"Всі чекали, що вирок буде саме таким, адже його ухвалювала вже апеляційна палата. Перша інстанція вперше ухвалила таке рішення щодо довічного ув’язнення ще в 2017 році", – розповіла Наталя Іщенко.
Багато хто порівнює процес над Младичем з Нюрнберзьким процесом, проте, за словами Іщенко, між ними багато відмінностей: "Гаазький трибунал щодо колишньої Югославії базується на іншому підході. На відміну від Нюрнберзького процесу, в Гаазі судили представників всіх сторін конфлікту. Під суд пішли абсолютно всі, незалежно від того, були це агресори чи вони захищали свою землю. Якщо були злочини проти людяності, воєнні злочини, порушення правил ведення війни, то всі отримали своє покарання".
Зазначається, що під час судового процесу Ратко Младич поводив себе зухвало, намагаючись образити суддів. Також він заявив, що підписав угоду з армією боснійських мусульман про захист людей в Сребрениці та на інших територіях й не винен у порушеннях у цих безпечних зонах.
"Младич ніколи не відмовлявся від того, що вважає, ніби він мав рацію. З лідерів боснійських сербів, які були засуджені, в тому числі й до довічного ув’язнення, мало хто визнав свою провину. В основному вони казали, що їхня справа була правильною і навіть святою. Вони ні про що не шкодують, але вибачалися перед родичами жертв злочинів, перед конкретними людьми", – зауважила Іщенко.
Експертка розповіла, що голова апеляційної колегії суддів підтримала сторону захисту і хотіла відправити справу Младича на повторний розгляд: "Але через те, що більшість суддів була за підтвердження рішення суду першої інстанції, Младич отримав довічне ув’язнення. Хоча шанс, як бачимо, в нього був".
Принагідно Наталя Іщенко торкнулась й питання ставлення Росії до конфлікту в Сребрениці: "І серби, і росіяни визнають, що в Сребрениці був злочин, проте не кажуть, що це був геноцид. По-друге, як вважають, саме через позицію Росії, яка завадила, щоб геноцид в Сребрениці був визнаний на Раді безпеки ООН, почався відкат, коли серби, які погоджувалися, що це був такий масштабний злочин, почали казати, що це не був геноцид. Це відбулось саме після того, як про це заявила Москва".
"Зараз, коли вже проголошений вирок Младичу, можна побачити, як сербські лідери і в самій Сербії, і в Республіці Сербській, де саме і стався злочин (територія Боснії та Герцеговини - прим. ред.) починають говорити, що цей вирок несправедливий. Дехто навіть каже, що Младич для них герой", – зауважила експертка.
Младича, як розповіла Іщенко далі, судили за десятьма пунктами обвинувачення, не лише за Сребреницю, але й, зокрема, за обстріли Сараєва, за терор мирних мешканців, коли їх обстрілювали і артилерія, і снайпери: "Коли ця справа розглядалася в Гаазькому трибуналі, то російські миротворці, які були там в складі міжнародної місії, почали давати покази, які спростовували провину сербів. Вони казали, що це самі мусульмани, які були в Сараєво, щось підривали. На підставі цих показів можна зрозуміти масштаб втручання Росії в балканські справи".
"Всі задаються питанням, чому покарання злочинців відбувається так довго. Представники міжнародного правосуддя кажуть, що вони просто ретельно все досліджують, бо там сотні томів справ та свідків. Формально немає жодної причини, яка б вказувала на політичний тиск, але по факту ми бачимо, що ніхто не зацікавлений в тому, щоб ці вироки були дуже швидкими. Думаю, міжнародна спільнота хотіла, аби вироки виносилися тоді, коли все вже заспокоїться, і правосуддя стане рутинним процесом, далеким від людей, які живуть зараз в Боснії і Герцеговині та Сербії. Але затягування з вироками призвело до того, що зараз рішення Гаазького трибуналу стало темою № 1 в Республіці Сербській, де з цього зробили ціле шоу. Вони казали, що Младич їхній герой, влаштовували феєрверки поруч із Сребреницею та меморіальним кладовищем жертв. Реагуючи на це, американці анонсували, що вони будуть запроваджувати санкції проти людей, які оспорюють рішення Гаазького трибуналу", – розповіла Іщенко.
Наостанок експертка наголосила, що ситуація в балканському регіоні погіршується через те, що всі країни західних Балкан переконали, що вони будуть членами ЄС, що в них буде нове життя в новій спільноті, мир, стабільність та процвітання: "Європейська інтеграція західних Балкан загальмувалася: останньою країною, яка приєдналася до ЄС, була Хорватія вісім років тому. Після цього жодна країна не приєдналась до ЄС, а деякі країни десятиліттями не можуть розпочати переговори про вступ, як Північна Македонія. Через це в регіоні почалися скептичні настрої, які призвели до того, що вони почали більше дивитися на Росію, більше перейматися своїми регіональними справами й пішли в ізоляціонізм від Європи".
"В Європи завдання переломити ці тенденції, тому що, наприклад, в сусідній Чорногорії, яка була тихою і спокійною, де не було бойових дій під час кошмару в Югославії, теж загострилася ситуація. Наприклад, міністр юстиції Чорногорії нещодавно заявив, що він не визнає геноцид в Сребрениці і не вважає авторитетним Гаазький трибунал. Тобто привид реваншу розповзається не тільки в Республіці Сербській, але й в сусідніх країнах. Це має насторожувати світову спільноту дуже сильно", – резюмувала Іщенко.
Фото: DW
