Який план дій у Міністерстві оборони щодо майбутнього членства в НАТО
Ми набуваємо військових критеріїв членства в НАТО відповідно до планових і програмних документів, які на сьогоднішній день від суверенної України розроблено і укладено. Я переконаний, що ми у стратегічній перспективі будемо членом НАТО і пройдемо цей шлях через фундаментальні реформи у сфері оборони, через розвиток економіки, яка динамічно інтегрується в європейський ринок і через підвищення свого статусу, репутації і ділової активності в світі, використовуючи унікальні можливості, які має Україна, зокрема технологічні, агропромислові, природні. Це наше завдання.
Насамперед нам потрібно працювати над зміцненням людського капіталу. Нам потрібні нові військові фахівці і державні службовці, які мають якісно нові знання які готові ці знання об'єднувати з унікальним бойовим досвідом, яких вони набули, захищаючи Україну. Нові фахівці, які будуть отримувати високі посади повинні бути здатними працювати в новому професійному культурному середовищі. Нова культура — це можливості іншої організації роботи, де делегуються повноваження, де є колективне мислення, вироблення рішень, де є вміння застосовувати новітні технології та цифрові мережі і де є здатність працювати в багатонаціональному середовищі, де в діалозі викристалізовується істина, приймається рішення і потім вже багатонаціональним угрупованням таке рішення реалізується. Саме над цим ми працюємо і на цьому зосереджується увага керівництва Міністерства оборони і вищого командування Збройних сил, щоб наша система військових навчальних закладів змінювалася і структурно, і по якості матеріалу, який викладається. Щоб наша система кадрової політики працювала так, щоб найкращі і найбільш достойні отримували ці посади і були лідерами цих перетворень. І більше нам потрібно результативності та ефективності використання міжнародних освітніх програм, які ми реалізуємо спільно з НАТО, бо саме це вони нам допомагають реалізовувати. Є великі програми зі Сполученими Штатами, Великою Британією, Канадою, Францією та Німеччиною, і я переконаний, що всі інвестиції в велику зброю, інфраструктуру та нові методології залишаться неефективними, якщо ми не будемо мати тих, хто здатний їх застосовувати.
Ця структура не виникає на суб'єктивних судженнях. Вона повинна бути понятійно-термінологічна і доктринально сумісною з НАТО. Кроки такі є. У нас вперше в Україні схвалено стратегію воєнної безпеки за прикладом НАТО, яка базується на тих самих принципових вимогах стійкості, стримування та взаємодії, тобто колективізмі. В проектному способі це буде реалізовано через стратегічний оборонний бюлетень і головне, що потрібно сказати українському суспільстві — ми повинні організувати всеохоплюючу оборону. Оборона держави — то є оборона держави, і треба об'єднувати і цивільні, і військові ресурси і вміти застосовувати міжнародні механізми безпеки для захисту власних інтересів. Це повинно здійснюватися на засадах демократичного цивільного контролю, фактичного коли воля громадян через обрану владу транслюються в усі сфери життя і в даному випадку також в оборону, і суспільство та всі гілки влади контролюють, в якому є стані наша безпека, яким чином ми повинні впливати на це управлінськими рішеннями і ресурсами для того, щоб це відбулося.
Це складні процеси. У Збройних силах вже п'ятий рік якісно змінюється оборонне планування. Це така собі військова наука, коли серйозні фахівці балансують потреби, які необхідні військам зараз, щоб воювати, а також інвестиції в те, що потрібно буде для захисту майбутнього. І ця система передбачає в тому числі поєднання національних і інтернаціональних міжнародних ресурсів безпекової допомоги Україні для створення фундаментальних речей, яких у нас не було. У багатьох випадках ми це починаємо з нуля.
Про цивільний контроль за Збройними силами України за стандартами НАТО
Демократичний цивільний контроль — це засаднича історія і ніколи від цього не буде ніякого відступу. У тому, мабуть, і є найбільша потреба продемонструвати прогрес для того, щоб наші показники відносно майбутнього членства покращилися.
Про управління ресурсами
Ми маємо транзитний період. Якісно змінюються параметри, змінюються структури, які виконують ці завдання. Ви знаєте про новий закон про оборонні закупівлі, про новостворене Міністерство стратегічних галузей промисловості, про те, що нещодавно ухвалена стратегія. У Верховній Раді знаходяться два закони, які стосуються корпоратизації оборонних підприємств і перевірки іноземних інвестицій, які заходять в державні підприємства, які мають стратегічну вагу. Тому це транзитний період налагодження нових ринкових відносин з більшим ступенем прозорості і контролю з боку причетних структур і суспільства для того, щоб війська отримали найважливіше.
