Про алгоритм дій після складання ЗНО
"Вступ до закладів освіти здійснюється шляхом подання заяви через електронну систему. При подачі заяви вступникам необхідно обрати заклад, форму навчання, регіон та спеціальність. Після вибору та натискання на "пошук" абітурієнт отримає перелік конкурсних пропозицій, куди можна подати електронну заяву", — зазначила Оксана Бєлік.
Що робити, якщо не вдалося отримати потрібного результату зі ЗНО?
"Якщо йдеться про мінімальний бал, який абітурієнт не дібрав (йдеться про не обов'язкові предмети здачі ЗНО), то можна підбирати інші спеціальності, які підходять за кількістю балів", — коментує Тетяна Жерьобкіна. — "Якщо ж на бажану спеціальність людина не набрала навіть мінімального балу, тоді треба почекати рік. У нас, чомусь, така практика сприймається негативно, особливо для батьків абітурієнта. Насправді, якщо ви не здали ЗНО або не знаєте, яку спеціальність обрати, це — хороший варіант, коли можна податися на стажування, довчити предмет, навіть знайти роботу, якщо це не порушує норми законодавства".
Про цифрові сервіси для комфортного процесу підготовки до вступу
За словами Оксани Бєлік, на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти розміщені державні реєстри та відкриті дані у сфері освіти.
"Для того, щоб визначитися із закладом — існує 2 види пошуку: спрощений та розширений:
- у спрощеному варіанті ви обираєте, наприклад: "вступ - бакалавр - психологія - Київ". І вам висвітлюється перелік конкурсних пропозицій тих закладів освіти в Києві, які дають можливість вступити на потрібну спеціальність до столиці
- в розширеному пошуку ви вказуєте предмети ЗНО, які здавали. Відповідно, після визначення предметів вам, у випадаючому списку буде показано перелік спеціальностей, для вступу на які потрібен саме цей перелік предметів ЗНО. Далі визначаєтеся з регіоном, закладом освіти. Також там можна дізнатися про коефіцієнти, які виставили у відповідних закладах освіти, а також, які додаткові коефіцієнти можна використовувати при розрахунку конкурсного балу, адже це — місце абітурієнта в рейтингу".
Які документи потрібні для вступу до закордонного вишу?
"Атестат про здобуття повної і загальної середньої освіти, звісно, потрібні. Але, згідно з дослідженнями аналітичного центру Cedos про вибір вищої освіти, то близько третини обирають спеціальність університету вже після здачі ЗНО. З освітою за кордоном трохи інакше. Там заздалегідь треба готуватися. Потрібно перекласти атестат завчасно, щоб його могли розглянути.
Якщо ми говоримо про спробу вступити на безкоштовну освіту, то необхідно достатньо вивчити мову тієї країни, в якій ви хочете навчатися. Також, відповідно до країни і університету, куди ви плануєте вступати, потрібно десь здавати додаткові іспити, десь готувати мотиваційні листи. Тобто готуватися заздалегідь і моніторити вимоги навчального закладу", — прокоментувала Тетяна Жерьобкіна.
Як обрати навчальний заклад і на що звертати увагу?
"На сайті https://info.edbo.gov.ua/ є державний реєстр суб'єктів державної діяльності, де можна здійснити пошук закладів по регіону, освітнім ступеням, наявності ліцензії на надання освітніх послуг, акредитації освітніх програм, кількості вступників та випускників", — зазначила Оксана Бєлік. — "Також за ідентифікаційним кодом закладу можна перевірити, чи не має по ньому судових рішень і чи не накладений арешт на майно".
Тетяна Жерьобкіна вважає, що оприділитися з містом, в якому ви хочете навчатися, зі спеціальністю. Відкинути університети, в яких панує корупція і перевірити середній бал, з яким до навчального закладу вступають абітурієнти, адже чим вищий бал, тим краще і конкурентне середовище, в якому ви будете навчатися.
Про рівні акредитації: в чому особливість?
"Є поширена усталена норма, що всім потрібна вища освіта, інакше не візьмуть на роботу. Професійно-технічна освіта потрібна тим, кому не цікаво вчитися 4 роки і йти далі в науку. На неї слід звернути увагу тим, хто зацікавлений у певних робочих спеціальностях. Існують стереотипи, що спеціальність кухаря, слюсаря — не популярні. Але, насправді, багато випускників, здобувши освіту в університеті, йдуть в ці робочі спеціальності. Не всім потрібно 4 роки витрачати державні кошти чи кошти батьків, щоб потім працювати слюсарем", — прокоментувала Тетяна Жерьобкіна.
Що потрібно для здобуття професійної освіти?
За словами Тетяни Жерьобкіної, потрібен атестат про середню освіту, а також здати вступні іспити до відповідного закладу. Після закінчення навчання в училищі можна вступати до вищого навчального закладу, додатково здавши ЗНО.
Як розподіляються бюджетні місця між університетами?
Тетяна Жерьобкіна зауважила, що на кожен університет зараз виділена певна кількість бюджетних місць.
"Тобто студент, який здобув високий бал, обираючи конкретний університет, приносить туди бюджетні кошти. Це зроблено для того, щоб кращі університети отримали якомога більше фінансування".
Яка різниця між навчанням в приватному і державному вишах?
"Перш за все, різниця в тому, чи потрібно платити. Є різні стереотипи стосовно навчання в приватних вишах. З однієї сторони кажуть, що в приватних закладах краще, бо накопичується більше ресурсів та фінансів, а з іншої — що вони лише для того, щоб брати гроші з абітурієнтів. Це — дуже дискутивно, як, в принципі, і з державними закладами. Потрібно звертати увагу на те, хто випускає абітурієнтів і як вони потім трудовлаштовуються", — зазначила Тетяна Жерьобкіна.
Чи можуть українські університети конкурувати із закордонними?
"За даними аналітичного центру Cedos з 2014 по 2017 роки тенденція на вступ за кордон зросла не набагато", — зауважила Тетяна Жерьобкіна. — "Закордонна освіта не дорівнює краща освіта. Найбільше абітурієнтів виїжджають на навчання до Польщі.
Звісно, треба дивитися чи мають закордонні заклади ліцензію і чи обирають їх місцеві жителі. Також варто звертати увагу на те, де за кордоном є знайомі, тому що це — своєрідна подушка безпеки. Часто абітурієнти обирають навчальні заклади відповідно до країни, де хотіли би жити на постійній основі. Тоді треба звертати увагу на умови по працевлаштуванню іноземних студентів".
Фото — Оксана Бєлік, Тетяна Жерьобкіна. Українське радіо
