Про основні моменти, на які слід звернути увагу при отриманні спадщини
Спадкоємцю треба знати, що день відкриття спадщини — це день смерті спадкодавця. Місце відкриття спадщини — місце реєстрації померлого. Звертатися потрібно в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини. Скласти заяву, яка буде надіслана поштою до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, спадкоємець має право в будь-якому регіоні на території нашої держави або за межами України. Це може бути консульство чи посольство — там, де тривалий термін перебуває особа. Важливо: з дати відкриття спадщини потрібно відраховувати саме 6 місяців, тому що спадщина приймається в межах 6-ти місяців, а не після спливу цих 6-ти місяців. Форма подання заяви — обов'язково письмова. На момент подання заяви, особа не повинна мати жодного документу, який підтверджує що належало померлому спадкодавцю. Має бути документ про факт смерті і документ, який підтверджує перебування особи в родинних відносинах зі спадкодавцем. Тобто, особа констатує факт: я приймаю спадщину. На заяві нотаріус засвідчує підпис особи, яка звернулася.
Прийняття спадщини — це ще не право власності на спадщину?
Особа, яка за правилами і нормами Цивільного Кодексу України зобов'язана звернутися із заявою про прийняття спадщини, повинна скласти відповідну заяву. Факт прийняття спадщини — виключно декларування, мовлял, я спадщину приймаю. Зрештою, протягом цих 6-ти місяців особа може відмовитися від прийняття спадщини, може передумати і знову заявити, що приймає спадщину. В подальшому ж, особа звертається із заявою оформлення спадщини, тобто нотаріус здійснює видачу свідоцтва про прийняття спадкового майна. Це може бути видача свідоцтва за законом або за заповітом.
Хто може не звертатися із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини?
Я би розмежовувала обставину безумовну і ту, яка потребує доведення. Якщо особа-спадкоємець зареєстрована у місці реєстрації спадкодавця, то їй не потрібно звертатися із заявою про прийняття спадщини, а вже вважається такою, яка її прийняла. Тобто, це — норма, яка визначається законом. Малолітні, неповнолітні, недієздатні особи теж вважаються такими, які прийняли спадщину. Їм теж не потрібно звертатися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. А от якщо є спільне проживання, то особі доведеться доводити певними доказами, документами те, що особа проживала спільно з померлим. Нотаріус приймає безумовний факт і безумовні документи, які не потребують доведення. А потрібно буде доводити факт проживання в судовому порядку, визнавати себе особою, яка проживала із померлим спадкодавцем спільно.
Пропущений строк для прийняття спадщини: чи є шанс його відновити?
По-перше, потрібно пересвідчитися чи є родичі, які прийняли спадщину. Законодавець визначає: якщо пропущено строк прийняття спадщини, то за спільною заявою інших спадкоємців, які прийняли спадщину, може бути надано строк для прийняття спадщини і спадкоємцю, який пропустив відповідний строк. В даному випадку потрібно звернутися до суду з позивною заявою про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Це — дуже складна процедура у форматі того, що особа має довести суду про наявність об'єктивних причин, непереборних обставин, які завадили прийняти спадщину.
Про причини та обставини, які завадили прийняти спадщину
Фактично, такими обставинами може бути: тривале лікування в стаціонарі, нетривалий пропуск строку, перебуваючи на амбулаторному лікуванні. Але, зрештою, всі обставини мають бути такими, які завадили звернутися до нотаріальної контори для прийняття спадщини. Стосовно тривалого лікування: це має бути не просто лікування в межах 2-х місяців поспіль, а лікування, яке зумовило таку хворобу, яка не могла розуміти значення своїх дій в певний проміжок часу: операційні втручання, онкологічні захворювання тощо. Тобто ті важкі хвороби, які спричинили хворому такі обставини, що в межах 6-ти місяців особа не могла прийняти спадщину. Важливо: хворим має бути саме спадкоємець. Ні його діти, за якими він доглядає, ні інші родичі. Зараз є також обставини карантину, коли люди позбавлені можливості доїхати. Безпосередньо карантин, локдаун — не є тією обставиною чи причиною, яка є безумовною, оскільки законодавець не відтермінував, не встановив мораторій на терміни і строки по прийняттю спадщини в 6 місяців. Але, якщо особа, в межах карантину, локдауну не мала можливості, за тих карантинних обмежень, які встановлені урядовцями, органами місцевої влади, доїхати до нотаріальної контори, то є відповідна практика (на рівні суду першої інстанції, а не на рівні верховного суду), коли неможливість доїхати визнається непереборною обставиною для поновлення строку для прийняття спадщини. Суди розглядають ці причини на власний розсуд, переконання, на основі зібраних і оцінених доказів.
