Очікування напередодні запровадження ринку землі
З одного боку, ми очікуємо, що будуть зміни. З іншого боку, фермери очікують цей початок із тривогою. Тому що не повністю підготовлений весь процес ринку до обігу землі і не створений Фонд гарантування кредитів на покупку землі, а для малих фермерів це основний критерій, який повинен виступати у ринку землі.
Про закон про ринок землі
Над законом про ринок землі ми працювали багато років і він не в тому вигляді, в якому він сьогодні прийнятий. Тому що він прийнятий не в інтересах малого виробника на селі, і це може принести шкоду для розвитку аграрного сектору загалом в Україні. Це питання великої частини цього закону.
Це практично можна було б усунути, якщо на це буде добра воля усіх: і парламентарів, і депутатів, і влади. Якщо до цього буде бажання, то це можна було б усунути.
З точки зору більшості фермерів та українців, землю повинні мати в користуванні чи володінні ті, хто безпосередньо на цій землі живе і працює. Це загальносвітова практика. Тому для цих людей повинні бути створені умови. Якщо це буде зроблено, це буде хороший плюс, дасть позитив цій реформі і не буде налаштовувати на той негатив, який сьогодні ми відчуваємо. Крім того, я вважаю, що фермер має бути безпосередньо біля своєї земельної ділянки, тоді він може ефективно все бачити і мати хороший результат.
У мене велика сім'я, і ми всі працюємо в нашому господарстві. Тому ми зацікавлені не тільки у збільшенні свого земельного банка і у купівлі землі, але ми б не заперечували, якщо це була б просто оренда. Ми сьогодні вже будемо акумулювати гроші, не будемо купувати нову техніку, а будемо всі кошти направляти на те, щоб купити землю. Тому що та техніка, яку ми маємо сьогодні, без землі нічого вже не буде вартувати. Тому ми як фермери зацікавлені у тому, щоб мати землю.
Скільки часу мало би піти на те, щоб удосконалити цей закон
При бажанні і волі це можна зробити дійсно швидко, але необхідно, щоб були правильні і виважені підходи. І я постійно повторюю, що не треба нічого придумувати. Треба за зразок взяти те, що напрацьовано в країнах Європи. Я вивчав досвід і був у Польщі, Німеччині та Франції. Я бачу позитив реформи того ринку землі, який там існує. Якщо виконати всі вимоги, які передбачені у цих країнах, і перенести до нас, то нічого страшного у ринку землі не буде. Але те, що в Україні пропонується, це неправильно.
Про ліквідацію корупційних процедур на місцях
На жаль, із нашої практики ми знаємо, що не все йде так, як нам хотілося. Те, що передали землю громадам — це великий позитив. Але на місцях депутати і в громадах на всіх рівнях кожен гребе під себе. І сімейні клани владі будуть діяти у власних інтересах і будуть давати преференції один одному у певних моментах. Тому у питаннях особливо державної землі повинна бути тільки оренда. Земля не повинна продаватися, вона повинна тільки надаватися в оренду на аукціонах, можливо, з певними преференціями для дрібних фермерів, хто безпосередньо живе у тих населених пунктах, де знаходиться земельна ділянка.
Я стою на тих позиціях, що повинні все передати у громади. Але кругом у світі ще існує державний регулятор. У нас у земельній реформі ця структура не передбачена. Я не хотів би сказати, що буде існувати "дикий" ринок, але немає державного регулятора, який би наглядав за всіма процесами, які відбуваються у земельних відносинах на селі. Тобто має бути організація, яка контролюватиме те, щоб землю міг купити лише той, хто відповідає певним критеріям. Якщо в тебе немає бізнес-плану, якщо ти не хочеш працювати на землі, а хочеш просто купити її для спекулятивних цілей, то такого не повинно бути.
Про небезпеки від продажу землі
Якщо ринок землі буде неправильно впроваджуватися, то дійсно краще його не робити. Я бачу певні небезпеки, до яких може призвести продажа землі. Важливий такий момент при продажі землі — це питання національної безпеки. Наша Служба безпеки, контррозвідка часто говорить про те, що Росія хоче знищити в нас не просто державу, а національну ідентичність. А національна ідентичність формується, як правило, на селі, тому що там усі критерії, які відповідають створенню нації: мова, культура, звичаї тощо. Якщо ми знищимо середнього і дрібного виробника на селі, а продажа землі буде вести до того, що люди будуть продавати землю і витрачати кошти на машини, квартири у місті чи виїзд за кордон, це призведе до обезлюднення наших сіл. А обезлюднення — це питання національної безпеки.
Для порівняння в Польщі середнє фермерське господарство трошки більше 10 гектарів, а в нас сьогодні розглядається 10 тисяч гектарів. Сьогодні Польща — це та країна в Європі, де почався приріст сільського населення. Тобто невеликі господарства створюються, розширюються сімейні ферми, і самі села. У свою чергу Франція націлена на те, щоб розвивати ферми на селах, щоб люди залишалися. Я неодноразово бачив там молодих фермерів, яким держава допомагає, щоб вони стали на ноги, працювали і розвивали свій бізнес на селі, а відповідно і сільську територію.
