщо навіть збрехати в деклараціях на суму від 9 мільйонів гривень, в'язниця не загрожувала. Натомість, нараховувався штраф у кілька десят тисяч гривень. І це могло стимулювати чиновників не серйозно віднестись до правдивого заповнення декларацій. Цьогоріч НАЗК та НАБУ варто фокусуватися радше не на пошуку недостовірності, брехні в деклараціях, а шукати ознаки незаконного збагачення і необґрунтованості активів. Тому що термін позовної давності більший, тобто є більше часу на розслідування цих інформацій. Також є перспективи зі сторони покарань — більш суттєві штрафи.
Наскільки ефективні законодавство та робота НАЗК у порівнянні з минулим?
Законодавство наразі забезпечує достатньо широкі можливості для пошуку недостовірної інформації в деклараціях на ознаки незаконного збагачення. В нас є кримінальні статті в Кримінальному Кодексі. Тобто, більш-менш, із законодавством усе гаразд.
Щодо НАЗК, то з початку року агенство повідомило, що взяло до роботи 857 декларацій публічних службовців. Наразі проведення якогось великого аналізу процесу перевірки НАЗК декларацій є досить обмеженим, тому що термін перевірки складає 4 місяці і він ще не сплив. Однак є велика засторога в тому, як НАЗК перевірятиме ці декларації, бо навіть з відповідальністю, передбаченою у Кримінальному Кодексі, дуже важливе питання саме чесної перевірки декларацій. Тут може бути декілька пасток, в які можуть потрапити нове керівництво НАЗК, оскільки у старого керівництва були проблеми через різні підходи до перевірки декларацій, що не сприяло довірі до цього процесу з боку громадськості та суспільства.
Фото: Олександр Калітенко, "Українське радіо"