Бізнес-спільнота: запит на судову реформу
Раніше, коли ми опитували представників бізнесу, які вони бачать ключові проблеми, що заважають рухатися, вони називали боротьбу з корупцією. Пріоритет трошки змінився, тому що боротьба з корупцією може бути ефективною тільки за рахунок того, що ти будеш мати належну систему правосуддя і належно працюючу правоохоронну систему. І ми мусимо визнати, що, так, верховенства права в нашій державі немає. Але у бізнес спільноти, яку я представляю, немає бачення, якою ми хочемо бачити реформовану гілку судової влади. І в такій ситуації, коли ти не бачиш механізму, дуже складно слідкувати, чи в правильному напрямку ми рухаємося чи ні. Ми дивимося на результати реформи. І скільки б ми не намагалися як бізнес-спільнота звернутися до юридичної спільноти, щоб разом надрафтити той механізм, який ми бачимо для ефективного впровадження судової реформи, насправді, "воз и ныне там". Я беру тут і відповідальність на себе в певній мірі, тому що бізнес також має бути активним гравцем, а не лише критикувати й очікувати, що судова гілка влада має сама змінитися.
Оподаткування: високі ставки чи нерівні правила?
Ситуація достатньо різнобарвна, адже на сьогоднішній момент рівень оподаткування і самі ставки податків, то вони об’єктивно невисокі. І ми з цим не сперечаємося. Що нам не подобається в прозорому бізнесі, це якість адміністрування та наявність тих, хто не сплачує податків. І тут ми повертаємося до того, якою є наша держава у якості арбітра. Якщо арбітр дозволяє, щоб хтось із різними прізвищами не сплачував податків, то вони дійсно будуть не сплачувати. І мова не лише про олігархів. В кожному прошарку є ті, хто сплачує і ті, хто ні. Кожного разу, коли потреби держави зростають, кожного разу потреба йти в прозорий бізнес також зростає. Тому що, якщо не держава не навчилася отримувати податки з усіх рівномірно, то всі йдуть до того, хто платить податки. І це комплекс речей, який знову пов’язаний із правоохоронною системою та системою правосуддя.
Щодо оподаткування також ще не подобається те, що на сьогоднішній день достатньо обтяжливе навантаження на Фонд оплати праці, і його можна було б зменшувати. Ті, хто не платить податки з зарплати, наприклад, жаліються, що подакти обтяжливі, і саме тому вони їх не сплачують. Якщо зменшити навантаження з майже 40% до 21% - 25%, то кількість бажаючих сплачувати податки з Фонду оплати праці буде набагато більшою. Є такі ситуації, коли і люди, і бізнес хотіли б сплатити податки, але вони фізично не зможуть їх сплатити. Але і держава має розуміти, що, якщо вона отримала ці податки, то має їх віддати у вигляді сервісів, державних продуктів, які будуть корисними для людей. Якщо взяти нашу організацію, ми сплачуємо мільйонні податки, але бачимо, що великої кількості віддачі від держави не отримуємо, але я можу й вимагати від держави відповідних речей. Якщо не сплатив, то психологічно ти не можеш вимагати від держави, щоб вона робила щось, бо в неї немає фінансової можливості.
Щодо Законопроєкту про деолігархізацію
З цього приводу думки можуть бути різними, і можу сказати , що до складу нашої організації входять представники олігархічного класу. І мушу сказати, що нас близько 1000 компаній в асоціації, і всі вони мають рівні права. Тому що ми як апарат Європейської Бізнес Асоціації слідуємо за тим, щоб правила, на яких будується Бізнес Асоціація, виконувалися. І, якщо ми бачимо, що хтось порушує ці правила ми спершу піднімаємо "жовті картки", а потім "червону картку", а така компанія виходить з Європейської Бізнес Асоціації. Якщо держава буде належним арбітром, то не буде потреби в утворенні додаткових законів, які б слідкували за тим, чи виконуються правила гри. Якщо державі на сьогоднішній момент легше встановити рівні правила гри за допомогою даного законопроєкту, давайте подивимося як воно запрацює.
Фото: ukraine30.com