Неможливо сказати про те, що все ідеально. Над цим потрібно працювати, але варто подивитися на всі ці речі ретроспективі, як це було сім років тому. І суспільство, і війська, і керівництво вимагають більшого. Радикально змінилося матеріальне забезпечення та управління ресурсами, зокрема зникли питання про організацію якісного харчування, достатність калорій, зникли речі, які стосуються повної доступності необхідного військового спорядження. На сьогоднішній день не існують речі, які б говорили про наявність пального запасних частин. Тобто ми стали набагато більш ресурсно потужнішими. Я переконангий, що шляхом саме високої скрупульозної аудиторської перевірки того, як відбувається управління ресурсами ми вийдемо на кращий результат.
Під час параду до 30 річниці Незалежності Україні буде показ техніки в усіх великих містах України. Була велика виставка "Зброя і безпека". Зараз відбувається "Сі Бріз", восени будуть великі навчання "Спільні зусилля". Ми всі як платники податків побачимо, як якісно змінюється українська армія у зовнішньому вигляді, у навченості, в умінні виконувати складні бойові завдання, зокрема із арміями країн-членів НАТО.
Про бойову злагодженість з країнами-членами НАТО
Ми починали нашу партнерську історію з НАТО з того, що ми працювали над миротворчими питаннями. Зараз ми зосередилися на питаннях колективної безпеки. І коли ми говоримо про те, чи вміємо ми разом з арміями країн НАТО застосувати авіацію, то це моя відповідь: "Так". Вже є абсолютна конкретика над тим, щоб якісно та технологічно змінилася наша аеродромна мережа. У нас дуже чітко ввійшло в повсякденне поняття така річ, як безпілотна авіація. Ми працюємо з елементами ударної безпілотної авіації, і це якісно та категорично змінює те, яким чином Збройні сили будуть виконувати завдання на полі бою.
Сили спеціальних операцій — це те, що не існувало взагалі 7 років тому. Сьогодні ми маємо як країна-партнер перший підрозділ Сил спеціальних операцій, який повністю пройшов всі важкі перевірки НАТО і сертифікований як такий, що готовий до виконання завдань Сил спеціальних операцій НАТО у багатонаціональному угрупуванні.
Є величезний прогрес в технологічній сфері. Розпочавшись з того що, ми обмінювалися службовим повідомленням, використовуючи те, що було, сьогодні ми вже говоримо про автоматизацію. У нас є амбіції та розуміння того, що автоматизація — це майбутній тренд військових дій і в цьому тренді вирішальними будуть три фактори: швидкість, точність і уміння вибрати найбільш вірний спосіб виконання завдання. Це нам дає автоматизація.
Ми знаходимося в режимі реальної підготовки до того, що ми об'єднаємо з НАТО наші дані про повітряну обстановку, суттєво покращимо протиповітряну оборону, особливо над регіоном Чорного моря. Абсолютно заслужено Збройні сили можуть бути такими, що за сім років неможливо навіть розпізнати, наскільки багато и серйозно всього змінено.
Чи не відстає парламент в ухваленні законопроектів щодо шляху України до НАТО
Ми не ставимо так питання, бо з точки зору планування і якості виконання завдань, я б сказав, що ми можемо досить впевнено себе почувати.
Для Збройних сил європейська і євроатлантична інтеграції — це тотожні речі, бо це такі самі країни, які мають ті самі збройні сили і працюють над тим самим питанням. По суто європейським питанням є три питання, де ми б хотіли бути більш успішними. По-перше, найближчим часом ми приєднаємося до операції під проводом Європейського Союзу у Боснії і Герцеговині, і це великий плюс. По-друге, ми вже зараз в конкретних перемовинах по конкретних проектах структурованого військового співробітництва. По-третє, в минулому році було прийнято рішення про Європейський фонд сприяння миру, який дозволяє використовувати гроші Європейського Союзу в інтересах партнерів, які воліють розвивати сучасні спроможності. Ми також маємо там амбіції і конкретне розуміння, що робити. Нас підтримують, у нас є дуже серйозні потужні союзники, зокрема братні відносини з Литвою, яка на всіх майданчиках Європейського Союзу впевнено просуває українські інтереси. Я думаю, що до саміту високого рівня, який буде в жовтні, ми побачимо в тому числі прогрес Збройних сил і за суто європейськими безпековими ініціативами.
Коли Україна може стати членом НАТО
Раніше питання членства йшло через призму військових перетворень, тобто військові готові чи ні. Зараз це виросло в політичний процес і ми говоримо про демократичні цінності, про здатність урядування, про те, яким чином раціонально будуть використовуватися ресурси під демократичним цивільним контролем тощо. Ми наближаємося до політичного рішення. Відповідно у нас більше політичних дискусій. Не хочу розчаровувати, але буде мало говорити лише про кораблі та літаки. Зараз треба говорити про масштабніші речі, бо ми займаємося зараз підготовкою політичного консенсусу всіх союзників, аби визнати, що Україна розвивається на тих самих демократичних цінностях, Україна готова прийняти на себе цю відповідальність всебічно, і з політичної, і з військової точки зору. Відтак Україну треба запросити і від цього Альянс стане сильнішим.
Фото: Міністерство оборони України
