Фото Яна Сочевічек Радіо Промінь
Чорнобильська трагедія – дуже складна і комплексна проблема, з якою людству жити ще близько десяти тисяч років
Ірина Саннікова: Тридцять п’ять років минуло від дня, коли Чорнобиль із назви населеного пункту став втілювати у собі екологічну катастрофу для людства і для України зокрема. Кажуть, для того, аби уникати помилок в майбутньому, треба пам’ятати помилки свого минулого. Тож, щороку ми повертаємося до подій на Чорнобильській атомній електростанції. І цього разу до статистики і спогадів доєднується музика. Насамперед, хочу звернутися до Світлани: чим є "Звуки Чорнобиля", яких музикантів цей проєкт об’єднав і як вони реагували на цю ідею? З платівкою прийшли сьогодні?
Світлана Коршунова: Так, ми сьогодні прийшли з платівкою. Нарешті вона вийшла. Це перший тестовий наклад. Платівка у нас теж непроста, вона з доданою реальністю. Ті щасливчики, які будуть її мати, зможуть побачити навіть відео зі спогадами артистів, які були у зоні відчуження, і як вони реагували взагалі на Чорнобиль, чому писали такі пісні. Проєкт почався ще 2018 року, ще до серіалу НВО, Валерій Коршунов, автор проєкту, записував звуки Чорнобиля. Коли ти приїздиш до Чорнобиля, там неймовірна тиша. Є специфічні звуку, як то звук лічильника Гейгера, як то тріскіт, звук природи. І ось ці звуки їм вдалося накопичити, навіть було знайдено покинуте піаніно. Був зібраний такий семпл-пак. Валерій сам музикант і він працював з цим семпл-паком, створював свою власну музику і запропонував іншим музикантам долучитися, використовуючи цю бібліотеку, і створити власні треки та композиції. Першим був Крістоф Етьє, номінант на Gammy, учасник проєкту Télépopmusik. Ми всі бачили в нього був один проєкт, а потім через два роки вони повернулися з проєктом Télépopmusik, презентували альбом і заголовною піснею була пісня Dreams, кліп на яку ви, можливо, бачили, яка була повністю присвячена Прип’яті та Чорнобилю. Ця історія також вразила. Ми започаткували цей проєкт для того, щоб залучити музикантів, людей надчутливих до музики, надчутливих до емоцій. Щоб вони оцю атмосферу Чорнобиля, ці емоції змогли передати через свою творчість якомога більшій кількості людей.
Чому саме музика? Якщо дивитися останні дослідження, вийшла книжка Філіпа Болла "Музичний інстинкт". Так ось, дослідження демонструє, що саме музика активує усі ділянки нашого мозку, змушуючи працювати ліву і праву півкулі разом, звертаючись через емоційне до аналітичного. Тому круто саме через музику говорити про складні соціальні питання. А Чорнобильська трагедія дуже складна і комплексна проблема, з якою людству жити ще близько десяти тисяч років.
Ірина Саннікова: Ви дуже влучно почали говорити про музику, тому що хотілося б і до Олександра так само звернутися. Чому ти погодився на цей проєкт і як ви обирали пісню?
Олександр Чемеров: Я б не потрапив у цей проєкт, якби не Сергій Міхалок. Ми з ним зустрілися в Одесі, я тільки приїхав з Америки. Ми познайомилися наживо вперше і вирішили щось зробити разом. Ми почали вже щось напрацьовувати, і він каже: "То давай зробимо "Чорнобиль форева"?". І десь через тиждень він каже, що проєкт буде, і те, що ми хотіли зробити, ми можемо зробити в рамках проєкту. І таким чином я потрапив у проєкт.
Ірина Саннікова: А в тебе є твоя особиста історія, як саме ти пов'язаний з Чорнобилем?
Олександр Чемеров: Я "дитина Чорнобиля", в мене було посвідчення. І я пам’ятаю, як це сталося, як батьки вирішували, що робити, куди їхати чи не їхати. Я пам’ятаю, що ми залишилися, я був у Чернігові, це не так вже й далеко від Чорнобиля, десь 60 км. Було незрозуміло, що відбувається, але, бачите, вижили і навіть зробили пісню.
Ірина Саннікова: А от якщо говорити про твоє життя у США, що американці знають про Чорнобиль? Щось у тебе запитували?
