"На темі скорочення робочого часу та віднайдення оптимальної кількості годин концентрувалась профспілкова спільнота з моменту її виникнення. У ХІХ столітті основним трендом було скорочення робочого дня до 8 годин. А зараз ми бачимо по Європі тренди щодо ще більшого скорочення робочого часу: у французів офіційний робочий тиждень складає 35 годин, в Іспанії тестують 4-денний робочий тиждень, в шведському Гетеборзі було проведені успішні експерименти щодо скорочення робочого часу до 6 годин на день", – розповів Георгій Сандул.
В Україні, як зауважив експерт, немає єдиної статистики робочого часу, але значна частина працюючого населення скаржиться на переробітки. Сандул в цьому випадку зауважує, що домовлятись про скорочення робочого часу чи хоча б дотримання нормальної тривалості робочого часу, встановленої законом, найкраще через профспілки:
"Вони можуть, наприклад, оголошувати страйки, як це було в аеропорті "Бориспіль" два роки тому. Також можна добитися і зниження робочих змін. Наприклад, два роки тому німецька профспілка металургів добилася опції для своїх працівників й тепер вони можуть знижувати собі норм тривалості робочого часу до 28 годин на тиждень. І, як показує європейська практика, це не знижує ефективності бізнесу, адже людина приходить на роботу більш відпочилою й мотивованою працювати".
"Також існує й індивідуальний порядок домовленостей з роботодавцем. Він складний, але втім домовитись можливо. Єдине, що компанії будуть отримувати не супер надприбутки, а просто надприбутки", — зауважив Георгій Сандул.
Окремо експерт торкнувся й питання неофіційної зайнятості, пригадавши недавній скандал з невиплаченою заробітною платою одній з працівниць мережі "Хлібний". Сандул підкреслив, що в цьому випадку захистити свої трудові права майже неможливо: 2Тут треба звертатися до Державної служби з питань праці, вона може накласти штраф на роботодавця в 60 тисяч гривень".
"Проблема неофіційного працевлаштування охоплює близько 30% робочої сили в Україні. Це вже питання державної політики легалізації робочої сили. Що стосується переробіток і неофіціалів, тут можна навести ще один приклад. Йдеться про кур’єрів доставки та таксистів, які, за деякими підрахунками, іноді працюють по 14 годин на день. Це стає причино не лише поширення певних захворювань, а й прямих летальних випадків в ДТП", – висловив думку експерт.
Він розповів, що в окремих країнах, наприклад, в Іспанії працює законодавство, відповідно до якого кур'єри є працівниками з мінімальними гарантіями, які стосуються робочого часу: "Проте навіть в індивідуальному порядку не варто складати руки й слід звертатися до Державної служби з питань праці. Також розголос, як наприклад у випадку з працівницею 2Хлібного", також грає роль. Це підкреслює в публічному просторі питання, про які дуже часто не говорять. Українці чомусь дуже часто встидаються говорити про свої проблеми на робочому місці, переробітки. Існує певний культ роботи, мовляв, чим більше ти працюєш — тим ти ефективніший та крутіший, що поширено в дуже багатьох секторах, високооплачуваних в тому числі".
"В Україні реально відстоювати свої права у роботодавця, проте, на жаль, більшість людей про це не поінформована. Як мінімум на папері в Україні дуже прогресивне законодавство, яке постійно хочуть змінити, зокрема в сторону збільшення робочого часу. Аби ознайомитись з механізмами захисту, я рекомендую зайти на сторінку "Трудових ініціатив" у facebook та почитати як списки профспілок, так і ефективні лайфхаки, як захиститися, зокрема, в питаннях перепрацювання. Також до нас можна звернутися за безкоштовною консультацією", — підсумував Георгій Сандул.
Фото: pixabay
