Чому нікого досі не покарали за те, що відбувалося на Сході у 2014-2015 рр
На жаль, багато подій досі не розслідують. Наприклад, Лутугнська операція, яка своїми масштаби не поступається Іловайській трагедії. 19 серпня хтось дозволив пройти 40 одиницям російської бронетехніки на територію України. У мене виникає питання, хто ж дав наказ пропустити ворожу техніку? Саме після цього почався контрнаступ терористів ЛНР на позиції Збройних сил України в районі Луганська. Відповідь на це питання ми мали б отримати давно, щоб суспільство знало, що відбувалося тоді на нашій території. Здача Луганського аеропорту, поразка під Лутугиним та Іловайська трагедія призвели до укладання ганебних Мінських угод. Ми оприлюднили інформацію, отриману від людей наближених до спецслужб самопроголошених республік, згідно якої за Мінськими домовленостями українська сторона мала віддати бойовикам населені пункти Щастя, Станиця Луганська, Дебальциве і ДАП в Донецькій області. Подальші події — поразка під Дебальцевим і здача ДАП, на жаль, підтвердили цю інформацію. Крім того, оприлюднили інформацію комбата "Айдара" Мельничука, який говорив про те, що від нього вимагали фактичної здачі міста, тільки позиція добровольчих батальйонів не дозволила відбутися цій ганебній акції. Тобто запитань багато, але правоохоронна і судова система не розслідують події 2014-2015 рр..
Читати далі: Підготовка українців до національного спротиву і збільшення армії. Експерт аналізує нову ініціативу президента
Чи можна сподіватися, що Росія піде на поступки під час перемовин "нормандської четвірки"
Ми декілька разів чекали великого обміну, але, на жаль, Російська Федерація раз за разом блокувала ці процеси, прив’язуючи їх до політичної частини Мінських домовленостей. Обмін військовими полоненими став елементом політичного шантажу з боку РФ. Від нас вимагають виконання безальтернативної частини домовленостей: проведення виборів на окупованих територіях, особливий статус для них, після чого вони ніби готові перейти до питання обміну полоненими. Фактично долі українських полонених поклали на одні терези з питанням внесення змін в українську Конституцію щодо федеративного статусу нашої держави — це підступно. Треба сказати, що позиція української сторони не завжди відповідає загальним національним потребам, а тези речника ТКГ Арестовича не завжди є актуальними. Та інформація, яку він оприлюднював, конкретні дати і цифри були некоректними.
Читати далі: "Україна бореться не тільки за себе, а й за всю Європу". Політолог про зустріч у "Нормандському форматі"
Про можливу зустріч Зеленського і Путіна
Тут головне не те, що українська сторона наполягає на даті і місці проведення зустрічі. Треба говорити про повістку дня. Якщо ми не відпрацюємо ті питання, які маємо виносити на цій зустрічі, адже тоді вона пройде за московським сценарієм. На думку Москви, про долю окупованих територій ми маємо домовлятися з Луганськом і Донецьком. Україні потрібно мати чіткий план протидії такому сценарію. Наразі ми чуємо про мирні кластери, які, на мою думку, є актом капітуляції і поразкою України.
Читати далі: Чи свідчать останні події щодо ситуації на Донбасі про крах "нормандського формату"? Коментує Леонід Кравчук
Нагадаємо, 26 травня 2014 року російські окупанти, які тоді вж проникли на Донбас, здійснили спробу захоплення міжнародного аеропорту "Донецьк" імені Сергія Прокоф'єва – важливий стратегічний об’єкт та комунікаційний центр східної України.Тоді українські військові відстояли позиції, проте бої за нього тривали 242 дні.
У тому ж 2014 році було створено "нормандську четвірку" для врегулювання збройного конфлікту на Донбасі. Зустрічі проходять на рівні представників МЗС, глав МЗС і глав держав і урядів чотирьох країн - України, Франції, Німеччини та Росії.
Фото: www.president.gov.ua