Чому держава вдалась до регулювання цін на пальне?
"Обмеження торговельної націнки вводилося в Україні вже декілька разів. Особливо це полюбляла робити пані Тимошенко, коли була прем’єр-міністром України. Тоді торговельна націнка обмежувалася 13 і 15% від роздрібної ціни. Але тоді були дві речі: економічне обґрунтування відповідних обмежень і достатньо дієва державна система контролювання якості нафтопродуктів, яка убезпечувала споживачів від так званої "оптимізації" якості, яка беззаперечно б стала наслідком прийняття таких рішень. Зараз, на жаль, в нас відсутня ця система, яка була розвалена ще з 2008 року, та будь-яке обґрунтування, обговорення. Проєкт відповідної постанови КМУ було оприлюднення для обговорення за день до того, як її було затверджено на засіданні уряду", — розповів Геннадій Рябцев.
Експерт переконаний, що більшість трейдерів будуть оптимізовувати якість в спосіб, який потягне зниження якості пального: "Знаючи, що держава не контролює якість, що перевірки зводяться до перевірки наявності ксерокопії сертифікату відповідності паспорту якості на заправці, трейдери, я думаю, будуть порушувати вимоги технічного регламенту".
У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства зазначили, що державне регулювання цін на пальне — це відповідь на необгрунтоване зростання цін на пальне у роздрібних мережах. Проте Рябцев звернув увагу, що жодних доказів необгрунтованого підвищення цін владою надано не було: "Тоді, базуючись на цих доказах, можна було би владі формувати державну політику в цій сфері. Але доказів немає, існують лише слова, окрема думка одного з учасників ринку нафтопродуктів. В пояснювальній записці існує лише посилання на те, що АТ НАК "Нафтогаз України" розробив якісь методики, відповідно до яких згідно з їхньою структурою ціноутворення ось такі торговельні націнки можуть бути".
"Дивно бачити таке обгрунтування, але оскільки в нас НАК "Нафтогаз" демонізований, то, скоріш за все, це зроблено для того, щоб всі посилалися на НАК "Нафтогаз" як винного", — зазначив експерт.
Також він пояснив, що ціни на пальне в Україні визначаються трьома основними групами чинників: "Перша група чинників випливає з того, що Україна заводить ¾ нафтопродуктів. Оскільки вони завозяться, то ми залежимо від вартості нафтопродуктів на кордоні. Друга група чинників — це курс національної валюти, оскільки ті ¾ нафтопродуктів закуповуються передусім за євро і в євро ж сплачується акцизний податок з нафтопродуктів. Третя група — це рівень попиту: якщо попит ажіотажний, то ціни піднімаються, якщо він знижується, то й ціни знижуються".
"При цьому зниження і підвищення на українському ринку відповідають сусіднім ринках, насамперед східноєвропейським. І якщо дивитися за підсумками року, то ми бачимо, що темпи зниження чи зростання в Україні вищі, аніж у сусідів. Це пояснюється тим, що частка податків в структурі ціни в Україні менша, ніж в Європі. Зараз відбувається подорожчання, спричинене зовнішніми чинниками: напередодні травневих свят ціни зросли на 4,6 %. Для роздрібу це означає приблизний приріст на 1-1,2 грн за місяць, тобто щотижня ціни зростають на 15-20 копійок", — розповів Геннадій Рябцев.
Він наголосив, що таке подорожчання зумовлене об’єктивними чинниками, адже ціни на кордоні продовжують зростати: "Тому я здивований, що Міністерство економіки не бачить цього".
Що буде з економікою України через державне регулювання цін на пальне?
"Нова влада вперше за час своєї роботи зіткнулася зі звичною для українських урядів проблемою зростання цін. Рік тому Данило Гетьманцев (народний депутат, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики – прим. ред) говорив, що в нас дуже низька інфляція, нам потрібна інфляція 10% і більше, щоб стимулювати економіку. А тепер неочікувано для них з’ясувалося, що люди в Україні дуже погано ставляться до зростання цін, адже в них сформувалося сприйняття, що погані люди, влада, олігархи хочуть забрати в них чесно зароблені зарплати. Тому це призводить до того, що дуже швидко починає знижуватися підтримка та довіра до відповідної влади. Відповідно малодосвідчена влада починє на це реагувати дуже різко і простими рішеннями. Якщо ціни зростають, то треба наказати їм не зростати", — пояснив Гліб Вишлінський.
Експерт наголосив, що такі дії сигналізують інвесторам та бізнесу, що влада є слабкою та непередбачуваною. Також йдеться й про більші ризики для інвестування.
"Як показує український досвід, це закінчується скандалами, дефіцитами та скасуванням цих рішень. Але загалом це поганий сигнал, так само як і ручне встановлення ціни на газ навесні. Для подібних рішень є Антимонопольний комітет, який має виконувати свою функцію і забезпечувати, аби не було картельних змов", — зауважив Гліб Вишлінський.
Експерт наголосив, що зараз у всьому світі починаються хвилі інфляції і найкраще, що може зробити українська влада — це виконати зобов'язання за програмою з МВФ: "Це призведе до посилення гривні. Відповідно, якщо гривня посилюється, то це означає, що ціни на імпортні товари стабілізуються чи знижуються".
"Якщо ще трохи підвищити облікову ставку, це зробить гривню ще більш привабливою для вкладень й пригальмує зростання цін на всі товари без будь-яких адміністративних втручань", — підсумував Вишлінський.
Фото: pixabay
