Що зараз відбувається в Росії та наскільки ці акції протестів масові?
За останніми даними арештували близько 200 людей. Деяких вже, правда, як у Кемерово, відпускають. Ці акції, однозначно, значно більші і чисельніші за попередні. Подивимося, що покаже Москва із Санкт-Петербургом, але можна вже сказати, що Владивосток і, особливо, Сибір повстали. Бо кількатисячні ходи з лозунгами і ненормативною лексикою в адресу Путіна – це дуже багато для них. Іркутськ сьогодні вивів найбільшу кількість людей, хоча це – не найбільше місто (біля 640 тисяч мешканців).
Також з’явився "всеросійський гімн" протестних дій – пісня Віктора Цоя "Перемен требуют наши сердца". Але, водночас, обнадіювати себе не варто.
Чи насправді люди активізувалися чи це, все ж, ситуативна хвиля, яка дуже швидко заспокоється?
Ця хвиля вже піднімається не вперше. Хоча, треба згадати, що саме голодування Навального в колонії, де він відбуває своє покарання, стало приводом до цих мітингів. Фонд боротьби з корупцією Навального анонсував, що якщо вони зберуть 500 000 підписів на своєму Інтернет-ресурсі на підтримку цієї акції, то тоді вони її проведуть. Так от 500 000 вони не зібрали. Але, тим не менш, вони її проводять. Їх, до речі, збираються оголосити екстремістською організацією. В такому разі діяльність цього фонду буде офіційно заборонена, як і усіх відео в Інтернеті, які вони викладають.
І головне, що кілька тижнів тому, було соціологічне опитування Фонду "Левада", де 48% опитаних громадян Російської Федерації, сказали, що Навального арештували і посадили правильно.
"Левада" – та служба, на яку ми можемо спиратися, якщо нам взагалі хоч на щось варто спиратися в плані соціології щодо Росії. Це, все ж таки, незалежна структура із незалежним фінансуванням, не державним. Я думаю, що їм вірити можна. Я впевнена, що це – цілком відповідає картинці російського суспільства.
З іншого боку, протестний рух має бути і він явно наростає. Коли ти дивишся на ті ж самі протести в Іркутську, Новосибірську, Омську, Томську, Владивостоці, то ти думаєш: а як вони збираються воювати з таким протестним рухом в середині себе?
Для нас це вселяє певний оптимізм, при усьому скептичному ставленні до протестних рухів Росії.
Як за останній рік змінилася ваша думка стосовно таких акцій протестів? Раніше ви досить скептично відносилися до них.
Ми досі не можемо говорити, що повстане вся Росія, навіть із соціально-економічних причин. Але незадоволеність має місце бути. Проблема в тому, що сам протест немає кому організовувати. До Навального багато людей в Росії ставляться скептично, через те, що він сам по собі – неоднозначна фігура. Він не усім подобається. Він більше подобається середньому класу, а Росія складається не із середнього класу.
Як російські ЗМІ висвітлюють акції протесту?
Роскомнадзор вже заявив, що на ЗМІ, які поширюють інформацію про ці протести, будуть покладатися штрафи. Якщо раніше ЗМІ про акції протестів мовчали, то зараз вони розуміють, що неможливо приховати цю інформацію. Вони її обговорюють, дискредитують, дуже багато коштів витрачається на пропагандистів і вони їх відпрацьовують. Все це подається під негативним антуражем.
До речі, вперше 80% послання Путіна Федеральним зборам були присвячені соціально-економічним питанням. Тобто, ця частка з року в рік росте. Із цих 80%, 79% - обіцянки кому скільки грошей дадуть.
А безпеці міжнародних питань – близько 20% часу приділив.
Про наступ на Україну
Про наступ на Україну він нічого не сказав. З цього також абсолютно не слідує, що ми маємо розслаблятися, бо ми маємо справу з Росією і говоримо про Путіна. Але, принаймні, з його слів, нічого нового не слідувало. Так він, в черговий раз, продемонстрував зневагу на адресу України.
На фото: мітинг в Санкт-Петербурзі, Reuters
