"На мою думку закон (Закон про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості – прим. ред.) прописаний доволі успішно, але левова частка його реалізації лежить на регуляторові. Йдеться про Національний банк України", – зауважив Андрій Мірошник.
За словами юриста, основне, що забороняє колекторам новий закон щодо боржників – діяти неетично: "Не можна буде телефонувати в нічний чи ранішній час, тероризувати людину мільйонними дзвінками протягом доби. Також не можна буде повідомляти про борг людини третій особам, які не стосуються кредитного договору".
"Все, що зможуть робити колектори – це телефонувати в робочий час, максимум двічі на день, тривалість дзвінків не має перевищувати 30 хвилин на добу. Вони зобов'язані надавати всі документи по кредиту, які людина вимагає, протягом п’яти днів з моменту отримання вимоги. Тобто основна методика колекторів – психологічний тиск на боржника – повністю викорінюється", – пояснив Мірошник.
Разом з тим, експерт висловив думку, що наступні кілька місяців ринок "чорних" колекторів продовжуватиме роботу: "Банки чи мікрофінансові кредитні установи зобов’язані розірвати договори з колекторами, які не внесені в реєстр колекторів, до 14 жовтня. Тобто наступні три місяці "чорні" колектори будуть працювати. Стосовно подальшого, то все залежить від того, наскільки НБУ захоче серйозно братися за інститут колекторства".
"Також, на мою думку, в цій частині повинні спрацювати і самі споживачі, які отримували фінансові послуги. Вони не повинні сидіти, склавши руки, а мають звертатися в Нацбанк з відповідними скаграми. Можна записувати розмови з колекторами, де можна встановити факти порушень, шукати інформацію про тих осіб, які їм телефонували, й колекторські компанії, які вони представляють. Дивитися, що цих компаній немає в реєстрі, і повідомляти про це НБУ", – порадив юрист.
Принагідно, він нагадав про створений в Україні реєстр колекторів: "Це захистить споживачів, оскільки під час реєстрації колекторська компанія має надати повну інформацію про свою діяльність. Йдеться й про бізнес-план, кінцевих бенефіціарів, всіх акціонерів, форму власності та інформацію про всіх працівників. НБУ може використовувати цю інформацію у разі надходження скарги на працівника колекторської компанії, наприклад, рекомендуючи його звільнити. Якщо колекторська компанія не виконуватиме цю вимогу НБУ, Нацбанк просто вилучить її з реєстру і забере ліцензію. Й повторно потрапити в реєстр неможливо.
Також колекторські компанії повинні записувати всі контакти з боржником і зберігати їх протягом трьох років, щоб на вимогу Нацбанку їх можна було надати".
"Якщо колектори порушують закон, то потрібно робити скріншоти своєї телефонної книги або звернутися до мобільного оператора, щоб він надав інформацію по вхідних дзвінках. Всі матеріали слід направляти виключно до Національного банку, адже він є основним регулятором та організацією, яка здійснює контроль та притягує до відповідальності колекторів", – порадив Андрій Мірошник.
Також юрист пояснив, як діяти, якщо колекторська компанія намагається змусити вас заплатити борг за іншу людину, за яку ви нібито поручились:
"Відповідно до Цивільного кодексу, договір поруки укладається виключно у письмовій формі, де має бути два обов’язкових підписи: поручителя і кредитора. Якщо ви не давали своєї згоди на те, щоб стати поручителем, то не можете взяти на себе зобов’язання по сплаті боргу за якусь іншу особу без відома про це".
"Якщо ж ви справді поручились за людину, яка брала кредит, то відповідно до Цивільного кодексу кредитор може стягнути борг як з боржника, так і з поручителя, або з них обох навпіл. Якщо встановлений договір поруки, то в кредитора розв’язані руки", – підсумував юрист.
Разом з тим, Андрій Мірошник наголосив, що банки нестимуть відповідальність за залучення колекторських компаній, яких немає у реєстрі: "За це передбачені штрафи від 85 до 130 тисяч гривень. Так само, якщо порушення з боку банку будуть системні, в нього можуть забрати ліцензію на проведення фінансових операцій".
Фото: pixabay
