Про Великдень
Свято Пасхи — це суто християнське свято. Оскільки його відзначають весною, то, звичайно, всі народи світу реагували на весняний розквіт природи, раділи тому, що закінчилися зимові холоди, відзначали свято весняного рівнодення, коли світло долає темряву. Робили вони це доступними їм засобами. Зокрема, якісь ритуальні дії з яйцями, бо саме яйце у міфології багатьох народів світу було символом світотворення, жовток часто символізував сонце. Через те всі обряди, що пов’язані зі стихіями: землею, водою, яйцями — відсилають нас до більш давніх дохристиянських вірувань, які органічно ввійшли в поняття християнства і складали цикл весняної обрядовості.
У нашій українській традиції дуже пов’язано і християнство, і більш давні звичаї. У нашого народу на глибинному рівні закладено вшанування природи, його не могло викорінити християнство, яке прийшло сюди. Мабуть, було так вирішено, щоб свята наклалися таким чином, щоб збереглися народні і християнські традиції. Ми знаємо, що піст — це один із шляхів духовного і фізичного очищення, до якого люди готуються.
Читати далі — Гречані кекси, шотландські яйця та морозиво: оригінальні рецепти до великоднього столу
Про традицію розписувати яйця
Люди хочуть, щоб був канон. Дотримання святкового ритуалу є, ніби, гарантією стабільністі цього світу. У нас побутує думка: якщо я все зроблю правильно, особливо напередодні свята, то я забезпечу собі нову реальність, більш щасливу, більш вдалу. Тому всі засоби масової інформації збирають усі застороги про те, що можна чи не можна робити у цей період. Хочу сказати, що зараз, звичайно, кількість застережень звелася до мінінімуму. Християнам рекомендують у цей час зберігати режим духовної тиші, мати гарний настрій, адже тоді добре спечеться паска чи інша випічка, що в цей час багато господинь готують.
В Україні дуже давня історія створення писанок, які вкривали малюнками, що показували всю світобудову: сонце, зірки, рослини, пташині лапки, оскільки птахи — передвісники весни. Це цілий вид мистецтва. Ще у ХІХ столітті деякі жінки малювали писанки на замовлення для інших родин. За звичаями, які панували в різних регіонах, дівчата виявляли свою симпатію до хлопців крашанками. Зараз ця прекрасна традиція у нас відроджена і проводиться багато майстер-класів, розмальовувати яйця можна з дітьми. Проте, ці традиції під впливом засобів масової інформації трансформуються, модифікуються. Наприклад, цьогоріч всі фарбують яйця відваром каркаде. З’явилися новомодні наліпки, які кожен може вибрати собі до душі.
Це прадавня традиція. По-перше, треба розрізняти писанки і крашанки. Крашанки — це варені яйця, пофарбовані в один колір, які вживали, коли розговлялися. Між іншим, саме крашанками ми граємо в битки. Писанки — це сакральне дійство, коли на сирі яйця наносять символічні малюнки. Археологи знайшли в Україні стародавні керамічні яйця, які свідчать про те, що така традиція була поширеною давно.
Яйце — це символ життя, тому саме його обрали для писанкарства, це відбулося не випадково. Писанками не бавиласями, як крашанками, бо вони були позначені символічними знаками, та ними обмінювалися на знак примирення чи побажання здоров’я. Писанка виконувала багато функцій. Коли їх виготовляли, то в кінці запікали у печі, щоб вони зберігалися роками. Крім того, люди вірили, що писанки мають захисну функцію: їх закопували в землю, щоб був урожай, підкладали під вулики, щоб бджоли роїлися. А якщо крашанки чи писанки билися, то шкаралупу у кошиках пускали по воді, ніби так вони дійдуть до наших предків.
У Чистий четвер та в суботу пекли паски. Вони були великі, особливо на східній Україні, від 60 до майже 100 см. Іноді у печі доводилося розбирати черінь, щоб не пошкодити паску. Якою буде паска — таким буде й рік, тому вона не мала запасти. Якщо подивитися на українські традиції, то можна помітити, що на всі свята робили випічку. Пекли жовті паски присвячені сонцю, білі (готували в п’ятницю) — покійникам, чорні — землі. Їх дуже гарно оздоблювали шишками, хрестами, косами, пташками. У хаті повинно було бути тихо, коли готували, адже — це священне дійство, треба пам’ятати, що паска — символ сонця та Ісуса Христа. Цікаво, що за давнім переказом Ісус Христос після свого воскресіння приходив до апостолів під час трапези. Якраз за столом було порожнє одне місце, а на столі лежав призначений йому хліб, тому виникла така традиція під час Воскресіння залишати хліб.
Про традицію наповнення кошика
Кошик наповнювали рушником з хрестиком чи символікою Ісуса Христа, пасками, крашанками, маслом, салом, ковбасою, дехто навіть вкладав порося, сіллю, обов’язково хріном, щоб бути здоровим і дужим. Між іншим, сіль у четвер запікали у печі, вона мала цілющу силу і оберігала. Також могли святити ніж і голку, щоб вони теж мали силу. Освячували також пиріжки і мак.
Які страви готували, крім паски та крашанок
Є записи, що в Україні святкували Великдень веселіше і заможніше, ніж на півночі. На столі обов’язково було порося з хріном, адже хрін наділявся особливими властивостями, вважали, що він відганяє все лихе: хвороби і нечисту силу. Також були овочі, зелень, смажена гуска чи індик, шинка, ковбаса, сало, чорний хліб, солодкі пиріжки, сир, сметана, сіль. Серед цікавих атрибутів святкового великоднього столу — це тарілка, куди насипали землю з зеленою травичкою, на яку могли покласти крашанку чи кілька червоних крашанок, що було пов’язано з культом предків.
Про особливості святкування Великодня в регіонах
На Поділлі, Волині та Галичині був цікавий обряд, коли господар обходив тричі стіл з мискою, що була наповнена свяченим, ставав до образів та розбивав кілька свячених яєць і кожному давав по шматочку. Давав на кінчику ножа чи ложкою, ніби на причасті. Також він казав такі сакральні слова: "Дай Боже, ще на той рік дочекатися світлого празника Воскресіння Христового в щасті і здоров’ї"". Такий момент церковної служби був. Мій дід теж бажав нам здоров’я і роздавав кожному по шматочку свяченого яйця. З цього й починався перехід від пісних страв до великодніх. Це яйце ніби об’єднувало всю родину.
А в центральній Україні розговлялися і паскою також. Ми знаємо, що магічними особливостями наділялися і крихти паски, шкаралупи ніколи не можна було викидати, їх треба було закопати в городі, щоб все краще росло, або в полі, щоб град не побив урожай.
Нагадаємо, Свято Світлого Христового Воскресіння є перехідним, тобто кожного року відзначається у різні дні. У 2021 році воно припадає на 2 травня.
Фото: pixabay.com
