Багато років була встановлена процедура, вколи щоквартально коригується прожитковий мінімум відповідно до зростання цін, до індексу інфляції, розповідає завідувачка відділу підвищення рівня життя Інституту демографії Людмила Черенько. Однак двічі відбувся розрив між офіційно затвердженим і прожитковим мінімумом. "Це був 2015 рік, коли ці цифри почали розходитися. І, відповідно, зараз надолужити оте відставання, яке вже складає майже у два рази, дуже важко. Але, принаймні це коригування дозволяє хоча б трошки підтримувати, щоб затверджений не дуже відставав від фактичного прожиткового мінімуму. У будь-якому випадку, це – позитивно. Зрозуміло, що його не відчують, бо це зростання лише частково компенсує зростання цін. І, зрозуміло, що для того, щоб порівняти показники офіційного і реального прожиткових мінімумів, треба приймати дуже серйозні рішення, на які не вистачає грошей"
Дуже багато виплат, каже науковиця, залежить напряму від показника прожиткового мінімуму, і вони (виплати) автоматично коригуються на цю величину. Тобто, пояснює вона, якщо прожитковий підняти відразу вдвічі, щоб він відповідав фактичному, то це дуже суттєво вплине на витрати бюджету.
Вона пояснює, що наш прожитковий мінімум заснований на споживчому кошику. Він деталізований і має понад 200 позицій та чотири соціально-демографічні групи. "Для того, щоб встановлювати як змінюється рівень життя в країні, як встановлювати певні нормативи, різного плану, тоді це має сенс. В багатьох розвинених країнах, там понад 1000 позицій і найменувань. Але, цей кошик не є межею виплат. Все, що необхідно людині в цій країні в цей момент, це – не означає, що держава бере на себе обов’язок автоматично дати всі виплати на цьому рівні. Зовсім інша справа – державні гарантії. Коли держава прописує в Законі, що жодна людина не може жити нижче такого рівня, то зовсім інше".
І, якщо говорити про методику вирахування прожиткового мінімуму, то її треба змінювати, каже науковиця. "Ми багато років вже пропонуємо деталізувати продовольчий кошик, бо саме на нього більше змінюються ціни, а решта позицій має бути у процентних відношеннях до продовольчого кошика, тому що для непродовольчих товарів є дуже великий діапазон цін. І тут людина може обирати від "копійчаних", дешевих товарів до товарів розкоші".
Основна виплата, яка на сьогодні залежить від прожиткового мінімуму, пояснює Людмила Черенько, це – мінімальна пенсія за віком. "Це означає, що автоматично вона підіймається. Якщо ми беремо, наприклад, що мінімальна середня зарплата складає 13 тисяч, то 40 % від неї, це – близько 5 тисяч. Я вважаю, що мінімальна пенсія сьогодні дуже низька, і багато пенсіонерів отримують ну дуже малі кошти... Але існує й інша проблема. Якщо припустимо, що мінімальна зарплата буде дорівняна до мінімальної пенсії. Ми знову можемо наступати "на старі граблі": вже доведено, що невигідно працювати, коли соціальні виплати дорівнюють мінімальним заробіткам".
Це, наголошує експертка, її й лякає в новому Законопроєкті про новий розрахунок прожиткового мінімум. "Там навіть ідеологічно пенсія прив’язується до заробітної плати. В солідарній пенсійній системі так має бути. Але в нашій ситуації, коли економіку просто необхідно витягувати"з ями", і треба людей зацікавити, щоб працювали в країні, а не кудись виїжджати. Мене ця ситуація лякає".
Якщо чесно дивитися на новий Законопроєкт, каже Людмила Черенько, то в ньому мінімальну пенсію хочуть прив’язати до середньої заробітної плати. "А прожитковий мінімум залишити прожитковим мінімумом, і всі соціальні виплати, крім пенсії, розраховувати, виходячи з певної частки прожиткового мінімуму", - пропонує вона.
Науковиця наводить приклад Польщі, де існує кілька прожиткових мінімумів, вони по іншому називаються – базовий, стандартизований, соціальний стандарт. Вони по різному розраховуються й існують для різних цілей. "І найвищий стандарт, який містить досить багато позицій, і становить досить високу суму – до нього не прив’язана жодна соціальна виплата. Це – просто розрахований соціальний стандарт. А соціальні виплати прив’язані до самого низького стандарту. Є – реальна ситуація, і є мета до якої варто рухатися", - пояснює вона.
Разом із тим завідувачка відділу підвищення рівня життя Інституту демографії не стала погоджуватися з твердженням Мінсоцполітики, яке оцінило реальний прожитковий мінімум в 4100 грн: "Я не можу назвати такі цифри. Що стосується базових потреб людей, це дуже залежить від регіону, місцевості проживання. У нас немає так званого "регіонального" прожиткового мінімуму, тому що це порушує певну справедливість. Насправді все, що стосується вартості базових потреб, дуже відрізняється за регіонами. І тут я бачу певні коригувальні коефіцієнти – не на зниження, а на підвищення. І, якщо ми кажемо 4100, то ми наголошуємо, що це – мінімальний, а регіони, де вартість життя є вищою, вони мають дораховувати певні коефіцієнти до цієї суми. І, вже в умовах децентралізації, будуть мати кошти для того, щоб певні доплати, прив’язані до прожиткового, були вищими", - зазначає вона.
Фото: УНІАН
