Про виступ президента Володимира Зеленського на Батумському саміті
Якщо ми говоримо конкретно про вчорашню подію, про виступ і заяви нашого президента і те, що міститься у спільній декларації, то потрібно зважати на декілька речей. По-перше, спільна декларація ― це спільний знаменник позицій трьох країн. Тобто природно, що наш президент, коли він виступав від себе особисто, міг бути більш різким в своїх оцінках і коментарях, можливо, в інших президентів не така критична позиція. Далі про те, що було записано в цій декларації. Вона досить дипломатична і відтворює загальні аспекти співпраці з Європейським Союзом у контексті виконання угод про асоціацію. Основні її елементи: економічна співпраця, проведення внутрішніх реформ, співпраця в безпековому напрямку, спільна зовнішня та безпекова політика. Тому я б добре оцінювала вчорашній захід з погляду цінностей її геополітичних наслідків, тут я можу сказати, що це дуже вдала ініціатива української сторони, адже вона якраз походила від України, перший крок у цьому напрямку було зроблено до того. Сама ініціатива "Східного партнерства" є виявленням зовнішньої політики Європейського Союзу на східному вимірі. Вони в цю зовнішню політик поставили всі шість країн, які різняться за своєю геостратегічною орієнтацією на співробітництвом з ЄС. Скажімо, Вірменія, Азербайджан і Білорусь ніколи не говорили, що вони хочуть набути членства в Європейському Союзі. Для України робота в рамках цієї ініціативи з шістьма країнами з різними політичними орієнтирами щодо ЄС не є корисною, звідти ми мало що можемо взяти. Коли цю ініціативу відпрацьовували в Європейському Союзі, ми дуже сильно розраховували на те, що в рамках "Східного партнерства" ми отримаємо чітке закріплення європейської перспективи країн. Поява ініціативи в тому вигляді, в якому вона була зроблена, була певним розчаруванням для України. Потім було запропоновано тримати диференційований підхід, тобто вимірювати ступінь готовності країн, які задекларували свою мету в ЄС, відповідно до їх індивідуального прогресу. Ми на це погодилися, для нас це було важливо тому, що на той момент Україна була в лідерах серед Молдови та Грузії, адже ми розпочали переговори про угоду про асоціацію, у нас були напрацювання по безвізовому режиму, по зоні вільної торгівлі. Тоді ми природно вважали, що у нас є більша фора, щоб дійти до європейської інтеграції швидше за інших. З плином часу ми втратили ці переваги. І це не дивно, бо Україна за розміром і масштабами серед трьох країн є найбільшою, проводити внутрішні реформи важче, іноді немає належного фінансового ресурсу. В принципі, така синергія трьох країн сьогодні, які між собою узгоджують певні сфери і координують свій рух до Європейського Союзу, дає нам можливість нам виступати більш помітним єдиним фронтом, синхронізувати наші меседжі, подекуди критичні, щодо відсутності реакції ЄС. Це точно щось масштабніше, ніж просто Україна, яка іноді висловлює Європейському Союзу критичні зауваження щодо тих чи інших аспектів на наші євроінтеграційні прагнення.
Зазначимо, сторони висловили сподівання на поглиблення співпраці з чорноморськими партнерами для гарантування безпеки й стабільності в Чорноморському регіоні.
Фото: Офіс президента
