Ті держави, де більш розвинені електронні системи управління більш активно адаптувалися до викликів сьогодення. Ті ж, які йшли старим, процесуальним способом, паперовим обігом документів, то вони важче переходять на нові можливості роботи в дистанційному форматі, каже науковиця.
Марина Білинська зауважує, що система управління не залежить від працівників, "а вибудовується певними традиціями та керівництвом". Якщо адміністрацію цікавить більше процес, ніж результат, то в таких організаціях дуже важко відпускають людей на дистанційний режим, каже вона. "Якщо говорити про бізнес, для якого важливий результат, то тут дуже швидко перебудувалися. Це не залежало від віку людей – просто мотивація інша".
Тут, за її словами, є суб’єктивні і об’єктивні чинники. "З об’єктивних чинників – людина наскільки готова до дистанційної роботи, але її фактична присутність обов’язкова, щоб підписати документ, то така людина мусить їхати на роботу. Це виникає тому, що у нас не організований електронний документообіг. Інший підхід – суб’єктивний – коли керівник організації чи установи не має можливості оцінки якості, ефективності роботи власних підлеглих, крім як їх присутності за столом. Тому і з’являються пости в Інтернеті, як працівники щось п’ють або грають, бо принцип – аби я приїхав на роботу". Скоріш за все, вважає експертка, це пов’язано з неефективною роботою системи управління.
Окрім того, є постанова Кабінету Міністрів, де чітко визначені поняття "об’єкти критичної інфраструктури" і хто там працює. "Це зрозуміло, що ці люди мусять виходити на роботу, вони забезпечують життєдіяльність країни, міста, селища. Ми говоримо про ті організації і установи, частіше все ж таки державні, де людей ставлять в такі умови – або ти йдеш на "простій" - отримуєш меншу заробітну платню, або використовуєш власну відпустку, щорічну чи за власний рахунок, або – ти мусиш їздити на роботу".
Однак все змінюється. Ніхто не очікував пандемії, мало систем управління були готові переходити на "дистанційку" Ніхто не очікував подій, які наразі відбуваються в світі чи країні. Але, керівники також будуть змінюватися, переконана вона. "По-перше, передбачено штрафи за присутність на роботі, якщо вона не обумовлена забезпеченням життєдіяльності інфраструктури, тому необхідно буде пояснювати, наприклад, поліції чому в тебе сидить весь штат. А з іншого боку – електронний документообіг, цифровізація, про яку говорить і уряд країни і президент України. Тому, думаю, почнуть її впроваджувати в державне управління активніше".
Коли виникають такі важкі часи, вважає Марина Білинська, то лідер організації має працювати як лідер – створює команду для виконання певного рішення. "Але лідер має розуміти що саме є зараз першочерговим принцип світлофора – що треба терміново виконувати, що можна виконати в другу чергу, що може бути відкладено "на потім", але враховуючи стан ситуації в місті, регіоні, країні".
Системи мають бути змінені, доповнені, реорганізовані, каже вона, "бо ми бачимо, що в час викликів, старі системи показують свої слабкі місця". "Древні філософи кажуть: "Коли закриваються одні двері, то відкриваються інші вікна можливостей". Іноді вогонь спалених мостів позаду є єдиним світлом, що освітлює шлях попереду. Жодного разу не треба впадати у відчай", - підкреслює науковиця.
Фото: з відкритих джерел
