Що дає цей закон
Перш за все треба сказати, що закон ухвалили нещодавно, проте це було багатостраждальне питання, вирішення якого кримські татари та інші корінні народи чекали 30 років або 25 років, з того часу як з’явилася українська Конституція. Що стосується подальшої реалізації, то, звісно, спершу закон має підписати президент, що ми й очікуємо найближчим часом побачити. Потім будуть зроблені підзаконні акти, зокрема пов’язані з питанням представницьких органів, яким чином вони будуть фінансуватися, бо бюджетом це передбачено. Виникне і питання засобів масової інформації, які будуть створенні корінними народами. Ухвалення закону "Про корінні народи України" є одним з напрямків "Стратегії деокупації та реінтеграції Автономної республіки Крим та міста Севастополя", яка була затверджена у лютому 2021 року. У цьому документі є ряд питань, що пов’язані з закріпленням, відновленням прав кримських татар та інших корінних народів. Тому під цю стратегію також розробляють детальний, чіткий, з конкретними датами план заходів. Ми очікуємо, що його затвердять на засіданні уряду. Там будуть питання, пов’язані з функціонуванням кримськотатарської мови, яким чином її можна розвивати, як можна підтримувати молодь різних корінних народів, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Це достатньо об’ємний документ, в якому прописаний ряд заходів у різних сферах: культурній, соціальній, інформаційній.
Читати далі: Захищає від репресій та гарантує права: в Україні ухвалили закон про корінні народи. Коментує експерт
Хто буде працювати над реалізацією всіх заходів, вказаних у документі
Будуть задіяні різні органи. Якщо ми говоримо про кримських татар, то ― це Меджліс. У інших корінних народів немає таких органів, проте ми готові працювати з їхніми представниками. Реалізацію закону детально мають пропрацювати в експертному середовищі, різні органи виконавчої влади, Міністерство реінтеграції, Міністерство культури, Міністерство соціальної політики, наше представництво, тобто президентська вертикаль. Ми готові і будемо активно працювати.
Частина заходів у нас спрямована на громадян, які продовжують жити на окупованій території. Так, інфраструктуру потрібно розбудовувати на підконтрольній уряду території, але заходи мають відбуватися і для тих громадян, які там залишаються.
Про реакцію Росії на цей закон
Агресор продовжує системну політику репресій по відношенню до кримських татар, проте самі кримські татари не готові перейти на бік окупанта, змиритися з тим, що відбувається. Це не лояльне до Кремля населення, тому воно викликає у нього занепокоєння. Це дуже потужний сигнал для наших громадян у Криму, які є невеличкою армією у гуманітарно-мирному сенсі, яка буде нас зустрічати після повернення півострова. Тому сигнал про те, що ми пам’ятаємо і підтримуємо корінні народи, дуже схвально там сприйняли.
Читати далі: Законопроєкт про корінні народи: чому Росія знову лютує? Пояснюють експерти
Наскільки цей закон досконалий
Досконалості немає меж. Закон, по-перше, є рамковим, основні положення, які там мали бути, відображені. Тобто там прописано, хто є корінним народом, його ресурсне забезпечення. Звісно, ми розуміємо, що буде ще певна критика. Проте ми вказали, що є дуже важливим питанням самоусвідомлення себе як корінного народу, і про це треба говорити голосно, заявляти про себе представницьким органам. Робота над проектом закону йшла не останній рік, а тривалий час. Різні експертні середовища, фахівці, які працюють з корінними народами, з міжнародним правом, детально вивчали це питання.
Зазначимо, що за новим законом, до таких народів у нашій країні входять киримли (самоназва кримських татар), караїми та кримчаки - народи, які не мають власної держави за межами України.
Фото: Кримськотатарський ресурсний центр