Олександр Чемеров: Я думаю, що після фільму HBO усі знають. В Америці знають Шевченка, про дівчат, і небагато про Чорнобиль. З мого кола спілкування так точно.
Ірина Саннікова: Світлано, ти обмовилася, що ця платівка, якщо зробити деякі маніпуляції із застосунком, дозволяє скористатися доповненою реальністю. Що саме там можна побачити?
Світлана Коршунова: Розповім і відповім на попереднє запитання. Минулого року ми були на Burning Man у США і там презентували перший AR-проєкт та відкривали американцям портал до Чорнобиля через додаток, показували їм зону відчуження. І вони дуже багато знають про Чорнобиль, тому що у той час йшла Холодна війна, а радіолокаційна станція "Дуга" мала назву "Русский дятел". Вона видавала такий тріскіт, що наводив жах на усіх працівників радіо та зв’язку. Це була одна із пам’яток Холодної війни.
Вони вивчають екологію, атомну енергетику, вони знають про Чорнобиль – принаймні ті, з ким я спілкувалась. І ось після того, як ми активували там цей проєкт, ми вирішили, що треба створити нормальний додаток, в якому буде дуже багато інформації про Чорнобиль. Щоб той, хто не знає, міг в одному місці знайти правдиву інформацію. Ми зробили додаток Chornobyl App і постійно його докручуємо якимись фішками. Зараз чекаємо новий реліз від наших розробників, там буде фішка, з допомогою якої через цей додаток (ви матимете на платівці всю інформацію), можна буде навести на картинку і Олександр Чемеров розповість вам свої думки про Чорнобиль прямо з платівки.
Олександр Чемеров: А ви не думали про NFT? Це тренд зараз.
Світлана Коршунова: Звичайно, але це окрема тема. Я думаю, ми зв’яжемося і з цим.
Ірина Саннікова: Друзі, я так розумію, що буде не лише презентація платівки, а планується й концерт?
Світлана Коршунова: У зв’язку із пандемією COVID-19 ми мусимо перенести цей концерт. Ми обов’язково його зробимо і, сподіваюся, в дуже крутому місці. Все для цього готово, але є труднощі, пов’язані саме з карантинними обмеженнями. Тому 24 квітня цей концерт вийде у вигляді документального кіно, який дозволить заглибитися в проєкт і продивитися, як відбувалися арт резиденції у Прип’яті, куди їздили артисти, чому саме такі кліпи, як були написані пісні.
Фото Яна Сочевічек Радіо Промінь
Я взагалі намагаюся не боятися, бо якщо боятися, то треба сидіти вдома
Ірина Саннікова: До речі, поза ефіром пані Світлана розповіла історію про композицію «Острів» від гурту KAZKA. І якраз ось ця композиція повністю складена із звуків Чорнобиля, музиканти лише сопілки додали поверх усієї музичної есенції із Прип’яті. Але зараз, після того, як ми згадали про концерт «Звуки Чорнобиля», який пройде у форматі документального кіно, хочеться поговорити більше про музику. Олександре, що зараз відбувається у твоєму музичному житті?
Олександр Чемеров: Зараз так вийшло, що я залишився в Україні. Я приїхав на десять днів, щоб зняти кліп, але я тут вже більше року. І через карантин, і через те, що усе, що налаштовувалося на цей рік, воно все зникло, і на наступний теж. Тобто, там не буде нічого у сфері інтертейнменту відбуватися. В нас воно трішки легше. І давно хотіли люди, щоб я щось зробив українською. Я вирішив зробити сольний альбом, який почне запускатися синглами вже з наступного місяця. І буде великий концерт у Stereo Plaza 19 червня. Я всіх запрошую, квитки вже можна купити. Буде дотримано усіх карантинних норм. А після концерту буде невеличкий тур Україною.
Ірина Саннікова: Навіть так? А не боїшся щось планувати в умовах карантину?
Олександр Чемеров: Я взагалі намагаюся не боятися, бо якщо боятися, то треба сидіти вдома. Я думаю, що все буде нормально, а якщо ні, то щось перенесемо. Але поки всі кажуть, що все буде окей.
Ірина Саннікова: Ти займаєшся сольним проектом, а що з гуртом The Gitas?
Олександр Чемеров: До речі, гурт The Gitas приїздить в Україну і ми будемо базуватись в Україні наступні півроку точно. І вже плануються концерти The Gitas теж. Тобто буде і сольний проєкт, і The Gitas. Тут, в Україні, і в Європі.
