Про що говоритимуть Байден з Путіним в контексті українського питання?
Стосовно України, американська сторона дала чітко зрозуміти, що вони ставитимуть наше питання на порядок денний. Цікаво, буде це на закритій чи розширеній частині переговорів? На якісь серйозні домовленості я не очікую, адже російська сторона буде максимально намагатися не брати на себе жодних зобов'язань, давати не чіткі запевнення, переводити на порядок денний більш глобальних питань, на кшталт питань європейської безпеки і України в цьому контексті, а не окремо саме України як такої, тим більше питання Криму. Думаю, що це будуть серйозні дипломатичні перетягування з нав’язуванням свого аспекту на порядку денному.
Чи вплине ця зустріч на політику щодо України обох сторін?
Теоретично, щось змінитися може, але точно не на наступний день. Ці зміни можуть бути нерівнозначними. Якщо, наприклад, Володимир Путін обере активну позицію погрожувань щодо України, НАТО, союзників, то побачимо більш рішучу американську позицію. Можемо очікувати певні зміни настроїв, бо США і зараз розуміють що таке Росія і Володимир Путін.
Стосовно РФ, то швидкої зміни політики я не очікую. Але, звичайно, якщо Путін залишиться незадоволеним і не досягне власних завдань, що поставив, то можна очікувати певного загострення, наприклад, в Чорноморському регіоні, мовляв "я вам пропонував варіанти, ви не погодилися, а тепер подивіться, що я можу". Не йдеться про атаки чи подібне, але це може бути повторення квітневої ситуації, коли він почав стягувати війська до Чорноморського регіону.
Чи зможуть лідери домовитися, зважаючи на різні школи переговорів?
США звикли до шантажу. Це — не те, чим їх можна здивувати. Що стосується торгу, то це вміють обидві держави. Питання лише в тому, чи є навколо чого торгуватися. Наприклад, Росія може "торгувати" підтримкою Китаю, щоб США менше дивилися на Білорусь; щодо українського членства в НАТО; щодо збільшення військової допомоги Україні, щоб не давали озброєння. Подібні торги можуть бути. Навряд чи протягом 5-годинної зустрічі досягнуть таких епохальних рішень. А от вихід на різні пресконференції — це дуже потужний сигнал, що американська сторона чітко знає, що в них не співпадуть позиції по більшості питань.
Запрошення Байденом Зеленського до Вашингтону — це подразник для Путіна чи комплімент Україні?
Тут 50 на 50. Звичайно, у виборі моменту, коли це було зроблено, не останню роль зіграла Російська Федерація, точніше ті провокаційні заяви та інтерв’ю, які напередодні давалися російським президентом. Зрозуміло, що обидві сторони піднімають свої ставки, базові позиції перед зустріччю. Але варто розуміти, що американський президент публічно просто так не запрошує, якщо сам цього не хоче. Він би знайшов мільйон варіантів як інакше проговорити підтримку для України. Тому це запрошення — сильний сигнал від нього для України, особливо на фоні заяв Байдена в Брюсселі цього тижня. Україні треба їхати і говорити про те, що вже, безпосередньо зроблено у тих проблемних питаннях, які в нас є.
Як зустрінуть Байдена вдома після зустрічі з Путіним?
Це залежить від того, яким чином ця зустріч пройде. Критика Байдена американською опозицією була викликана зміною щодо позиції "Північного потоку-2" і її слід розглядати в контексті внутрішньополітичної серйозної боротьби. Коли зараз з'являється найменша помилка або послаблення по російському треку, то республіканці критикують. Це важливо для них всередині країни для власних позицій і політичних перемовин. З іншого ж боку, ми розуміємо: якщо переговори пройдуть більш позитивно для США, то республіканці не будуть на пустому місці критикувати цю зустріч.
Чи можна порівнювати Трампа та Байдена у відношенні до Путіна?
Важко порівнювати президента Трампа і президента Байдена у їхніх відношеннях до Путіна, тому що вони не тільки партійно різні, а й різні по підходам до політики як такої, різні у своїй поведінці на переговорах. Непередбачуваність та ексцентричність Трампа важко порівнювати з Байденом. Бо Байден — про повернення до традиційної американської політики і поведінки.
Фото: Ганна Шелест, "Українське Радіо"
