Станом на 15 квітня, у "червоній" карантинній зоні залишається майже половина України: Житомирська, Запорізька, Київська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Одеська, Сумська, Харківська, Хмельницька, Чернігівська та Чернівецька області а також місто Київ.
У "помаранчевій" зоні перебуває у 9-ти регіонах, 3 – увійшли до "жовтої" зони.
Поїздки за спецперепустками, часові обмеження на користування громадським транспортом, вимоги до скорочення пасажирів – місцева влада вдається до різних обмежувальних заходів, щоб зупинити розповсюдження вірусу. Однак, чи дотримуються пасажири та перевізники обмежень. Люди та місцеві ЗМІ публікують в соцмережах відео із повними через обмеження руху автобусами та тиснявою на зупинках.
Ситуація на зупинках Запоріжжя від кореспонента місцевого видання 061
Громадський транспорт Дніпра на відео користувача Facebook Kiril Cherkashin
Дмитро Беспалов, експерт з транспортного планування
Наскільки вдало спланували роботу транспорту в умовах карантинних обмежень
У нас немає чим пишатися більш-менш у цьому плані. В "червоних" зонах майже весь транспорт був перетворений на спеціальний. До того вже діяли обмеження щодо кількості пасажирів чи по кількості посадкових місць. Ось сьогодні бачив фото з одного з міст України, з величезною чергою людей на зупинці – ні про яку соціальну дистанцію там не йдеться. Якщо ми зробили таке з громадським транспортом, щоб люди менше контактували один з одним, то цього ми точно не досягли.
З точки зору економіки, це теж не дуже добре працює – дуже дорого експлуатувати електротранспорт з високою пропускною здатністю з великими інтервалами. Це все одно дорого. Треба, насправді, зменшувати інтервали руху. Якщо дивитися на досвід Європи, то там не закривали громадський транспорт. Навпаки додали рухомий склад, щоб зменшити кількість людей в середині. Також, наприклад, збільшує велоструктуру – розширюють тротуари і т.д. Треба працювати не з транспортною пропозицією, а з транспортним попитом – чому люди їздять. Можливо їм не дають роботодавці, тоді краще КМДА, з усією потужністю КМДА, запитати у роботодавця чому він вимагає від людей їх наявності на робочому місці. І тоді, можливо, людям не прийдеться їхати, або ж таки вдасться забезпечити цей проїзд комфортно і безпечно.
Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я з 2016 по 2019 роки
Карантинні обмеження: чи є очікувані результати?
В Україні не було єдиної національної політики з приводу цього спалаху. І тут треба уточнювати територіально. Наприклад, області, які раніше почали карантинні обмеження – Житомирська, Івано-Франківська або Закарпатська, то вони вже йдуть на спад. А такі, як наприклад Київ, які пізніше вводили ці обмеження, та ж Львівщина, Вінницька область, то вони знаходяться на піку. Ситуація почала стабілізуватися, але до спаду ще далеко. І радіти ще рано – кожного дня лікарні заповнюються, люди помирають, але, принаймні показники хоча б не зростають. А якщо дивитися на ті області, які ще не вводили жорстких обмежень – Дніпропетровщина, Полтавщина, то їм ще далеко до цього "плато", і вони зараз йдуть в ріст. Тому - якщо кожен регіон сам розбирався з цією ситуацією, то і виходити кожен буде по різному. А якщо говорити по Київ, то ми зараз знаходимося на вершині та бачимо стабілізацію ситуації по кількості людей, які потрапляють у лікарні та по кількості померлих. І це дає надію, що вже на початок травня місця вже будемо мати стійкий спад.
Про адаптивний карантин
На правах людини, яка вигадала адаптивний карантин, можу сказати, що наша логіка була інша – в умовах, коли по країні ситуація під контролем в цілому, а в окремих регіонах відбуваються спалахи, тоді – адаптивний карантин підходить. Коли по всій країні йде зростання, то адаптивний карантин не діє. Треба вживати заходів національного характеру. В Україні з середини лютого-початку березня зростання почалося по всій країні, після 8-го березня просто перетворився на цунамі. І треба було тоді вводити національний локдаун, про що я не раз казав. І що ми тоді цього не зробили, через це деякі області будуть виходити з "червоних" зон ще довго.
Транспорт в годину-пік у Харкові, 15 квітня, фото: Олена Гетманенко
