.jpg)
Фото: Яна Сочевічек, Радіо Промінь
Всім, хто нас підтримає, ми віддячимо
Ірина Саннікова: Буде літо і, можливо, навіть концерти та фестивалі відбуватимуться. В мережі з’явилася інформація, що цього року в Atlas Weekend буде новий формат його проведення. Це про що?
Дмитро Сидоренко: Це насправді така friends’ edition, ми збираємо наших друзів, друзів друзів і їхніх друзів, щоб з нами провели це літо. Щоб ми згадали, як це було два роки тому. Ми не будемо зменшувати, плануємо навіть збільшити масштаб — кількість сцен, масштабність сцен, продакшн, світло, екрани. Все це буде не гірше+ ніж було. Ми навіть хочемо трішечки розширити територію, ми зараз домовляємося про різні зони немузичні, в тому числі зустрічалися вчора з крутими хлопцями, які возять найкращі атракціони, і в нас може навіть вийде привезти один атракціон, яких лише три в світі. Готуємо багато якихось таких сюрпризів, окрім крутого лайнапу, який безумовно у нас має бути в рамках тієї ситуації, яка зараз склалася із західними артистами. Але ми маємо зробити все максимально таке, щоб люди згадали ту атмосферу, кайфонули, і вже чекали 2022 рік із західними артистами.
Ірина Саннікова: Якщо я правильно зрозуміла, то лайнап формуватимуть гості із близького зарубіжжя і українські артисти.
Дмитро Сидоренко: Так, але не тільки так. У нас зараз тривають перемовини з одним західним хедлайнером та із західними діджеями, тому що з лайв-артистами складніше, у них багато фур обладнання. З діджеями простіше, бо вони готові прилетіти, виступити, подіджеїти на вертушках і тусонути. Тому у нас планується повноцінний електронний лайнап, поки що на вечірній сцені. Ми будемо все робити тільки в рамках карантинних обмежень і тому цього року, якщо не зміняться карантинні обмеження, ми плануємо електронну сцену зробити просто денною, вечірньою, до тієї години, до якої буде дозволена робота. Але із західними діджеями.
Ірина Саннікова: Але як бути з тими людьми, які хотіли побачити одних виконавців, а їм от пропонують інших. Чи багато людей повернули квитки?
Дмитро Сидоренко: Ми дуже вдячні усім, хто купив квиток, усім, хто не повернув, ми навіть вдячні тим, хто купляв, але повернув, бо ми розуміємо, що в них є свої складнощі. Але це менше 5%, і це дійсно нас дуже зарядило емоційно і дало змогу фінансово протриматися цей складний рік.
Ми безумовно зробимо знову можливість повернути гроші за квитки тим, кого не влаштовуватиме цей рік, в кого нема можливості чекати 2022 рік. Але ми знову проситимемо усіх нас підтримати, тому що для нас ще один рік складний, не менш складний ніж був до цього. І ми зробимо, нарешті, дуже круту програму лояльності для тих, хто нас підтримав минулого року і для тих, хто погодиться чекати наступного. Для тих, хто сходить на цю, більш українську версію фестивалю, ми теж зробимо програму лояльності. Тобто, всім, хто нас підтримає, ми віддячимо. Це буде коштувати нам дуже-дуже дорого насправді, але ми розуміємо, що ці люди мають отримати щось за ті всі дискомфортні історії. Хоч це для нас форс-мажор, але ми маємо це якось компенсувати.
Ірина Саннікова: Фестиваль — це емоції, драйв, енергія. Якось з такими умовами не дуже поєднуються карантинні норми. Як ви плануєте досягти того відчуття, що це фестиваль, драйв, і водночас, щоб було безпечно? Як будете це забезпечувати?
Дмитро Сидоренко: Це такий серйозний баланс між дистанцією і драйвом, емоціями. Ми дотримуватимемося усіх карантинних обмежень, ми робитимемо велику буферну зону на вході. Для довгих черг робитимемо дистанцію півтора метра, збільшуватимемо пропускну здатність, збільшуватимемо кількість сканерів, входів, охорони, і хочемо зробити одночасно дві-три працюючі сцени, щоб глядачі одночасно не скупчувалися під однією сценою. Велика територія ВДНГ дозволяє це зробити максимально можливим. Все на відкритому повітрі.
З меншою вірогідністю щось може піти не так. Все, що від нас залежить, ми все зробимо, а далі, то вже справа відвідувачів, як вони себе поводитимуть, як дотримуватимуться дистанції. Це, в тому числі, їхня соціальна відповідальність. Ми свою соціальну відповідальність 100% виконаємо. Так само розраховуємо, що і відвідувачі відповідально поставляться до цього.
Фото: Яна Сочевічек, Радіо Промінь
За рахунок більш локалізованого лайнапу, є можливість рухати дати
Ірина Саннікова: А чи є у вас план "Б". І чи може так статися, що повториться досвід минулорічного онлайн-фестивалю?
