Велика реставрація – це проєкт відновлення державних культурно–історичних пам’яток, який восени минулого року анонсував президент Володимир Зеленський. Для відбору об’єктів при Мінкульті створили спеціальну експерту групу. В результаті у держпрограму на реставрацію протягом найближчих трьох років потрапило 150 пам’яток. На роботи в цілому держава планує витратити 2 мільярди гривень. Про це заявляв Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
"Поїздивши по Україні, можу вам сказати: цих об’єктів не 150. На жаль, їх набагато більше. Якщо зараз держава не почне поштовх у цьому напрямку, ми, в принципі, можемо втратити не тільки нашу спадщину, але й культурні об’єкти, об’єкти, які здатні привертати увагу, бути об’єктами для приватних інвестицій, для туристичних маршрутів", – зазначав міністр.
У 2021–му році держава планує відреставрувати 22 об’єкти, які вже затвердили експерти.
До їх переліку увійшли:
3 об’єкти заповідника "Києво–Печерська Лавра"
3 об’єкти заповідника "Софія Київська"
Національний музей образотворчого мистецтва
Національний оперний театр імені Заньковецької у Львові
"Давній Галич"
Національна філармонія в Києві
Чернівецький університет
Замок Радзивілів, Волинська область
Чортківський замок, Тернопільська область
Замковий Комплекс у Підгірцях
Збаразький замок
"І ще ціла низка об’єктів у різних регіонах України у цьому році нарешті отримає або реставраційні роботи, я кажу про наших флагманів–заповідників, або протиаварійні роботи як це буде по Хотинській фортеці, по Чортківському замку, по Збаражу. Однак, переважна більшість із цих 22-х будуть врятовані реставраційними роботами або ремонтими. Це велике зрушення. Детальні дані по наказу Міністерства культури щодо переліку об’єктів, на яких заплановане в цьому році виділення коштів, є на сайті Міністерства культури", – зазначає членкиня Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Ольга Рутковська.
Загальна сума капіталовкладень, які в цьому році мають бути реалізовані, складає 400 млн гривень. Однак, наголошує членкиня Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, у цих процесів є велика особливість: "Стартувала ця програма відповідно до постанови Кабінету міністрів з грудня 2020. Перелік сформований і затверджений у травні вже цього року. Сьогодні вже червень. Фінансування мало відкриватися у квітні-травні, якщо ми говоримо про те, що цільове виділення коштів має бути нормально освоєне у 2021-му. В цьому у нас є величезна проблема".
22 об’єкти – це ніби й невеликий перелік, але, пояснює вона, тут захована ще одна проблема: останнє десятиліття було періодом стагнації для реставраційної галузі. "На ринок реставраційних робіт, на жаль, потрапили компанії, які не мають жодного реставраційного досвіду. Така практика була відкрита тим, що практично було ліквідоване спеціальне ліцензування. З 2011-го року, коли почалися ці всі скасування, реставрацією почали займатися аматори. Це так само мало негативні результати. І на сьогодні компаній, які мають потужності, фахівців і можуть справлятися з реставраційними роботами, одиниці. То ж 22 – це цілком можливо за рік, і це є можливістю для навчання тим, хто справді в цій галузі хоче працювати".
"Із цим завданням можна було впоратися, але тут дуже важливо як швидко гроші підуть на місця, щоб почалися процеси закупівлі робіт. Не всі банасовласники можуть дозволити почати тендер, не розуміючи, коли прийдуть гроші", – наголошує Ольга Рутковська.
За даними ЗМІ, В Україні 80% культурно-історичних пам'яток потребують реставрації, 30% знаходяться в аварійному стані.
Збаразький Замок, фото: Збруч