Ірина Саннікова: Нічого собі, хороші плани! До речі, Олександре, а ти добре висипаєшся?
Олександр Чемеров: Ні, не дуже добре висипаюся, бо в мене дуже багато роботи, підготовки до концертів, підготовки до синглів, і моя дружина ось-ось народить сина.
Ірина Саннікова: Ось тому я і запитала. Думала, ти зараз добре спиш, і відіспишся на майбутнє. Як ти готуєшся до того, щоб стати татом?
Олександр Чемеров: Ми ходили на курси з дружиною, я знаю вже дуже багато про це, тому я майже готовий.
Ірина Саннікова: Коли ти очікуєш?
Олександр Чемеров: Ой, не знаю, вже ось-ось.
Ірина Саннікова: Знай: коли ти станеш татом, радіо "Промінь" буде поруч у твої безсонні ночі!
Олександр Чемеров: Клас! Дякую!
Фото Яна Сочевічек Радіо Промінь
Ірина Саннікова: Хочу повернутися знову до теми "Звуки Чорнобиля". Світлано, що іще крім цього проєкту буде відбуватися днями?
Світлана Коршунова: По-перше, у нас велика нічна акція з 25 на 26 квітня у самому місті Прип’яті. Є така традиція – запалювати свічки по кількості років, які минули з дня аварії. Започаткували цю традицію ще на другий рік безпосередньо мешканці Прип’яті і ось вони її зберегли крізь роки. Це дуже крута акція, буде дуже багато мистецьких виступів і музичні виступи, але відвідування обмежене, дивіться лайв-трансляцію та потім у запису теж.
Буде презентовано Валерієм Коршуновим перша діджитал-ікона, яку можна буде побачити о 13:00 26 квітня в Михайлівському Золотоверхому соборі. На неї проведуть першу службу. Це ікона "Чорнобильський Спас", єдина у світі, на якій люди, тобто ліквідатори, стоять поряд зі святими. Також, ми до 26 квітня розробили перший урок пам’яті Чорнобиля у крутому відеоформаті сучасних відеоблогів. До нас долучилися дуже круті люди і всі на волонтерських засадах. Це уроки Чорнобиля з першого по одинадцятий клас. Для першого класу ми подаємо в одному вигляді, для одинадцятого – зовсім у іншому, але це дуже цікаво, бо ведуть ці уроки і Володимир Остапчук, і Олександр Преподобний, і Артем Неба. Долучилися до озвучування Потап і Alyona Alyona. Тож, вважаємо, що ці уроки будуть хітовими, вони будуть в ютубі. І вчора я переглядала урок для першачків, мені було дуже цікаво.
Ірина Саннікова: А що треба ввести у пошуковику, щоб знайти ці уроки?
Світлана Коршунова: "Урок пам’яті Чорнобиля". Є сайт chornobyllessons.com і з 26 квітня кожен вчитель з будь-якої точки України зможе запустити ці уроки саме для свого класу, з 1-го по 11-й. Вони прораховані і експертами МАГАТЕ, і прораховані педагогами, щоб там інформація подавалася дуже обережно. Це дуже важко – говорити з дітьми про Чорнобиль так, щоб не травмувати, але донести усю важливість розуміння берегти планету. Чомусь діти це розуміють, приходять і кажуть: "Це моя планетка, нам потрібно висаджувати дерева! Мамо, не викидай пластик!". Потрібно зберегти це в них.
Фото Яна Сочевічек Радіо Промінь
Є загрози, які потрібно знати, щоб вберегти себе, вберегти своїх дітей
Ірина Саннікова: Як ви думаєте, чи є щось спільне між Чорнобильською трагедією, яку ніхто не очікував, і небезпекою коронавірусу, від якого ми зараз потерпаємо?
Олександр Чемеров: Я гадаю, що це трішки різні речі. Мені здається, що Чорнобиль – набагато складніша історія, ніж коронавірус.
Світлана Коршунова: А я хочу сказати, що є одна спільна риса, яка дуже сильно вражає – цей ворог є невидимим. Коли ворог невидимий – ми його не відчуваємо і нам здається, що це все обман, як і радіація, або дезінформація. Ми не бачимо від них загроз. Але є загрози, які потрібно знати. Якщо в тебе є знання, то ти зможеш вберегти себе, вберегти своїх дітей.