Дмитро Сидоренко: Ми думаємо. Треба бути реалістом. Ми не плануємо онлайн-фестиваль, ми дуже серйозно налаштовані робити цю версію. Ми віримо в те, що буде в липні жовта зона. І в рамках жовтої зони ми можемо все нормально провести. Якщо, все ж таки, буде якийсь зсув, в нас за рахунок більш локалізованого лайнапу є можливість рухати дати. Ми на 95% впевнені, що цього не доведеться робити, тому що з потеплішанням ковід буде трішки відходити. Я сам перехворів місяць тому пневмонією, під час холодної погоди хвороба загострюється. Я кашляв довго, ось другий місяць кашляю. Коли буде тепліше, всі ці фактори будуть знижуватися. Але якщо буде загострення, то зможемо посунути дати на місяць, на два. Тому ми впевнені, що зможемо провести фестиваль цього літа.
Ірина Саннікова: Я так розумію, що більша частина всіх домовленостей проговорена і це означає, що вже варто викладати на сайт лайнап фестивалю. Коли він з’явиться і якими будуть ціни на квитки цьогоріч?
Дмитро Сидоренко: Лайнап з’явиться найближчим часом, орієнтовно після 10 травня. А ціни будуть максимально демократичні, максимально доступні. У нас завжди спрацьовує логіка, що із закордонними артистами, що навіть з цією версією більш локальною, щоб ціна була доступною. Ми завжди порівнюємо виступи артистів, які у нас виступають, з ціною їхніх сольних концертів. І в нас завжди у два-три рази дешевше. Навіть якщо взяти лайнап за один день чи лайнап за всі дні.
У нас така ж зараз ситуація, мінімум десь у півтора рази буде понижена ціна. При всьому цьому я хотів би нагадати, продакшн, сцени, масштабність — не будуть зменшені. Це теж все дуже дорого. І карантинні обмеження теж дуже дорого виконати. Я ще забув сказати, що у нас буде ще плюс один день, тобто сім днів, з 5 по 11 липня. Тому що ми будемо робити ще один безкоштовний день. Оскільки на безкоштовний день у нас завжди більше людей, то цього року треба заздалегідь зареєструватися, бо ми будемо контролювати кількість людей, яку зможемо впустити. Але, розуміючи попит, ми робимо спеціально два дні. І це теж певна собівартість. Але ціна буде максимально демократична, всі люди будуть задоволені.
Наша соціальна відповідальність — нікому не заважати, приносити тільки радість
Ірина Саннікова: Хочу поговорити далі на перспективу, про 2022 рік. Наскільки я розумію, "дзеркальне перенесення", про яке ви говорили у медіа, це той самий лайнап, перенесений з 2020. Це точно?
Дмитро Сидоренко: В наш час щось точно обіцяти дуже важко, але ми віримо, що наша держава зробить за рік вакцинацію більшої кількості людей, вакцинація спрацює, і 2022 рік в нас та в цілому світі буде таким, як раніше. Тому вже зараз ми максимально з усіма артистами домовилися, з деякими фіналізуємо, лайнап ми зберігаємо. Всі топові артисти мають зберегтися, всі не топові теж мають зберегтися. Ще ми додамо кілька хедлайнерів і сохедлайнерів, яких не було анонсовано. Тому лайнап буде ще посилений навіть. Все, що від нас залежить, ми зробимо, а там — віритимемо в найкраще. І "багатостраждальний" A$AP Rocky теж має, нарешті, доїхати.
Ірина Саннікова: А як ви з командою пережили карантин, чи вдалося вам зберегти всю команду?
Дмитро Сидоренко: Більшість людей, кістяк ми зберегли. Нам було важко, але ми це зробили. Дякую всій команді, що вона пішла на компромісні рішення, щоб ми пережили цей важкий час.
Ірина Саннікова: А як щодо підтримки державою культури? Вам допомагає держава фінансово?
Дмитро Сидоренко: Ми кілька років підряд подавалися на "Український Культурний Фонд" і, нарешті, перед Новим роком нам під ялиночку вперше вийшло виграти інституційну підтримку. І так, це нас, я би не сказав, що прямо супер-супер, але в рамках тих лімітів, які були в рамках близько мільйона гривень ми виграли і це нам трішки в рамках наших збитків допомогло. На жаль, це не перекрило навіть 20-30%, це все одно краще, ніж нічого. Тому за це ми все одно вдячні.
Ірина Саннікова: Якщо державні органи не дуже допомагають фінансово, можливо, вони хоча б допомагають вирішувати якісь конфлікт стосовно скарг людей, які живуть поблизу виставкового центру?
