Про очікування інтеграції України до НАТО після візиту Зеленського до Франції
Тема зустрічі була іншою і обговорювали ситуацію стосовно вирішення і врегулювання україно-російської війни. Щодо ПДЧ чи статусу союзника, то цим має займатися, в першу чергу, Міністерство Оборони та Міністерство закордонних справ. Але, для початку, вони повинні призначити посла України при НАТО. Нагадаю, що вже майже як 2 роки посол Місії при НАТО звільнений і до цього часу не призначений. В таких умовах бажання інтегруватися до НАТО – лицемірство або дилетантство.
Про кластери для виконання Мінських угод
Вперше про кластери заговорили в публічній площині наприкінці минулого року, але остаточно про них стало відомо в березні, коли російський представник, пан Дмитро Козак оприлюднив в газеті «Коммерсантъ». Він наголосив, що, нібито, є домовленість між Францією, Німеччиною, Україною та Росією про те, що відбувається імплементація Мінських угод невеликими частинами – кластерами.
Про порушення послідовностей в кластерах для виконання Мінських угод
Зараз найбільшого занепокоєння викликає франко-німецький кластер, який складається з 11 пунктів. На першому етапі, згідно з одним із кластерів, Україна припиняє бойові дії, але не відновлює контроль за кордоном, а починає впроваджувати в українське законодавство зміни до Конституції про особливий статус цих територій, закон про особливості місцевих виборів в ОРДЛО, ухвалити закон про Амністію бойовиків, провести вибори на цих територіях. І я нагадаю, що контроль над кордоном ми ще не встановили, а вибори вже маємо провести.
Про ризики впроваджень кластерів для України
І Зеленський, і Єрмак заявляють, що ми готові до кластерної імплементації і за основу береться саме франко-німецький варіант, який описано вище. І це лякає, тому що це – гібридна капітуляція. На цьому фоні з’явилися заяви ветеранських організацій, зокрема Рух Опору Капітуляції, бойових офіцерів, генералів, які публічно оголосили, що у разі реалізації такого плану, вони готуватимуться до масових протестів на вулиці і до певного сценарію, який не допустить владу до капітуляції. А в умовах, коли на кордоні стоїть понад стотисячна армія Росії, внутрішні протести в Києві можуть призвести до непередбачуваних наслідків.
Про майбутню зустріч Путіна та Байдена. На що очікує Україна?
Путін передбачає сценарій, де світ буде ділитися, умовно, на 2 зони інтересів. З однієї сторони - Америка та англосакси, куди входить Франція та Німеччина, з іншої – зона інтересів Росії, куди потрапляє й Україна. Цей сценарій вони будуть пропонувати Штатам. Не думаю, що Штати погодяться, бо їм це не вигідно. Тому, в цих переговорах на Путіна чекає фіаско, що дуже його розізлить. У зв’язку з цим, він може вчиняти неадекватні дії, які зможуть негативно вдарити і по Україні.
Про підтримку міжнародної спільноти Україні, в разі агресивних дій з боку Росії
Якщо почнеться війна, максимум, на який Україна може розраховувати – постачання зброї, яку нам постачатимуть по каналам через Польщу і через країни Балтії. Так, як це було в 2014-15 роках. Жоден НАТівський солдат сюди не вступить і у війні брати участь не буде.
Якщо на країну нападають, то ми повинні мобілізувати нашу країну. Ми маємо бути сильними і готовими до викликів, а не чекати на допомогу від інших країн.
Це питання зараз до Зеленського, який має виступити стержнем для національної єдності, для об’єднання навколо нього, держави та національної ідеї усіх сил.
Фото: Українське радіо
