Коли почнеться офіційне тестування?
"Перші тести згідно закону (“Закон про забезпечення функціонування української мови як державної" – прим.ред.) стартують 16 липня, проте вже була апробація: тестування й системи, й завдань, й того, як поводитимуться претенденти, чи зручний їм інтерфейс. Ми тестували частини великої іспитової комп’ютерної системи. Як на мене, апробація показала дуже хороші результати, враховуючи, що було 6868 учасників апробації. Десь така цифра буде перші місяці складати іспит. Це дуже велике навантаження на старт системи", – розповіла Орися Демська.
За словами чиновниці, близько 1,5 % осіб, які складали іспит, не дотягнули до нижньої мінімальної межі, а трохи більше 20 % – не пройшли межі рівня вільного володіння І ступеня: "Саме тестування і наповнення змісту іспиту показало, що результат доволі хороший. Тут також були певні виклики, бо в нас не було довгого періоду тестування. Тому ми пішли таким шляхом, що зробили дуже складним тест верхньої межі, щоб ми розуміли, де "стеля".
"Іспит повинен бути збалансованим: всі автоматично його складати не можуть, але він визначає рівень володіння державною мовою, необхідний для того, щоб громадянин чи посадовець міг гідно комунікувати від імені держави. Ми не перевіряємо знань, а лише встановлюємо, чи володіє громадянин мовою належно, чи ні", – пояснила Демська.
ЗНО для чиновників?
Вона наголосила, що іспит на володіння державної мовою – це не ЗНО, яка має на меті перевірити теоретичні знання: "Ми ж з’ясовуємо рівень володіння, який передбачає, чи належно ми вживаємо ті чи інші конструкції".
"Одним із завдань, наприклад, є речення з пропусками та варіантами слів, які ви можете вставити в це речення. Ви вибираєте, яку конструкцію слід вибрати для того, аби речення звучало грамотно і коректно. Є завдання, де треба дописати букви у словах: щось треба написати з великої літери, десь є подвоєння. Йдеться про слова, які ми зазвичай щоденно вбиваємо. Є завдання, де треба дібрати відповідники до слова з набору слів", – пояснила Орися Демська.
Також, за словами голови Національної комісії зі стандартів державної мови, в тестах є й текстова частинка: "Звучить аудіоряд до двох хвилин, претендент слухає й потім коротко має написати, про що йшлося, і висловити свою думку щодо того, погоджується він чи ні".
Хто буде складати новий іспит з української мови?
"Ми потрапили в складну ситуацію з COVID. Коли почалась пандемія, кандидати на посади державної служби та інші високі посади в державі проходили за так званим донабором. Після цього дуже велике число тих, хто прийшов по донабору, мусять зараз піти на реальний конкурс. З 16 липня в пакеті документів людей, які йдуть на конкурс, на нові призначення має бути державний сертифікат про рівень володіння українською мовою. Його можна отримати лише склавши іспит. Ці громадяни складатимуть іспит. Також іспит складатимуть люди, які хочуть набути українське громадянство", – розповіла Демська.
Служба, яку вона очолює, повинна забезпечити екзаменаційну процедуру отримання державного сертифікату: "Для того, щоб людина могла подати державний сертифікат на конкурс чи призначення, вона повинна мати сертифікат про рівень володіння державною мовою І або ІІ ступеня. Наступний крок вже за роботодавцем: буде він дотримуватися закону чи ні, потрібно йому це чи не потрібно".
"Я знаю, що норма буде діяти. На сьогодні в нас вже формуються партнерські стосунки з різними центральними органами виконавчої влади, які навіть висловили таку думку, що до Нового року вони хочуть сертифікувати всіх своїх співробітників. Тому зараз ми підписуємо меморандуми та створюємо для цього умови", – зазначила Демська.
Чи за іспит треба буде платити?
В ефірі Українського радіо чиновниця розповіла, що претендент на посаду державної служби може складати іспит скільки забажає, адже він є безкоштовним: "Громадяни можуть кожні 4 місяці його складати. Разом з тим, державний сертифікат про рівень володіння державною мовою – це як диплом про вищу школу, диплом кандидата наук. Він видається назавжди".
Також Орися Демська наголосила, що процедура здачі іспиту виключає будь-яку корупційну складову: "Не вірте, що хтось може допомогти. Тестові завдання формуються ad hoc (в кожній окремій ситуації – прим.ред.): на сьогодні в банку тестів є 1800 завдань. Тестів загалом є 44 і саме в той момент, коли відкривається слот, машина генерує завдання. Які конкретно завдання машина згенерує під конкретну іспитову сесію – ми не знаємо".
"Тестування складається з письмової та усної частини. Ви виконуєте письмову частину, підписуєте електронним ключем і відсилаєте на перевірку, записуєте усну частину, також підписуєте електронним ключем і відправляєте. Але роботи зашифровані, а екзаменатор сидить в іншому кінці України. Іспити складаються лише в іспитових аудиторіях. Також екзаменатор не ставить абсолютної оцінки, лише кваліфікаційну: достатньо-добре-відмінно. Якщо екзаменатор поставив всі "відмінно", то робота йде на перехресне перевіряння", – пояснила чиновниця.
Наостанок Демська зауважила, що в тестуванні, які запроваджується з 16 липня, йдеться не лише про мову, а й про повагу до своєї держави та заглиблення в емоційний контекст країни: "Doing business, alles in ordnung, dolce far niente – це емоції, які ми вивчаємо, коли опановуємо мови. Коли вчимо французьку, то слухаємо музику, коли вивчаємо німецьку – занурюємось в атмосферу. Й ми давно зі студентами шукали слово (яке характеризує українську – прим. ред.). Всі сходяться на слові "гідність".
Фото: pixabay
