Чому постало питання регулювання персонального транспорту?
Після того, як в усьому світі почала зростати кількість легкого персонального транспорту, не тільки Україна почала звертати увагу і думати над врегулюванням нового руху для України. Адже, окрім того, що такий транспорт — зручний, персональний і легкий, він ще й доволі екологічний, низьковуглецевий. Якщо, наприклад, пересідати на нього з автівки, то це має певні переваги для довкілля і клімату.
Про Білу книгу Мікромобільності
В рамках проєкту EU4Climate, що фінансується Європейським Союзом і реалізується ПРООН, ми підготували Білу книгу мікромобільності. Наш проєкт, в першу чергу, почав розробляти стратегію розвитку нового руху для України. І ми ставили за мету включити до цієї стратегії питання мікромобільності. Оскільки, на момент підготовки стратегії ми бачили, що питання набуває все більшої актуальності, разом з усім світом ми би хотіли подивитися яким чином можна врегулювати цей вид руху на місцевому та регіональному рівнях.
Ми дослідили практики врегулювання цього виду рухів в інших країнах і побачили, що там є визначення такого транспорту в законодавстві, що є найважливішим. В Україні такого визначення немає і це перешкоджає подальшому розвитку законодавства і врегулювання цієї проблеми.
Також дослідили наявні обмеження швидкості та пересування на проїжджій частині; рекомендований рух тією чи іншою інфраструктурою; вимоги до водіння такого транспорту; дозвіл на використання навушників або обов'язкове використання шолома.
Також ми дослідили чи збільшується кількість користувачів такими видами транспорту під час пандемії і яким чином влада на це реагувала. Часто вводилися більш жорсткі обмеження на цей вид транспорту, оскільки зростала кількість інцидентів на тротуарах, тобто Україна не унікальна в цьому випадку.
Чому законотворці не ухвалил законопроєкт №3023 про електросамокати і гіроскутери?
На мою думку, ще коли цей законопроєкт розглядався, не було такої гострої необхідності в ньому. Але, згідно аналізу наших консультантів, то насьогодні в тому законопроєкті назбиралося багато спірних питань. Наприклад, відсутність визначення такого виду транспорту у законодавстві, щоб його можна було регулювати чи приєднати до велосипедного транспорту і розробити зручні та зрозумілі спільні правила для всіх.
Про ефективність Меморандуму між КМДА та операторами послуг прокату електросамокатів Києва
Регулювання або розробка політик щодо прокату електросамокатів на місцевому рівні було нашою ключовою рекомендацією Білої книги. Ми дуже вітаємо ці кроки налагодження взаємодії між місцевою владою і компаніями. Цей Меморандум — позитивний приклад співпраці і позитивізації даного виду транспорту.
У Меморандумі встановлені обмеження швидкості. З'явилася інформація про те, куди можна заїжджати та куди звертатися в разі нещасного випадку; зобов'язання.
До того ж, компанії орендарі, завдяки інформаційним технологіям, можуть обмежувати швидкість транспорту чи місця, де не можна паркуватися або куди заїжджати. Наприклад, місця туристичного значення або великого скупчення людей.
В Україні пішохідний електротранспорт не є окремим видом транспорту. Відповідно, коли електросамокат стикається із пішоходом на тротуарі, це трактується як пішохід стикнувся з пішоходом. І юридично назвати це дорожньо-транспортною пригодою ми поки що не можемо. Але якщо Меморандумом передбачений розгляд цієї події як мікромобільне ДТП і передбачене відшкодування, то я дуже вітаю такий крок.
В кого Україна може запозичити позитивний досвід регулювання персонального транспорту?
Більшість країн, які ми аналізували і які намагаються регулювати цей вид транспорту, проходять свій шлях пробами та помилками. В будь-якому випадку, в усіх країнах є обмеження руху швидкості і вони тільки відрізняються цифрою: 20-25 км/год і забороняє рух тротуарами. Також є визначення цього виду транспорту у законодавстві. Визначається рух за межами інфраструктури, динамічно розробляється нормативна база.
Фото: pixabay.com
