"Головним чинником спрощення (працевлаштування іноземців у Польщі – прим. ред.) буде зменшення бюрократичного навантаження та пришвидшення всіх ділянок, де раніше було сповільнення щодо отримання документів, які дозволяють в’їхати до Польщі або дозволяють залишитись на більш тривалий термін. Наприклад, для того, аби зараз отримати робочу візу, потрібно отримати від роботодавця так зване poswiadczenie або запрошення на роботу. Зараз його виписують протягом 7-10 днів і цей термін хочуть скоротити до 1-2 днів.
Другий документ, який дозволяв залишитися в Польщі на більш тривалий термін, – це так звана karta pobytu або посвідка постійного проживання. Раніше цей документ виробляли від 3 місяців, а подекуди й навіть рік. Зараз його отримання хочуть спростити до 2 тижнів", – розповів Василь Воскобойник.
Він наголосив, що наявність біометричного паспорта в українців дозволяє лише перетнути кордон та перебувати в ЄС до 90 днів. Позаяк при приїзді працівника, роботодавець все одно повинен виписати документи, щоб підтвердити легальний статус особи в якості робітника.
Разом з тим, Воскобойник висловив сумнів, що урядовий проєкт закону зможе вповні виконати своє завдання реінтегрувати українських трудових мігрантів. Нагадаємо, законопроєктом передбачено, що максимальний обсяг грошової допомоги для економічної реінтеграції не перевищуватиме 150 тисяч гривень на людину:
"На весь період дії законопроєкту виділяється сума у розмірі 108 мільйонів гривень. Тобто цей законопроєкт безпосередньо торкнеться лише 720 людей. Не знаю, з яких показників виходив уряд, коли вирішив, що лише 720 трудових мігрантів зможуть скористатися цією можливістю. Поляки ж пропонують можливості для всіх 1,5 мільйона українців, які працюють у Польщі".
"Будь-які кошти, які виділяються зі сторони держави, повинні мати цільове призначення. Відтак допомога буде витрачатися на конкретний бізнес. Питання лише в тому, чи вистачить 150 тисяч гривень для того, аби побудувати сучасний бізнес. Тому, скоріш за все, це буде торгівля або дуже малий бізнес для однієї людини", – висловив свою думку експерт.
Проте, як зауважив Василь Воскобойник, це перший конкретний крок з боку уряду та парламенту, який дозволить почати будувати державну політику по відношенню до трудових мігрантів: "Я вітаю подібні кроки. Повністю зупинити трудову міграцію не вийде, але можна почати її гальмувати".
"Польща дуже хоче замістити тих поляків, які не хочуть працювати в сільському господарстві, будівництві, певних виробничих ланках. Але в Польщі така ж проблема, як і в Україні, пов’язана з демографією. Вони старіють, не вистачає робочих рук. Плюс в Польщі така ж проблема з трудовою міграцією, коли молодь їде працювати до Німеччини, Великобританії. І втрату цих робочих рук потрібно чимось компенсувати. Тому поляки залюбки будуть брати й наших лікарів, й IT-шників, й інженерів. Головне, аби люди хотіли вивчати місцеву мову, соціалізуватись і працювати на рівні з високоосвіченими поляками", – розповів експерт.
Разом з тим, він наголосив, що українці, влаштовуючи своє життя, можуть їхати не лише до Польщі, проте слід враховувати міграційну політику інших країн та свій фах: "Наприклад, Німеччина, де хотіли б працювати 30 % українців, побудувала свою міграційну політику на тому, що вони хочуть залучати виключно фахівців. Вони хочуть брати людей, які знають німецьку мову, можуть підтвердити свій диплом. Але українці все одно намагаються туди їхати і трудова міграція до Німеччини носить сьогодні переважно нелегальний характер".
Фото: Громадське телебачення
