Фото – фейсбук-сторінка PANCHYSHYN
У пісні немає приспівів. Це своєрідна сповідь, в ній нічого не повторюється
Ірина Саннікова: Сингл "Минає день" – це, звісно, далеко не перша твоя пісня, ти давно себе реалізуєш, як композитор. Але цю пісню, за твоїм зізнанням, ти писав сім років. Я підрахувала, що це близько 25 слів на рік? Чому сім років?
Остап Панчишин: Музику я написав сім років тому. І якось по настрою пісня мені уявлялася, але я не міг підібрати правильних слів, щоб вкласти це в музику, в ритм. І вона мені асоціювалася, як, наприклад, відбувається у фільмі: є розвиток, кульмінація, а в кінці фільму зустрічаються головні герої, які прожили вже багато ситуацій, вони вже розуміють одного з півпогляду, та вони не знають, що далі відбуватиметься. По настрою мені це така сама пісня. Коли сім років минуло, моя дружина Аліна написала текст і я відчув, що це на сто відсотків те, що я відчував, це моя пісня.
Ірина Саннікова: Минулого разу, коли ти був у гостях в нас, ми говорили про твій альбом, про твої композиції, ти розповів, що ти пишеш музику зазвичай, а твоя дружина пише тексти. То мені спало на думку, що може Аліна не мала часу і ти сім років чекав, коли в неї з᾽явится час написати текст до пісні? Я уточню ще таку річ: покладаючись на свій досвід і на свої вуха, у цій пісні немає приспівів?
Остап Панчишин: Немає приспівів. Це своєрідна сповідь, в ній нічого не повторюється. Пісня не дуже довга і йде на одному диханні. Тому це певний експеримент і він мені дуже подобається. Її хочеться слухати ще і ще.
Ірина Саннікова: А ти не боявся, що такий авангард можуть не всі зрозуміти? Скажімо, ті ж радіостанції скажуть, що тут чогось бракує для радіо формату? Не було таких побоювань?
Остап Панчишин: Я вже перестав цим перейматися, бо якщо робити все по шаблону і все однаково – ти стаєш нецікавим. Тому я тепер хочу робити виключно те, що подобається мені.
Ірина Саннікова: Остапе, ти анонсував, як зазвичай, у своєму інстаграмі, що ось-ось буде прем’єра. Так само, як ти кілька років тому анонсував новий альбом і він трохи затримався. Так само ти говорив, що 21 травня, мала б бути прем’єра кліпу на пісню "Минає день". Що трапилося, чому на ютубі я ще не можу знайти цей кліп?
Остап Панчишин: Насправді, кліп є на ютубі ще із середи, але я чекаю, коли знімуть клейм, бо його зазвичай знімали дуже швидко, а тут я чекаю вже четвертий день і поки результату немає. Тому, як тільки його знімуть, ми зробимо відразу прем’єру. Кліп знімав Val Gonskiy (Валерій Погонський) – це молодий режисер, який працював зі Златою Огневич, він знімав три її останні кліпи. Дуже сподобалася робота з ним. В кліпі багато сюжетних ліній, думаю, його буде цікаво усім подивитися.
Ірина Саннікова: Я пам’ятаю, що багато кліпів тобі зняв твій брат Лесь. Що цього разу – ти вирішив щось змінити чи у нього справи?
Остап Панчишин: В мого брата народилася дитина і тому він зараз виховує дитину і не має багато часу. Також він художник і зайнятий своїми роботами. Тому я вирішив попрацювати спочатку із Владом Разіховським, який знімав два попередні кліпи. А зараз от Val Gonskiy. І це зовсім інший підхід, зовсім інші люди. Це класний досвід.
Ірина Саннікова: Коли я почала розказувати своїм колегам про те, що Остап Панчишин презентує свій трек під назвою "Минає день", всі почали цитувати пісню Миколи Мозгового "Минає день, минає ніч". Чи не було в тебе бажання якось оригінальніше назвати свою композицію аби ніяких паралелей не виникало?
Остап Панчишин: Це добре, що є паралелі. Просто це дуже різні пісні. Добре, що в людей виникає якийсь інтерес, порівняння, якісь асоціації, тому я не бачу в цьому взагалі ніякої проблеми. Це, навпаки, крутіше.
