Про стосунки України із США в контексті стратегічного розвитку
За словами Романа Безсмертного, ситуація в україно-американських стосунках загрозливо-застигла:
"Вашингтон застиг в очікуванні, що керівництво України зробить позитивні кроки по переліку реформ, які Київ задекларував. А українське керівництво очікує, що Вашингтон зробить пас у питаннях, пов’язаних із проблематикою "Північного потоку-2", ситуації з Normandie, тристоронньої контактної групи, підтримкою України і українського війська. Ці накопичення проблем пригальмувало розвиток активних двосторонніх стосунків".
Про 3 пріоритети Вашингтона, за якими рухається Байден
"Перший – питання стратегічної безпеки: контроль над озброєнням, відновлення дії масштабних угод які стосувалися обмеження і розповсюдження стратегічних озброєнь.
Другий – питання кібербезпеки.
Третій – протидія тероризму: питання глобальної та континентальної безпеки, відновлення ролі США і НАТО в системі Євроатлантичної безпеки, і невелика частка третього пріоритету, до якої відносяться питання України, Білорусі, Нагірного Карабаху, Грузії, Лівії, Сирії, Ірану і так далі.
Дуже важливо, щоб Україна, завдяки своїм діям, вийшла серед цих країн на першу позицію. Києву треба зробити декілька кроків в напрямку реалізації реформ і висловлення декількох ідей щодо ролі в системі європейської безпеки України, особливо центральноєвропейської. Особливо в питаннях, пов'язаних із ситуацією в Білорусі. Як на мене, ситуація, ще піддається зміні на краще і прогресу в стратегічному співробітництві між Києвом і Вашингтоном в усіх складових. Шанси ще є", — прокоментував Роман Безсмертний.
Про шанси на отримання довгострокових компенсацій Україні за запуск "Північного потоку-2"
Роман Безсмертний вважає,що такі шанси є: "Але тут дуже важливо, щоб зараз керівництво України змінило тональність. Упродовж останніх 3-х місяців звучать ідеї стосовно зустрічі із Кремлем і, водночас, звучить лобова атака на Берлін, що створює недопустиму ситуацію у питанні ворог-друг. Очевидно, що з партнерами, друзями, потенційними союзниками треба домовлятися, а з ворогами – воювати. Тому дуже важливо, щоб пауза, яка взята політичним керівництвом України, перетворилася в консультацію і дію в трикутнику Берлін-Вашингтон-Київ у питанні "Північного потоку-2" з одного боку, а з іншого – активні ініціативи України в цьому плані.
Якщо йдеться про забезпечення вуглеводнем Європи, то зрозуміти яка роль тут українських газогонів і яка роль інших систем? Більше того, треба серйозно говорити про аверсну та реверсну роль газогонів, які є в Україні. Не треба боятися пропонувати речі, які стосуються не лише української газотранспортної системи, а й балансу енергоспоживання в Європі та Україні, як частини Європи", — пояснив Роман Безсмертний.
Що варто чекати Україні від саміту НАТО 14-го червня?
"Підтвердження політики відкритих дверей стосовно і України, і Грузії, і інших європейських держав, які бажають вступити до альянсу прозвучить обов'язково", — прокоментував Євген Магда. — "Але для України це — достатньо серйозний урок. Якщо ми ставили на паузу, в період з осені 2019 року по весну 2021 року, розмови про отримання ПДЧ, то розраховувати, що всі 30 країн-членів НАТО кинуть все і будуть узгоджувати надання України ПДЧ, щонайменше, наївно. Дипломатія — не тільки мистецтво перемовин, а й мистецтво демонструвати символи і давати правильні і чіткі сигнали. От з цими сигналами в України є певні проблеми".
Про законопроєкт про корінні народи
Законопроєкт потрібен. Можна сперечатися про те, якими були і є корінні народи України, але в даному випадку я бачу законопроєкт як ще один інструмент нагадати, що Крим є українським не лише футболками збірної з футболу. Але мені забракло інформаційної підтримки цього проєкту з уст представників влади. Тобто, є монобільшість, але її представники більше опікуються питаннями наступу на позиції української мови, аніж питаннями захисту української державності.
Фото: facebook сторінка NATO