Дмитро Сидоренко: Це, насправді, не їхня зона відповідальності. Це наша зона відповідальності. Ми якраз зараз плануємо ще покращити таймінг, щоб ще раніше закінчувати шуміти. За карантинними обмеженнями нічна робота усе рівно заборонена. І цього року ми маємо взагалі не заважати, вчасно закінчувати таймінг. Ми закладемо ще більше часу на форс-мажори на перечеки, щоб у нас не було зсуву таймінгу. Ми сподіваємося, що цього року ми не заважатимемо нікому.
Ми з 2016 року, якщо взяти динаміку, і так вже дуже суттєво все покращили. Ми планували для нічної історії брати окремо шатро, в якому б робили нічну сцену, щоб взагалі шум лишався там, але цього року не знадобиться. Проте, ці плани в нас є, ось навіть якщо це буде 2022 року, ми по цьому плану рухатимемося. Наша соціальна відповідальність — нікому не заважати, приносити тільки радість і не приносити негативних емоцій.
Ірина Саннікова: А як раніше вирішували проблему, просто роздавали квитки безкоштовні на фестиваль, типу, якщо вам голосно, то приходьте до нас і потанцюйте?
Дмитро Сидоренко: Можливості роздавати квитки у нас немає, бо постійно зловживання. У нас є проблема із запрошеннями, які перепродаються. Ми їх постійно анулюємо. Але ми працюємо над проблемою, нічну сцену ми розвернули у сторону лісу, щоб звук ішов туди. Ми змінювали таймінг, щоб усі сцени закінчували о 23:00. Ми з кожним роком намагалися покращити все і нам вдавалося, це навіть видно по кількості скарг, яка відчутно зменшилася.
Фото: Яна Сочевічек, Радіо Промінь
У нас плани розписані на п’ять років вперед
Ірина Саннікова: А чи відмовилися ви від проведення фестивалю взимку на ВДНГ?
Дмитро Сидоренко: А в нас ідея взимку була не там робити. Одна з потенційних локацій була МВЦ. Ми, в принципі і хотіли б з ними домовитися і провести фестиваль, але через карантинні обмеження цього року це було неможливо. І ми ці думки відклали до наступної зими. Дивитимемося, як розвиватиметься ситуація, наскільки в холодний період буде можливість щось проводити. У нас плани розписані на п’ять років вперед, просто не вистачає часу.
Ірина Саннікова: Під час карантину у вас був час займатися й іншими проектами. Чим займалися, що вигадали? Що допомагало вам триматися на плаву, якщо допомагало?
Дмитро Сидоренко: Ми запустили Аtlas Agency, це агентство на 360 градусів по роботі зі спонсорами, з іншими клієнтами. Ми почали в Буковелі працювати, Зараз запускаємо декілька інших подій, плануємо влітку робити п’ять фестивалів теж у Буковелі і в інших містах України. Комерційний відділ трішки розширився, пере форматувався і почав нам заробляти трішки грошей, щоб нам було легше цей час теж пережити.
Паралельно ми ще з минулого року з film.UA запустили підготовку до зйомок художнього фільму, який нарешті цього року ми маємо зняти, який, ми сподіваємося, на початку наступного року вийде в прокат. Це буде така романтична комедія з декількома різними сюжетними лініями, з тим, як будуть на фестиваль з різних міст добиратися різні люди, як будуть тусуватися і на фестивалі і в Києві. Мабуть, якісь подробиці не зовсім коректно розповідати, ми запустимо влітку трейлери і всі почнуть розуміти. Тобто, на фестивалі ви зможете стати свідками зйомок цього фільму. Приходьте на фестиваль і може ви потрапите в кадр цього фільму.
Ірина Саннікова: Я так розумію, що потрібно мати фінансову подушку на час карантину. Чи була у тебе, у вашої команди якась фінансова подушка аби триматися на плаву? Як ти вирішував проблеми з фінансами?
Дмитро Сидоренко: Я за останні п’ять років відточив здібність брати кредити. Брав кредити, партнери дуже допомогли і підтримали. Але якось протрималися за рахунок того, що і подушка була, і ми змогли взяти трішки в борг. Ми змогли і втримати команду, далі розвиваємося і проводимо цього літа фестиваль.
Ірина Саннікова: Ти почав будувати бізнес не в найкращий момент для України, в час війни, а згодом ще й коронавірус додався. Це тебе виснажило чи загартувало?
Дмитро Сидоренко: Клуб Atlas я відкрив 30 листопада 2013 року в ніч перед Революцією. І потім п’ять місяців у мене був такий же важкий період. І до цього в мене теж був бізнес 2008-2009 року, коли теж переживав кризу. Безумовно криза 2013-2014 року була жорсткішою емоційно, психологічно і фінансово. Якось вже загартувався. Мені багато людей з ринку кажуть, який у них стрес, депресія, як вони не можуть нічого зробити. Я вже настільки звик до труднощів, що навіть якось не помітив цього.
Фото: Яна Сочевічек, Радіо Промінь
