Про запрошення Зеленського до Білого дому
Як повідомляє Axios, у Білому домі планували запросити Зеленського у Вашингтон на зустріч з Байденом до переговорів з Путіним, однак від планів відмовилися після зміни керівництва "Нафтогазу".
"З боку Сполучених Штатів на різних рівнях була активна реакція щодо того, що відбулося з "Нафтогазом". І вона була така не тільки з боку Сполучених Штатів, а й з боку Європейського Союзу, від Великої сімки, тому що це стосувалося українських реформ, українських зобов'язань щодо антикорупційного та корпоративного управління, тобто всього того, що є важливим для українського економічного розвитку і для інвестицій, якщо ми постійно говоримо про те, що ми хочемо інвестиції від таких країн, як Сполучені Штати.
В даному випадку це дійсно приємно, що запрошення прозвучало від американського президента. Воно дуже важливе з політичної точки зору. Ми прекрасно розуміємо, що є два типи зустрічей: перший тип — напівпротокольна зустріч, коли знайомляться, особливо якщо не були знайомі на офіційному рівні до цього два лідери держав, а другий — коли готуються і підписуються певні документи, і ця зустріч є більш важливою. У США були сподівання, що якщо зустрічатися, то, дійсно, готувати певні документи, щось підписувати, тобто щоб були результати, а не просто познайомилися і поговорили.
Але ми побачили останні заяви Російської Федерації щодо європейської безпеки, України, Білорусії, а також російські дії в Білорусі, які опосередковано впливають на українську ситуацію. Ми побачили й те, що відбувається з підготовкою до саміту НАТО, і, звичайно, коли на фоні всього звучить запрошення українського президента до Вашингтона, це є важливим сигналом в першу чергу для Російської Федерації та опонентів України як підтвердження того, що США мають право критикувати Україну, якщо вона не дотримуються своїх зобов'язань, але вони повністю підтримують Україну, що стосується її територіальної цілісності, безпеки і взагалі стратегічного діалогу між двома країнами".
Про можливі санкції Росії проти США
Заступник голови Міністерства закордонних справ Росії Олександр Панкін заявив, що санкції проти Москви "залишаться назавжди". При цьому у Москві теж готовий список санкцій відповідь, які можуть бути введені. У свою чергу зустріч Байдена і Путіна має відбутися 16 червня у Женеві.
"В Російської Федерації не так багато можливостей для санкції проти Сполучених Штатів. Тому що санкція — це певні обмеження, те, що може зачепити політично та економічно, або якщо персональні санкції застосовуються, то відбувається замороження активів або забороняються поїздки. Американці не дуже їздять до Росії, посольства і так скоротили до мінімуму, американські організації, які займалися публічною дипломатією або освітою вже давно не можуть працювати, а кількість дипломатичних установ також давно скоротили. Що стосується бізнесу, то ці цифри не є настільки серйозними між двома країнами, тому що є не настільки багато спільних інтересів. Більше того, Сполучені Штати наклали санкції на космічну, військову, нафтогазову сфери, відповідно там співробітництво вже давно не відбувалося. І виникає питання, що саме в ці санкції може вкласти Російська Федерація, щоб засмутити Вашингтон.
Те, що теоретично якісь санкції можуть бути, то, звичайно, так. Росіяни будуть максимально торгуватися і робити гучні заяви перед 16 червня, і у цьому немає сумнівів. Крім того, 14 червня буде саміт НАТО, і навряд чи звідти ми почуємо якісь проросійські заяви. Відповідно Москві потрібно створювати імідж, що вони можуть відповісти. І це важливо, як і для російських громадян, так і щоб десь похизуватися перед своїми союзниками".
Про саміт НАТО та членство України
Президент Володимир Зеленський вважає, що питання про вступ України в НАТО необхідно вирішити негайно і його не можна відкладати на майбутнє.
Заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане сказав про те, що саміт НАТО у своєму підсумковому рішенні підтвердить політику відкритих дверей для України та Грузії, але не буде готовий піти далі. Він додав, що НАТО — організація, яка грунтується на консенсусі, а щодо цього питання консенсусу поки немає.
"На непублічних зустрічах зустрічах ми чуємо достатньо багато інших причин, які стосуються безпосередньо України. Україна може кричати скільки завгодно: "Давайте негайно візьміть нас і ви нам щось повинні". Але для того, щоб бути в НАТО, Україні треба виконати спочатку певний перелік завдань, які прописані, зокрема в Річній національній програмі Україна-НАТО, яку ми самі собі готуємо і самі підписуємо. Крім того, наприклад, закон про Службу безпеки України знаходиться там вже декілька років, і ми тільки зараз виходимо на його прийняття у Верховній Раді. Тож чому Україна не зробила це негайно, якщо ми так вважаємо, що терміново нам потрібно бути в НАТО? І таких законів є достатньо великий перелік, а це ті завдання і зобов’язання, які Україна сама на себе бере. Для вступу в НАТО потрібні як технічні та демократичні речі, так і політичні. Політична воля всіх 30 членів НАТО є вкрай важлива, але це 50%. Україні все ж таки потрібно надати аргументи тим, хто сумнівається в ній. Якщо нас потрібно брати в НАТО тільки тому, що в нас конфлікт на Сході і нам треба захиститися від Російської Федерації, то це не є аргументом для більшості з країн-членів НАТО. Вони хочуть бачити союзника, того, хто може бути рівним і додати до європейської безпеки.
Так, ми вже багато чого робимо, але за останній рік ми загальмували з тими реформами, які мали зробити. І це стосується не тільки військової чи оборонної реформи. В Річній національній програмі під егідою Комісії Україна — НАТО на 2021 рік є достатній перелік, який стосується антикорупційних дій та судочинств. Адже в НАТО впевнені, що якщо завтра ви підкупили когось з військових, тобто ви нічого не робите з такою корупцією, то у вас не буде захищена критична інфраструктура, або, наприклад, прикордонник спокійно пропустить когось, хто може бути терористом. Крім того, є велика кількість питань стосовно безпеки інформації. Тобто якщо Україна хоче голосно вимагати, що повинна бути в НАТО, то вона має надати нашим партнерам аргументи реальних дій, що ми здійснюємо для наближення до зобов’язань, які на себе брали. Якби ми показали серйозні наміри та справжні дії до саміту НАТО, я думаю, що тим союзникам України всередині НАТО, які вже зараз підтримують надання нам Плану дій щодо членства, були б аргументи вмовляти своїх партнерів у Брюсселі".
Фото: Imago images/ZUMA