Як олігархи впливають на ціну на газ
Якщо говорити об’єктивно, то тариф на сьогодні фактично повністю залежить від дій держави на ринку газу. Зважаючи на те, що олігархи у нас тенденційно мали вплив на державну політику і досі його мають, то ми можемо говорити, що якщо розмір тарифу залежить від держави, а на державу впливає олігарх — це означає, що ціна на газ повністю залежить від волі олігарха.
Читати далі — Санкції Антимонопольного комітету: чи покарають олігархів?
Чому держава контролює тариф
Насправді повноцінно ринок газу для населення у нас був запущений тільки в кінці 2020 року. Але на той момент держава не виконала у повному обсязі своє домашнє завдання — демонополізацію ринку. Ми ввійшли в новий ринок з повноцінною монополією, де майже 70% ринку належали компаніям, які пов’язані з олігархом Дмитром Фірташем, мова йде про так звану групу РГК. Теоретично ми всі з вами маємо вибір, але практично — це одна й та сама компанія, якщо говорити грубо. Вони мають низку інструментів, щоб зберігати цей вплив. Населення досить пасивне в цій частині, ми не звикли до того, що потрібно вибирати постачальника газу, порівнювати ціни і так далі. Окрім 70% ринку постачання, у Фірташа ще є монополія на транспортування газу до наших домівок. Використовуючи її, вони можуть не відпускати нас до того чи іншого постачальника, нараховуючи якісь неіснуючі борги, вигадуючи аварійні ситуації. Ніби ринок і було лібералізовано восени, але насправді цього не відбулося.
Чому Фірташ досі має такий величезний вплив
На мою думку, на це впливає кілька факторів. З одного боку причиною є те, що він не єдиний суб’єкт у цьому бізнесі, у нього є партнери — Сергій Льовочкін і Бойко, який сьогодні є народним депутатом від ОПЗЖ, — які мають політичний вплив у нашій країні, є також певні особи, як пишуть про це у матеріалах журналістських розслідувань, пов’язані з ними і призначені на ключові посади в державних органах, у тому числі в окремих регуляторах. З іншого боку — у власності Фірташа залишається телеканал "Інтер", а також вся медіа група, яка входить у четвірку лідерів з переглядів глядацької аудиторії, а це також є потужним інструментом впливу на державну політику. Врешті, у нього досі залишається монополія на соціальні і стратегічно важливі товари для держави: газ та мінеральні добрива. Слабкість держави, Антимонопольного комітету, президентів, парламенту й уряду у протистоянні з олігархами сприяє тому, що він зберігає свої монополії. У Антимонопольного комітету були спроби їх розділити, але ці рішення були скасовані у наших справедливих і незалежних судах. У підсумку це призвело до того, що Фірташ хоч і живе у Відні, але досі має всі ознаки олігарха в Україні.
Читати далі — Екстрадиція Фірташа до США — австрійський міністр юстиції дав дозвіл після рішення суду
Про справу з відшкодуванням шкоди за нарахування "температурних коефіцієнтів"
Ця ситуація яскраво демонструє вплив держави на формування тарифів. Держава до 2020 року — поки ринок не було лібералізовано — регулювала ціну на газ, який продавався населенню. НКРЕКП встановлювала ту ціну, за якою монополії, у тому числі і монополії Фірташа, продавали газ населенню. Та були якісь непорозуміння між регулятором та компаніями Фірташа, і вони вирішили, що тих коштів, які їм встановив регулятор, мало, тому почали просто нараховувати додаткові "температурні коефіцієнти". Здавалося, що все дуже просто і населення не має платити більше, ніж встановлено регулятором, адже це зрозуміло і зазначено у всіх підручниках і законах, але не в нашій країні. Дуже багато судів сьогодні відбуваються у першій апеляційній інстанції, де люди оскаржують "температурні коефіцієнти". Вже навіть було рішення НКРЕКП та Антимонопольного комітету з приводу того, що ці нарахування незаконні. Антимонопольний комітет наклав мільйонні штрафи на газові компанії Фірташа за ці нарахування. Та всі ці процеси зараз зупинили через одну позовну заяву громадянки Волинської області, яка програла першу й апеляційну інстанції, а сьогодні вже її справа розглядається Великою Палатою Верховного Суду. Ми зараз знаходимося у ситуації, коли більше 6 мільйонів споживачів, яким нараховано "температурні коефіцієнти", в якій є штрафи Антимонопольного комітету, штрафи регулятора і навіть ті борги, які на сьогодні існують саме через ці "температурні коефіцієнти" між учасниками газового ринку, які досягають майже 5 мільярдів гривень, коли це все залежить від рішення Великої Палати Верховного Суду по позову громадянки Манік. На жаль, ми не змогли сконтактувати з нею чи її адвокатом, з журналістами адвокат поки теж відмовляється спілкуватися, посилаючись на очікування кінцевого рішення. Велика Палата за цей час, а пройшов майже рік, жодного разу не зібралася на засідання, вони просто знімають цю справу з розгляду вже четвертий раз.
