Що відомо про історію цього свята? Як сприймали цей політ у перші роки? Чи святкували цей день?
Андрій Колесник: Коли людина вперше вдало полетіла у космос та повернулася, то на всіх шпальтах радянських газет були повідомлення про таке визначне досягнення людства. Всі ці повідомлення були ретрансльовано всіма провідними інформагентствами, які тоді існували у світі. Звичайно, це була ейфорія. І на усіх зустрічах, які відбувалися не тільки в Радянському Союзі, перший космонавт піднімав питання щодо розвитку цієї галузі; писалися, готувалися, друкувалися науково-фантастичні романи; молодь йшла вчитися в технічні ВНЗ.
Чи були претенденти на таку надзвичайно важливу роль?
Наталя Боротканич: Перший загін космонавтів складався з 20 льотчиків, кожен з яких потенційно міг стати першим космонавтом. Між ними існувала конкуренція. На жаль, навіть з першої 20-ки не всі взагалі полетіли у космос. Зокрема, сталася така трагедія у космосі, що наш земляк, харків’янин Валентин Бондаренко заживо згорів у барокамері під час тренування. Також були інші причини, через які претенденти полишали загін астронавтів. Основними претендентами на звання першого космонавта змагалися двоє – Юрій Гагарін і Герман Титов. Ходять чутки, що останнього підвело ім’я – таке "нерадянське" ім’я Герман, і вирішили, що полетить хороший хлопець, з робочою біографією, яка відповідала вимогам того часу, на ім'я Юрій, з чарівною посмішкою. Це жодним чином не применшує тих досягнень, які зробив Юрій Гагарін, бо він летів абсолютно в невідоме, це був перший політ. Він мав величезне значення, і Юрій Гагарін був героєм, наважившись на такий політ. Після його повернення на Землю на Червоній площі був великий парад, який приймав Микита Хрущов – зустрічав Юрія Гагаріна.
І, десь наприкінці цієї колони, яка супроводжувала Юрія Гагаріна, був і наш Сергій Корольов – головний конструктор і ракети, і космічного корабля, людина, яка відповідала за всі етапи цього польоту. Але, його на Червону площу не пустили. У якийсь момент колону перервали і сказали: "Тут ідуть усі найпричетніші, а Ви почекайте". Тому, не була віддана шана тим людям, які також були причетні до цього польоту.
Чому політ обрали саме на 12 квітня?
Андрій Колесник: Перший чинник, це – бажання бути першими, ніж американці. Всі джерела показували, що в Америці також готувалися до першого польоту людини у космос. Зараз ми можемо тільки гадати, які розвідданні були отримані радянським керівництвом, але вони дуже квапили Корольова з цим польотом. Радянський Союз був першим, коли запустили супутник на навколоземну орбіту, також хотіли бути і першими під час польоту людини у космос.
Наталя Боротканич: Перед першим польотом дійсно зазнавали величезних втрат. Загинуло багато людей і під час підготовки до польоту. Зараз вже забувається і не часто згадується трагедія жовтня 1960 року – аварія, під час якої загинуло більше 100 людей – під час пуску ракети, але це була військова ракета, не космічна. Дійсно були втрати серед астронавтів, під час випробувальних, підготовчих польотів. Космонавтів на той час тренували дихати чистим киснем, а кисень – легкозаймисте середовище. І історія знає декілька випадків, коли астронавт, знаходячись в барокамері заживо згорів – у Радянському Союзі, і в Сполучених Штатах сталася така ж аварія - троє астронавтів за програмою "Аполлон - 1" на Землі згоріли. І це було проблемою, бо тоді не спілкувалися між країнами – не повідомляли про проблеми, які існують під час підготовки польоту. Також, аварії ставалися і в самому космосі – загинув космонавт Комаров на першому "Союзі", троє астронавтів загинули на "Союз-11". Також слід згадати, що цього ж дня вперше в Сполучених Штатах полетів космічний корабель за програмою "Шатл", вони вирішили розпочати цю програму саме 12 квітня. У "Шатлі" також ставалися аварії. Ми пам’ятаємо аварію, коли відразу загинуло 7 астронавтів. Всі ці люди віддали свої життя за справді важливу справу, справу дослідження космосу. Бо ті переваги, які отримали людство, знання, є величезними і дуже важливими для нашого майбутнього.
Розкажіть про важливість польоту Леоніда Каденюка для України...
Наталя Боротканич: Це – перший космонавт незалежної України. Якщо повернутися трішки назад, то, насправді, космонавтів українського походження у Радянському Союзі було багато. Але, за роки Незалежності Леонід Костянтинович був першим. Його значення і сьогодні не можна перевершити, бо воно – величезне. Він дав поштовх розвитку космонавтиці в нашій незалежній країні. Він показав усьому світові, що Україна – це країна, яка спроможна самостійно реалізувати такі масштабні проекти. Що ми – не країна-сателіт, а – незалежна держава, яка сформувала і має свою, власну програму. І одна з складових її – політ людини в космос. Варто згадати, про Леоніда Костянтиновича, який був надзвичайно людяним, толерантним, добрим, відзивався на будь які прохання. Він до останнього дня свого життя популяризував науку про космос, астрономію, астронавтику – зустрічався зі школярами. І я знаю багато людей, на той час молоді, яка надихнулася подвигом Леоніда Костянтиновича і поєднали своє життя з наукою, в тому числі з космосом.
На що спрямовує світ свої погляди у досліджені космосу?
Андрій Колесник: В цілому погляди спрямовані на Місяць. Місяць це об’єкт, який буде досліджуватися, буде експлуатуватися з частини пошуку корисних копалин, та там буде база для майбутніх, більш далеких польотів. Друга ціль, це – Марс. Ми бачимо, скільки країн направили туди свої космічні апарати, американські ровери вже перебувають на просторах Червоної планети, наступного місяця Китайська космічна агенція планує запустити свій марсохід. Крім цього великий інтерес представляє Венера, і вже зараз розробляється багато місій на Венеру.
До яких реальних космічних проектів причетні українські науковці?
Наталя Боротканич: У нашу групу входить компанія Firefly Aerospace - це є американська компанія, яка має потужності в Україні, яка розробила ракету-носій Alpha, яка в наступному кварталі має полетіти в космос. Наша компанія виграла конкурс НАСА на доставку вантажів на Місяць – на поверхню Місяця треба буде доставити 10 наукових приладів, які допоможуть у майбутньому колонізувати Місяць. Одна з програм, це те, що GPS тепер буде розвиватися і на поверхні Місяця, не лише на Землі. Також, Україна у співпраці зі Сполученими Штатами створює першу ступінь ракети-носія Antares. Україна також створює двигун для четвертого ступеня європейської ракети-носія VEGA. Є й інші проекти, які перебувають на стадії розробки. Треба не забувати, що сьогодні для космічної галузі не найкращі часи, але світло у кінці тунелю є, тому що держава зрозуміла, що просто фінансувати космічну галузь недостатньо. Її необхідно комерціювати, зараз створюється законодавство, в Україну заходять приватні інвестори, які готові інвестувати і разом зі світовою спільнотою ставати частиною освоєння космосу і цієї нової космічної гонки, яка зараз дуже активно розвивається.
Фото: Укрінформ
