Експерт Віктор Кобилянський пояснив, хто має право на отримання землі. "Треба згадувати не тільки ст. 121 Земельного кодексу України, вона встановлює тільки норми – тобто, яку площу можна отримати. Треба спочатку згадати статтю 116, яка говорить, що одним зі способів набуття права на земельну ділянку є отримання земель державної або комунальної власності. І насправді встановлена норма не 2 гектари, а "до 2-х гектарів", це – норма встановлена для особистого селянського господарства". Крім того, зазначає він, за тією ж 121 статтею, може отримати ще ділянки для житлового будівництва, садівництва, дачного будівництва, гаражного будівництва, ведення фермерського господарства. "Для кожного з цих видів - свої норми площі. Але, найбільше – для ведення особистого селянського господарства – до 2-х гектарів, тому, найчастіше, згадують саме про них".
Також правник пояснив, що у різних населених пунктах виділяється різна площа для житлового будівництва: в місті – до 10 соток, в селищі до 15-ти, в селі – до 25 соток. "Зверну увагу, що це стосується всіх громадян України. Ні іноземець, ніхто, крім громадян України, цим правом не може скористатися. Відповідно до 24 статті Конституції України не може бути жодних обмежень в залежності від місця проживання – тобто, людина із Харкова може вимагати надати земельну ділянку у Львівській області, і навпаки. Хоча на практиці відверто відмовляють немісцевим", – зауважив Кобилянський.
Експерт виступає проти системи першочергового права. "Законом, наприклад, передбачено право першочергового отримання земельної ділянки учасниками бойових дій. Але тут виникає законодавча колізія – як може бути право першочерговим, якщо немає черги? Наприклад, є вільна ділянка і одночасно звернеться учасник бойових дій і інша людина. Немає законних підстав у відмові в отриманні цієї ділянки такою "іншою" людиною", – пояснює він.
Щодо порядку реалізації цього права, то адвокат Віктор Кобилянський не вірить у це: "Я чесно громадянам кажу: "Навіть не намагайтеся цього роботи, скоріш за все у вас нічого не вийде". Свою позицию він аргументує тим, що крім проблеми з містобудівною документацією, є ще одна проблема – стаття 118 Земельного Кодексу, яка "говорить, що громадянин, який бажає отримати землю, має надати клопотання і графічне зображення з місцем розташування ділянки": "Фактично це означає, що громадянин самостійно має знайти цю вільну ділянку. Це практично неможливо, особливо, якщо врахувати, що не всі земельні ділянки можуть передаватися у власність – є певні обмеження – санітарні зони, особливий статус земель і інші. Пересічному громадянину в цьому розібратися дуже-дуже складно", – каже правник.
До того ж, за його словами, в Державному земельному кадастрі, не всі земельні ділянки зареєстровані. "Вони можуть фактично мати власника чи землекористувача, але не відображатися на публічній кадастровій карті. Законодавством зазначено обов’язок місцевих влад надавати інформацію про вільні земельні ділянки, однак, цим обов’язком нехтують в більшості місцевих рад".
І, нарешті, зауважує експерт, нікуди не поділася корупція. "Дуже багато корупції в питаннях безоплатного отримання", – каже він.
Фото: УНІАН