Про справу жительки Луцька Галини Манік до "Волиньгазу" у Великій Палаті Верховного Суду
Я хотіла сказати, що за мій досвід це взагалі вперше, коли Велика Палата оголошує чотири перерви. Зазвичай вона розглядає в один-два судових засідання справи, навіть два засідання — це нетипово для Великої Палати. Такі дії ще раз підкреслюють особливість справи. Також тут насправді може бути два варіанти: або громадянка Манік та її адвокат — це люди, які щиро вирішили відстояти свої права, яким пощастило, що саме їх позов потрапив у Велику Палату; або ми ще припускаємо, що це може бути певним чином штучно створена позовна заява, коли "фірташівцям" дуже зручно створити прецедент по судовому позову, коли Велика Палата ухвалить рішення про відмову в його задоволенні, відповідно воно буде застосовуватися у подальшому. Громадянка Манік — людина похилого віку, її інтереси представляє адвокат, який мав би з усіма комунікувати, але він відмовляється від коментарів, посилаючись на те, що надасть їх вже після ухвали Судом кінцевого рішення. Це нетипова поведінка для адвоката, адже захисники розуміють, що привернення громадської уваги до справи і її резонанс в суспільстві навпаки забезпечує максимальну незалежність розгляду.
Є два моменти, чому переносять засідання: перший — стосується нас усіх, другий — торкається нас опосередковано, він пов’язаний з парламентом. На сьогодні у Верховній Раді перебуває низка законопроектів, які передбачають різні механізми врегулювання боргів на газовому ринку, бо вони складають більше 100 мільярдів гривень, — там багато всього намішано і накопичено за весь цей час. 5 мільярдів з тієї суми — це борги за "температурні коефіцієнти". Якщо рішення Верховного Суду буде ухвалено не на користь Фірташа, бо ці борги не будуть враховані під час вих цих взаємозаліків, погашень за рахунок бюджету. Друга причина — це ми з вами, бо, якщо Верховний Суд ухвалить, що це донарахування було незаконним, а, на мою думку, іншого рішення у цьому процесі бути не може, бо інакше — це скринька Пандори — на будь-який державний регульований тариф можна нараховувати що завгодно. Нас 6 мільйонів споживачів, і ми будемо мати право повернути назад не тільки свої "температурні коефіцієнти", які ми сплатили, а повернути їх у подвійному розмірі. За статтею 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" всі потерпілі від поширення антимонопольного законодавства мають право на відшкодування шкоди у подвійному розмірі. Антимонопольний комітет вже ухвалив своє рішення — це порушення. Якщо громадянка Манік виграє справу у Великій Палаті Верховного Суду, то штрафи Антимонопольного комітету залишиться у силі, а ми всі з вами зможемо ці "температурні коефіцієнти" стягнути з компаній Фірташа, які це чудово розуміють. Сьогодні вже є багато споживачів, які зголосилися і на нашу пропозицію, ми вже сформували позовні заяви, тепер чекаємо лише рішення Верховного Суду, щоб ці позови подати, а процес їх виграшу вже буде суто технічним моментом.
Це не будуть, звичайно, десятки тисяч гривень для кожної сім’ї, — це приблизно 10 тисяч гривень за період. Можливо, у когось більша сума, в інших — менша. Все залежить від того, хто і скільки цих температурних коефіцієнтів сплачував. Є ж споживачі, які їх взагалі не платили, хтось це робив частково, комусь нараховували їх не так багато, дехто отримав велике нарахування. Але в середньому — це 10 тисяч гривень. Попри те, що це не така вже й велика сума, але помножте її на 6 мільйонів споживачів.
