Навіщо реєструвати географічні назви продуктів?
"Я вважаю, що обов’язково слід прив’язувати продукти до географічних назв, тому що ринок продуктів харчування дуже жорсткий, конкуренція дуже висока. Для того, щоб продати свою продукцію, споживача треба переконати, що він має купити, наприклад, саме це вино, а не якусь іншу пляшку мільйона виробників", – висловив свою думку Михайло Непран.
Експерт наголосив, що наша держава вступила в епоху глобальної економіки й українська економіка відкрита для світової: "Це рух у два напрямки і вибір продуктів робиться вже на рівні підсвідомості".
"Географічна назва – це продукт, який пов'язується виключно з тим чи іншим регіоном і завдяки тому, що він має специфічні характеристики. Наприклад, так можна говорити про мелітопольську черешню: така смачна і соковита черешня, як в Мелітополі, більше ніде в світі не росте. Мають шанс зареєструватися у Всесвітній організації захисту інтелектуальної власності також й ніжинські огірки", – розповів Непран.
Разом з тим, як зауважив експерт, такий продукт як бринза, скоріш за все, буде проблематично зареєструвати: "Її роблять на Закарпатті, в Карпатах, на Одещині, Миколаївщині, Донеччині. Тобто всюди, де є вівчарство".
Однак, за словами Михайла Непрана, старатись прив’язати географічні назви до продуктів варто, адже це захищає виробників в юридичній площині.
Шампанське, коньяк, віскі під забороною?
"З 1 січня 2020 року вступив у силу закон України про захист географічних назв. Відповідно до Угоди про зону вільної торгівлі, яку ми підписали з європейською спільнотою, ми взяли на себе зобов'язання привести використання географічних назв у відповідність із гармонізованим європейським законодавством. У нас зараз перехідний період і до 2026 року в Україні можна вживати, наприклад, назву коньяк та шампанське. Проте для продуктів на експорт з наступного року ми вже не матимемо права вживати ці назви. Слід буде писати: вино українське ігристе, херес український", – пояснив Непран.
Аналогічна ситуація і з віскі – напоєм, який в Україні взагалі не виробляють: "Це американська зареєстрована та захищена назва. Хоча віскі є не лише американський, а й, наприклад, ірландський чи шотландський, проте виробники між собою розібралися".
"Всередині країни ми можемо використовувати назви довше, а на експорт вже є чіткі обмеження. З 2026 року, якщо виробник українського коньяка захоче експортувати, він буде зобов'язаний написати, наприклад, бренді закарпатське", – зазначив експерт
Яка відповідальність за порушення вживання назв продуктів?
В рамках Всесвітньої організації захисту інтелектуальної власності працює міжнародний арбітраж, який знаходиться в Женеві з 1923 року:
"Виробник, чию власність на географічну назву порушено, може звернутися до арбітражу. Арбітраж може прийняти рішення зупинити експорт, конфіскувати і навіть знищити продукцію. Передбачені механізми, при яких незаконне використання прав інтелектуальної власності, зокрема й географічної назви, тягне за собою певні юридичні наслідки", – пояснив Михайло Непран.
Проте він наголосив, що захист прав інтелектуальної власності в цьому випадку – це не комерційна справа, а державна.
Фото: pixabay
