З якими питаннями підходили Вашингтон та Брюссель до спільного саміту
Загалом обидві сторони сподівалися на те, що саміт продемонструє готовність, якщо не врегулювати, то перенести вирішення низки труднощів. До певної міри це вдалося зробити, хоча говорити, що вдалося вирішити найболючіші питання ще не можна. Такими дилемами досі, це підкреслювали обидві сторони, були торгівельні війни, а також диспут між європейським Airbus та американським Boeing. Нині мова йде про те, що диспут заморозили, сторони не будуть застосовувати штрафні санкції, та вони насправді відклали їх втілення на 5 років. Цим всі представники просто зняли з себе відповідальність, бо через за цей час до вирішення питання повернеться новий склад Єврокомісії і новий Білий дім. Сторони також погодилися, що переглянуть тарифну війну щодо сталі , яку запустив Дональд Трамп, але наразі теж йде мова лише про попередню домовленість.
Можна сказати, що проривом стало те, що сторони повертаються до Паризької кліматичної угоди. Відбувся дуже важливий момент по домовленості у сфері співпраці і розробки правил взаємодії щодо технологій штучного інтелекту, а також квантової комп’ютеризації. Примітно, що сторони домовилися співпрацювати у цих сферах і це мало б насторожити Пекін, який також намагається вирватися вперед у відповідних розробках. Поєднання зусиль Сполучених Штатів Америки і Європейського Союзу вочевидь ставить Китай у менш виграшну позицію.
Говорили на саміті і про Україну, Молдову, Грузію. Всі представники висловили готовність сприяти країнам, засудили агресію Російської Федерації щодо порушення суверенітету. Загалом обидві сторони залишилися з якимись позитивними враженнями ― це позитивний сигнал світу про готовність до співпраці Америки та Європи. Однак ще раз зазначу, що основні проблеми так і не вирішили. Якщо на саміті США-Росія сторони домовилися, що вони можуть не погоджуватися одна з одною, то на зустрічі представників Сполучених Штатів і Європи затвердили, що хочуть домовитися, однак все це відбулось лише попередньо. Тепер маємо стежити за їхньою динамікою, як їх будуть втілювати.
Читати далі: "Привітати Байдена, попрощатися з Меркель і видихнути після Трампа" — експерт про саміт Великої сімки
Чи є надія, що за час роботи Байдена Брюссель зможе дочекатися зони вільної торгівлі з США
Я, чесно кажучи, не дуже переконаний у такому позитивному сценарії. Сполучені Штати і Євросоюз домовлялися про попередню версію, то ці перемовини були дуже непростими, якщо не сказати складними. У багатьох пунктах не було узгодженості і потім, коли США перервали цей процес і зірвали процес зірвання угоди, то це відкинуло обидві сторони до нульової позначки. Тепер, якщо вони наважаться починати ці переговори, то їм доведеться це робити з чистої сторінки, а процес може розтягнутися не на одну каденцію Байдена. Крім того, з прикрістю можу відзначити, що за час президентства Дональда Трампа у Європі виникла думка про те, що США стали менш передбачуваними. Глибокий розкол у Сполучених Штатах є для Європи тривожним сигналом. Європейці не знають чи не зміниться знову на 180͒ політика Америки. Схожа ситуація і в самій Європі, адже ми бачимо, що є багато розбіжностей між державами-членами ЄС, де треба теж шукати консенсус.
Вони повернулися до якогось стану нормальності, але він сповнений посттравматичними синдромами з обох боків, а ще сторони мають спершу відновити довіру одна до одної. Між іншим, у ЄС передбачається тектонічний зсув ― зміна канцлера у Німеччині. Ми знаємо, що восени відбудуться вибори, Ангела Меркель піде, і це ще одна момент, яка ставить під сумнів перспективи будь-якого діалогу. Так чи інакше, Меркель була цементуючим чинником, Єврокомісія тримається на різній волі німецького канцлера. Коли вона піде, то невідомо як буде формуватися порядок денний Європейського Союзу загалом. Зелена угода залишиться у пріоритеті, але, що ще буде серед переваг, зараз говорити зарано.
Байден повернувся до Європи, але вона зараз не у тому стані, щоб повною мірою відповісти на це.
Фото: pixabay.com