Є момент, коли ти в потоці і пишеш пісні, а потім приходить момент, коли вони мають відстоятися
Ірина Саннікова: Розкажи, як просувається робота над наступним альбомом? Чи ти ним взагалі займаєшся зараз?
Остап Панчишин: Ти не повіриш, в мене вже було вісім зроблених пісень і нещодавно я зрозумів, що шість із них треба викинути. Я зрозумів, що це не воно. Мені це складно пояснити. Є момент, коли ти в потоці, ти пишеш пісні, а потім приходить момент, коли вони мають відстоятися. Пізніше ти слухаєш і відбираєш – ця підходить, ця ні. І от, по внутрішніх відчуттях я розумію, що деякі пісні треба було відсіяти. Хоча вони зроблені дуже добре і звучать гарно. Але таке буває часто. Тому я писав попередній альбом дуже довго. Я постійно багато відсіював усього.
Ірина Саннікова: А можливо, що це той випадок, коли "краще – ворог хорошого" і ти починаєш займатися перфекціонізмом там, де цього не потрібно?
Остап Панчишин: Колись я був перфекціоністом. Зараз я вже до цього простіше ставлюся. Я випускаю сингли, влітку буде ще один сингл. І у вересні буде сингл, а далі побачимо, як з альбомом рухатиметься справа.
Ірина Саннікова: Ти сам займаєшся саундпродюсуванням чи, можливо, з кимось радишся? Хто і за що відповідає у проєкті PANCHYSHYN?
Остап Панчишин: Я тебе трішки виправлю, це не проєкт, це група. Я сам займаюся повністю всім продюсуванням студійним. І мій друг Мар'ян Криськув, який займається зведенням і мастерингом. Ми вже давно разом працюємо і я довіряю йому. А моя дружина Аліна відповідає за текстову частину. І є, звісно, учасники гурту – це гітарист Роман Андрухів, бас-гітаристка Світлана Майгер, барабанщик Денис Швець.
Ірина Саннікова: Здається, я бачила твого брата на клавішних в кліпах?
Остап Панчишин: Це було давніше. До народження дитини.
Ірина Саннікова: Ти займаєшся своєю музикою, але ще пишеш іншим музикантам. Над чим і над чиїм працюєш саме зараз?
Остап Панчишин: Позавчора в мене в гостях був Ігор Грохоцький, ми записували демку нової пісні. Цікаво було йому зі мною попрацювати, тому пробуватимемо. Також я зробив нову пісню для гурту VIDVERTO. Потім є Свєта Германова, вона вокалістка гурту "Навколо Кола". Зараз вона готує сольний проєкт, то ми доробляємо альбом. І також є ще одна вже дуже відома і знана українська рок-група, але поки я не можу розголошувати, хто це. Я продюсуватиму їм альбом.
Ірина Саннікова: Цей рок-гурт збирає стадіони?
Остап Панчишин: Поки ні, але в найближчому майбутньому, я думаю, в них усе вдасться. Ти знаєш цю групу і дуже добре. Ми всі знаємо її. Тому я не можу поки розголошувати це.
Фото – фейсбук-сторінка PANCHYSHYN
Проблем не буває, бувають ситуації – простіші або складніші
Ірина Саннікова: Коли б я на тебе не подивилася, ти завжди перебуваєш у рівновазі, тримаєш свій дзен. Я навіть бачила у сюжеті, як ти вчив, як під час локдауну бути з собою в гармонії. Розкажи, в чому твій секрет?
Остап Панчишин: Насправді, я не вчив, я ділився, як це у мене все відбувається. Я живу біля лісу в Києві і це дуже класно. Три рази на день я з собакою гуляю і маю можливість бути на природі. Це перша штука, яка завжди тримає в гармонії. Друга – це медитація. І третя – це музика. Ці три складові завжди допомагають бути в рівновазі. А проблем не буває, бувають ситуації – простіші або складніші.
Ірина Саннікова: Ось така життєва філософія Остапа Панчишина. І насамкінець, розкажи, де можна чекати, зустрічати гурт PANCHYSHYN наживо?
Остап Панчишин: Я поки теж не можу розголошувати, але ми точно будемо на фестивалях. Ця інформація буде анонсована на наших сторінках у фейсбуці та інстаграмі.
Фото – фейсбук-сторінка PANCHYSHYN
