Чому регулятор передає це завдання органам місцевого самоврядування
В принципі, це мало відбутися вже давно, просто був ряд законодавчих колізій, який не дозволяв цього зробити. Споживачі начебто від цього вигравали на якомусь короткотерміновому етапі, коли НКРЕКП не могло затвердити тарифи. Тоді ціна на газ зростала, але через неможливість її належним чином затвердити, ми мали тариф менший, ніж той, яким би він був, якщо б його затвердили своєчасно. Умовно, газ вже зріс у ціні, а вартість опалення ― ні. Для цього необхідно було пройти певні процедури, подати відповідні документи на НКРЕКП, затвердити їх і підняти тариф для населення. Звичайно, коли це буде входити в повноваження місцевого самоврядування, то все буде проходити набагато швидше. Але тут є й інший бік медалі, адже ми розуміємо, що в результаті того, що своєчасно не затвердили тариф, нам потрібно це компенсувати, адже у з’явилися борги. Крім того органи місцевого самоврядування повинні частину видатків своїх бюджетів направляти на компенсацію цієї різниці в тарифах для комунальних підприємств, тому ці гроші не надходять на інші потреби міст. Тобто ми все одно за це платили, просто, можливо, не напряму, не через платіжки.
НКРЕКП ― це все ж професійний орган, який має досвід і методику затвердження розрахунку подібних тарифів. Раніше компанії подавали свої тарифи до НКРЕКП відповідно до певної процедури, тобто там не могло бути вигаданих цифр, все було розраховано до певних показників і параметрів. Ми ж розуміємо, що в ціні тарифу на опалення найбільше місця складає вартість ресурсу, здебільшого вартість газу, це може бути вугілля, щепа, дрова, а інше ― це вартість утримання мереж, їх реновації. Виходить, що всі мережі знаходяться у спільній власності громади певного населеного пункту, а питання щодо врегулювання тарифу мало регулювати НКРЕКП, що було абсолютно нелогічним. Тим паче, якщо є органи місцевого самоврядування, депутати, які можуть формувати підрозділи, яким люди і мають ставити питання.
Чи є особливості у формуванні ціни на електроенергію
Формування ціни на електроенергію відбувається дещо в інший спосіб. По-перше, до 1-го серпня не буде зростання тарифу для населення на електроенергію. Ми маємо ціну дешевшу за ринкову. Говорити про ринок електроенергії складно, бо він у нас монополізований, на мою думку. На ринку є серйозні гравці, які мають суттєву частку і впливають на ціноутворення ― це на даний момент стосується комерційних споживачів, тобто всіх тих, хто використовує електроенергію. Але варто зазначити, що дешева електроенергія для населення і дорожча для інших користувачів ― це є певна зручність для суспільства, але вона насправді різниця закладена в товарах і послугах, які ми отримуємо. Деякі гравці на ринку почали зловживати своїм становищем і почалися певні ігри з вартістю і ціною на електроенергію. Через те, що деякі компанії контролюють видобуток і є учасниками ринку по закупівлі, відбувалися певні зловживання, які призвели до зниження ціни. На це відреагував НКРЕКП, подивимося, чи це буде дієво, що ми отримаємо у фіналі ще важко зараз сказати. Одна з пропозицій полягає у створенні "чорного" списку, щоб ряд компаній, які зловживали на ринку, отримали певні обмеження. Тобто це стосується певних правил на ринку електроенергії і не стосується населення, але це може позначитися на вартості електрики після 1-го серпня.
Чи не намагається центральний орган перекласти всю відповідальність і незадоволення населення високими цінами на місцеву владу
Дійсно, зокрема це й спосіб перекласти відповідальність. Проте тут питання в іншому ― вартість газу як ресурсу встановлюється цілим рядом механізмів. Разом з тим населення немає вплив на НКРЕКП, але має на депутатів місцевої влади, ми їх обираємо, у них ми й повинні запитувати про реальну вартість тарифів, особливо в порівнянні з іншими містами. Вартість газу може відрізнятися в різних регіонах, треба цікавитися, чому так відбувається. Ми щомісяця віддаємо кошти в місцевий бюджет, але чомусь не вважаємо за необхідне контролювати депутатів. Чекаємо на те, що центральна влада має щось вирішити. НКРЕКП значно далі від впливу громадян, ніж органи місцевого самоврядування.
Зазначимо, раніше в межах реформи децентралізації влади в Україні на місцевий рівень були вже передані 623 таких ліцензіатів. Нині планують передати ще 80 ліцензіатів (28 суб’єктів господарювання), що провадять діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.
Фото: pixabay.com