Наскільки часто шахраї намагаються отримати чужий спадок
Це дуже поширена категорія справ, бо ми знаємо, що мова йде про майно. Це не тільки сторонні люди. Дуже часто близькі родичі в силу певних конфліктних ситуацій використовують різні маніпулятивні способи, щоб заволодіти спадщиною. Коли помирає особа, люди використовують всілякі можливі заходи, щодо заволодіти цим майном у якнайбільшій частині.
Є два способи, у які люди отримують спадщину. Це спадкування за законом і за заповітом. Якщо спадкування за законом, тоді сепарується черга спадкоємців, і вони згідно законодавства набувають власність. Коли немає обов'язкових осіб, які мають бути включені в спадщину, зокрема малолітні діти, а є зацікавленість заволодіти майном, то потрібно мати юридичну конструкцію. Це або заповіт, або якийсь правочин, укладений перед смертю особи, або спадковий договір тощо.
Яка різниця між заповітом і спадковим договором
Щодо заповіту, то особа приймає рішення про те, що після її смерті певне майно перейде у власність іншої людини. Спадковий договір — це договір під умовою, коли за життя власник майна-спадкодавець користується цим майном, а після смерті особа, яка отримує це майно, тобто фактично власник під певною умовою зобов'язаний вчинити певні дії і отримає по факту настання певних юридичних наслідків таке майно. Фактично спадковий договір має свої переваги тим, що можна встановити для власника майна зобов'язання вчиняти певні дії після смерті особи. І після вчинення таких дій він отримає у власність таке майно. Але потрібно розуміти і те, що навіть власники майна не застраховані від того, що після їх смерті родичі будуть використовувати різноманітні маніпуляції, щоб заволодіти майном і скасувати документи, згідно яких реалізується їхня воля, за якою вони заповідали своє майно конкретній людині.
Що робити, якщо заповіт підписує людина, яка хворіє
Коли людина знаходиться в лікарні, щоб уникнути будь-які питання щодо того, чи легітимно передано майно, дуже важливо, щоб особи, які оформляють заповіт, переконали документально всіх зацікавлених, щоб в матеріалах судової справи були висновки лікаря про те, що особа на момент укладення розуміла значення своїх дій. Тому що фактично людина знаходиться в стані перед смертю, в неї психічно важкий пригнічений стан, і тут йде гра, чи особа усвідомлювала значення своїх дій наявність. Наявність висновків лікарів про те, що особа розуміє значення своїх дій, наявність відеозапису моменту підписання заповіту дозволить залишити такий заповіт в силі.
А є інша ситуація пов’язана з тим, коли люди знаходяться в безпорадному або хворобливому стані, з'являється нотаріус і за годину до смерті особи видається доручення і після смерті особи укладається договір на продаж майна особи. Або інша річ, коли майно відчужується і з'являються нові власники, які говорять про те, що є добросовісним набувачами, особа була уповноважена по дорученню і їх не цікавить історія зі спадкоємцями, і вони є власниками.
Чи є якийсь запобіжник для того, щоб унеможливити підробку заповіту престарілої людини
Ми не можемо обмежити волю людини на розпорядження майном. У мене в практиці була історія, коли протягом півроку власник майна три рази міняв осіб, які ставали фактичними потенційними спадкоємцями. Це воля особи. Якщо особа не визнана недієздатною, то не можемо говорити про те, що є якийсь запобіжник.
Хоча ми можемо вберегти себе від такої ситуації. Насамперед є нотаріальний реєстр, і нотаріуси мають доступ щодо того, чи особа вчиняла певні дії і виявляла свою волю. Такі реєстри бажано моніторити, але треба розуміти, що за життя особа може укласти і будь-який інший договір відносно свого майна і це теж буде підставою для відчуження цього майна.
Треба розуміти, що можуть бути випадки, коли за життя особи сформовано великий грошовий борг. Якщо є розписки, позики, перерахунки на картки, то цього достатньо. Тобто механізмом заволодіння майном може бути як і безпосередньо підробка документів, так і створення боргового зобов'язання. Якщо кредитор з'явився протягом шестимісячного терміну з моменту смерті особи, то він також має право вимагати від власників майна, потенційних спадкоємців задоволення своїх вимог. І такі вимоги можуть бути рівноцінні вартості майна або більші.
Крім того, коли людина перебуває в безпорадному стані між життям та смертю, в стані хвороби, треба бути дуже уважним щодо певних операцій, щодо візитів незрозумілих людей, нотаріусів та інших речей. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій говорить, що нотаріус повинен добросовісно переконатися, що особа розуміє, що вона робить, що вона підписує і яка її воля. На практиці приноситься нотаріальний бланк людині у безпорадному стані, просять підписати і накладається текст. Документ йде в реєстри і фактично це правовстановлюючий документ. Я знаю випадки, коли навіть в палату медичну виставляли охорону, щоб ніхто не зайшов.
Одним із способів, як убезпечитися від подібного, є обтяження або обмеження майна через певне іпотечне застереження, створюючи пріоритет одних осіб перед іншими. Але немає стовідсоткових запобіжників. Дуже часто літні люди люблять за порадою родичів за життя дарувати майно. Але треба бути обережним, тому що після такого дару людина залишається без власності і відношення до людини, яка у літньому віці, категорично може змінитися. Тому я виступаю за те, щоб був спадковий договір і щоб за життя за власником залишалося майно.
Наскільки складно довести факт підробки заповіту
Детальному аналізу піддається кожне речення заповіту, від місця складення до місця підписання. Стаття 1257 Цивільного кодексу визначає умови недійсності заповіту і предметом аналізу є наявність волі, чи особа підписувала і доступ до оригіналу. Якщо ви розумієте, що з заповітом чи будь-яким документом щось не те, є два шляхи, як перевірити. Посвідчення заповіту — це нотаріальна дія, яка має відбутися відповідно до закону. Коли є заповіт, у випадку смерті особи, він оприлюднюється і вказуються люди, які набувають майно у власність. Щоб перевірити заповіт, насамперед треба отримати до нього фізичний доступ і подивитись хоча б на копію.
Якщо ви розумієте, що особа не знала цих людей, що не було ніяких соціальних зв'язків, контактів або були недобрі стосунки між родичами, і особа ніколи не виявляла бажання заповісти майно певним людям, тоді треба запускати механізм скасування заповіту у судовому порядку.
Перше — дефект волі, чи мала особа волю, чи мала вона дієздатність, чи розуміла, що вона підписує. Друге — чи виконані всі формальні вимоги закону: місце укладення, той факт, що особа заповідає, той факт, що особа дійсно підписувала цей заповіт. Ви формуєте предмет позовних вимог і просите суд визнати недійсним та скасувати заповіт.
Якщо ви розумієте, що мало місце шахрайство і відбулася низка операції, так званий ланцюжок перепродажу, який має ознаки явного шахрайства, тоді потрібно звертатися в поліцію і ініціювати відкриття кримінального провадження. При розгляді справи про визнання недійсним заповіту буде перевірятися тріумвірат, тобто повноваження того, хто посвідчив, чи виконані всі дії, воля особи, будуть допитуватися свідки, встановлюватися соціальні контакти щодо цієї події і виконання інших вимог закону щодо форми та змісту заповіту. Наріжним каменем спотикання є той факт, що дійсно це була воля людини, чи не була вона під збиваючим фактром, чи не вкладала це під погрозою і взагалі що з людиною відбувалось.
Фото: pexels.com
