"Наш міністр фінансів у Вашингтоні розмовляв з керівництвом МВФ. Там було декілька представників і звіт про цю зустріч трохи відрізняється у нашого Міністерства фінансів і у спікерів МВФ. Наше Міністерство більш оптимістично оцінює результати цієї зустрічі. Йдеться про те, що протягом двох місяців ми очікуємо позитивного рішення і, мовляв, у вересні ми отримаємо наступний транш у розмірі 700 мільйонів доларів.
Якщо ж аналізувати повідомлення представників МВФ, то йдеться про те, що сторони домовилися співпрацювати для можливості досягнення результатів на рівні робочої групи. Тобто мається на увазі можливість співпрацювати, не більше", – пояснив Тарас Козак.
За словами експерта, таких домовленостей та заяв було багато: "Угода, про яку ми говоримо, підписана в червні 2020 року. Вона передбачає кредит у розмірі 5 мільярдів доларів та розрахована на 18 місяців, тобто закінчується в кінці 2021 року. Тодішні заяви Міністерства фінансів були приблизно такі, що вже за кілька місяців ми отримаємо ще 700 мільйонів, а в кінці 2020 року – ще 700 мільйонів. На жаль, ані першого, ані другого траншу ми не отримали досі. Але весь весь час ми чули приблизно однакові заяви, нібито на рівні робочої групи ми вже майже домовились. Проте ми все ще на тому ж рівні".
"Щодо того, як МВФ оцінює причини затримок, то можна виділити п’ять груп питань, якими Фонд не задоволений. Перша група питань – це судова реформа. Декілька законопроєктів розглядаються у Верховній Раді, декілька – вже ухвалені. Вони стосуються перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів, налагодження роботи Вищої ради правосуддя. Суть полягає в тому, хто буде відбирати суддів, якою буде роль міжнародних партнерів.
Другий напрямок – антикорупційна реформа. Ми пам’ятаємо, що Конституційний Суд скасував кілька пунктів в законі про боротьбу з корупцією. І поки що ті результати, яких наша ВРУ досягла, не в повній мірі відповідають вимогам МВФ. Антикорупційна реформа в Україні є досить складною і в Україні є сили, які не хотіли би, щоб ця реформа відповідала вимогам МВФ. Вони намагаються знайти певні шпарини, щоб не садити корупціонерів, щоб не було повноцінного декларування", – розповів Тарас Козак.
Третя група причин, на думку експерта, – це корпоративне управління державним підприємством: "Є питання по наглядових радах, зокрема, по найбільшій нашій компанії НАК "Нафтогаз". Уряд зняв наглядову раду "Нафтогазу", призначив директором пана Вітренка і знову призначив назад наглядову раду. Формально все в порядку, але колегам з МВФ це не сподобалось. Це суперечить низці законів, оскільки пан Вітренко займав посаду виконуючого обов'язки міністра енергетики і в його підпорядкуванні був НАК "Нафтогаз". Згідно з вимогами законів, обіймати цю посаду він не має права. НАЗК зробило два повідомлення, що це було некоректно, але наш ОАСК двічі скасував це зобов’язання зняти Вітренка з посади".
"Також проблемним питанням є незалежність Національного банку, хоча тут є поступ, адже закон ухвалено. Подивимось на його імплементацію. Й остання група причин – це макроекономічні вимоги щодо бюджету. Уряд практично виконав зобов'язання, які в його рамках, але тепер справа за парламентом. Там основні дискусії на тему законів, які вимагає МВФ", – пояснив Козак.
Наостанок він наголосив, що МВФ – це організація, на яку орієнтуються всі наші західні партнери: Світовий банк, ЄС та інші: "При нашій співпраці з МВФ Світовий банк готовий надавати кредити на 30 років під 0 % з копійками. Ці кошти ми не отримаємо, якщо не буде реальної співпраці з МВФ. Й нам може не вистачити бюджетних коштів у вересні, коли Україна повинна буде виплатити найбільшу суму по наших боргах перед західними партнерами. Йдеться приблизно про 100 мільярдів гривень. Тому важливо, аби ми отримали кошти до вересня".
"На щастя для України, минулого тижня МВФ вирішив розподілити так звані квоти між країнами-членами МВФ, зокрема й Україною. Наша частка складає 0,4 % і при розподілі 600 мільярдів доларів ми мали би отримати 2,7 мільярда доларів як подарунок. Можливо, якщо це рішення буде ухвалене остаточно, в України зменшиться потреба у західному фінансуванні й вересень ми пройдемо більш-менш нормально", – резюмував Тарас Козак.
Фото: Економічна правда