Читати далі — Вище за 6.99. Експерт проаналізував нові тарифи на газ
Чи можливо повернути у державну власність газорозподільні мережі, які уряд Азарова у 2012 році віддав у господарське відання Фірташу
Насправді повернути їх не так вже й важко, бо труби перейшли в господарське відання на підставі відповідних договорів, які були укладені на виконання цієї постанови. Договори держава може у будь-який момент розірвати, адже, зважаючи на ту кількість порушень, яку допускали і допускають облгази, підстав більш ніж достатньо. Та виникає питання, що з цими трубами робити далі? Дуже важливо починати говорити і акцентувати увагу на тому, що без деолігархізації будь-які точкові дії однаково призведуть до того ж результату. От ми заберемо собі ці труби, але ж куди ми їх подінемо? Перший варіант — передамо комунальним підприємствам на місцях. Я думаю, що ви знаєте багато історій про те, як працюють наші комунальні підприємства і у багатьох випадках — це навіть гірше за те, що ми маємо зараз. Я б говорила, що ми можемо передавати це громаді у тому випадку, коли ми маємо сильну місцеву владу з нульовою толерантністю до корупції, адже тоді ми можемо бути впевнені, що все буде добре. Інакше, я впевнена, ми будемо платити такий самий тариф на розподіл, але додатково ще фінансувати це комунальне підприємство з місцевого бюджету, тобто своїми податками. Другий варіант — ми можемо провести прозорий конкурс на вибір того суб’єкта господарювання, з приватного сектора економіки, який буде брати ці труби собі на баланс, обслуговувати їх і надавати цю послугу розподілу. Чи готова наша держава провести конкурс прозоро? Чи знову ті ж олігархи отримають ті самі труби? Я згодна з тим, що це ненормально, коли приватний суб’єкт користується державним майном абсолютно безкоштовно, але треба зауважити, що за українським законодавством, якщо компанії Фірташа чи будь-якого іншого олігарха почнуть платити за використання труб державі, то регулятор зобов’язаний цю орендну плату закласти в тариф на розподіл для споживачів. Тобто фактично цю орендну плату державі будемо також платити ми.
Чи можливо вивести акції облгазів на ринок
Я більше вірю в те, що ми можемо позбавити облгази олігархічного впливу, ніж у конкурс між приватними суб’єктами. Це може бути схожим на ту велику приватизацію, яка була у 90-х. Щоб суспільство активно брало у цьому участь, треба підняти рівень розуміння громадськості використання цих фінансових інструментів.
Якщо говорити про строкову передачу цих труб в оренду або користування на підставі прозорого конкурсу, то це було б простіше нам з вами для контролю. Ми змогли б проконтролювати умови конкурсу, компанії, які подаються туди, ОСББ, компанії, які можуть створити місцеві громади, навіть комунальні підприємства.
Читати далі — У 2020 році кількість боржників в Україні зросла на 300 тисяч: за що не сплачують і чому
Чому облгази не передають у користування місцевим громадам
У нас, на жаль, сьогодні в державі все перевернуто з ніг на голову. Якщо говорити про те, хто має зробити перший крок, то "за підручником", тобто за законодавством, це мав би зробити уряд, Міністерство енергетики і регулятор НКРЕКП — це ключові суб’єкти, від рішень яких залежить подальша доля компаній. А ще Антимонопольний комітет, який має демонополізувати певні сфери і дивитися за тим, щоб не було порушень. Але в Україні сьогодні, на жаль, все залежить від президента, його Офісу і рішень, які там ухвалюють. Зважаючи на події у Верховному Суді, мені здається, що у Володимира Зеленського та його команди немає політичної волі, щоб розібратися з олігархом Фірташем.
Про платформу "Ліга антитрасту"
Ми абсолютно безкоштовно організували ініціативу, де всі люди, які платили за “температурні коефіцієнти”, можуть у нас на сторінці заповнити анкету. Після чого наш юрист зв’яжеться з людиною, пояснить, що нам потрібно, візьме копії необхідних документів. Коли Верховний Суд ухвалить рішення, яке, я сподіваюся, буде на користь споживачів, тоді ми одразу подамо позов до суду і візьмемо на себе витрати по сплаті судового збору. Ми будемо вести цю справу поки суд не задовольнить цей позов.На той розрахунковий рахунок, який зазначить нам споживач, ці кошти судовим рішенням будуть йому присуджені і мають бути сплачені тією газовою компанією. Якщо вона їх не сплатить, то ми підемо до виконавчої служби і будемо добиватися цього до останнього.
У Сполучених Штатах Америки, у Європейському Союзі монополісти не так бояться штрафів Антимонопольного комітету, як того, що споживачі потім підуть відшкодовувати шкоду, адже ця сума в кілька разів перевищує розмір штрафу.
На сторінці платформи "Ліга антитрасту" треба заповнити свої анкетні дані, вказати контактний номер, а вже потім наші юристи пояснять, які копії документів варто підготувати.
Фото: Агія Загребельська