Про причини та обставини, які не будуть враховані судом
Це — необізнаність особи про те, що вона має прийняти спадщину в межах 6-ти місяців або інша юридична необізнаність. Це не визнається поважною причиною. Якщо людина не знала про наявність заповіту — це теж не виключно достатня обставина, яка визнається судом поважною причиною для прийняття спадщини. Мають бути і інші обставини. Наприклад, особа не проживала із померлим спадкодавцем, не знала про наявність заповіту, не була повідомлена нотаріусом, як те передбачено 63 статтею Закону про наторіат, про те, що спадщина — відкрита. Таке повідомлення здійснюється поштою на відому адресу нотаріусу або в пресі. Фактично, нотаріус бачить, що є складений заповіт. Тому що відомості про складення заповіту вносяться в спадковий реєстр. А от, якщо жодна особа не звернулася і нотаріус не відкривала спадщину і не могла повідомити спадкоємця, то, в такому разі, суд визнає причину пропуску строку особи, на користь якої складено заповіт, поважною. Тобто все досліджується судом у сукупності. Не можна виділити одну із причин, яка буде достатньою. Лікування, незнання про складення заповіту на ім'я спадкоємця, незнання про факт смерті, перебування в місцях позбавлення волі — ці обставини визнаються, але у сукупності з іншими доказами. Наприклад, якщо особа в місцях позбавлення волі знала, що її родич помер і вона є спадкоємцем першої, другої черги, то тоді, звичайно, вона може звернутися до керівника відповідної установи, де відбуває покарання та скласти заяву. І в такому випадку направити її поштою до нотаріальної контори за місцем реєстрації померлого, яка буде і місцем відкриття спадщини.
Які строки давності у оформлення спадщини?
Законодавець не визначає будь-якого строку для оформлення спадщини. Все залежить від того, чи особа прийняла спадщину. Якщо прийняла і протягом 6-ти місяців звернулася або прийняла в силу вимог закону, була зареєстрована за місцем проживання померлого спадкодавця, то, в такому випадку, немає жодного терміну, встановленого законом, для оформлення спадщини. Впродовж всього свого життя особа має право оформити спадщину.
Про відтермінування строку оформлення спадщини, в разі приховування документів іншою стороною
Якщо особа звернулася з відповідною заявою, спадкова справа відкрита, той, хто не жив і не зареєстрований в будинку, який входить до спадкової маси. Звичайно, для оформлення права власності на спадщину потрібно надати нотаріусу правоустановлюючий документ. Якщо не може особа надати відповідного документу за певних обставин, тоді здійснення оформлення спадщини має відбутися в судовому порядку. Потрібно звернутися з позовом про визнання права власності на майно в порядку успадкування. Потрібно надати суду докази того, що відкрита спадщина (це — витяг зі спадкового реєстру), надати докази суду, що особа є родичем померлого, надати докази про обставини, що особа не може оформити спадщину в загальному порядку у нотаріуса (постанова, складена нотаріусом про відмову в оформленні спадщини) та в подальшому витребовувати докази, які підтверджують, що спадкодавцю належало це майно. Якщо спадкове майно було зареєстроване в електронному реєстрі, то варто взяти інформаційну довідку в реєстрі прав власності на нерухоме майно. Якщо не було зареєстровано, тобто реєстрація проходила в БТІ, або ж, навіть, не було зареєстровано в БТІ, то потрібно звертатися до БТІ і там платно нададуть довідку про реєстрацію майна в реєстрі, який раніше здійснював реєстрацію БТІ.
Чи можна відмовитися від спадщини, прийнявши її або стати власником її частини?
Не можна прийняти спадщину в частині і не можна відмовитися від прийняття спадщини в частині. Якщо особа-спадкоємець приймає, то все. Якщо відмовляється — то від всього. Якщо особа хоче відмовитися від спадщини, то вона має зробити це тільки письмово, звернувшись із заявою про відмову, підпис на якій нотаріально посвідчується. Також, може передумати. Може, в межах того самого строку, відкликати відмову від прийняття спадщини. Так само, може і відкликати заяву про прийняття спадщини. Тобто, в межах 6-ти місяців, з дня смерті спадкодавця, можна приймати такі рішення.
Фото: Українське радіо
