Чи змінилися ціни на оренду, зважаючи на карантині обмеження в Україні
Проблема українців полягає у впертості. Минулорічний карантин це дуже добре продемонстрував. Коли країну закрили, чимало роботодавців скоротили зарплати на 30-40%. Це саме та сума, якої не вистачало людям для зняття квартири, і багато орендарів з’їхали. Власники квартир могли піти на поступки і запропонувати дисконт у 15, 20, 25 чи 30%. Але з усього обсягу ринку лише 15% погодились надати цю знижку. Минулого року знижка не перевищувала 20%. Вона, швидше, була у розмірі 10-15% або стосувалось розтермінування платежів на квартиру. Це говорить про те, що наші власники квартир "вдавляться", але не поступляться. Як правило, це збільшує термін експозиції квартир, тобто термін, в який квартира здається. Тобто оголошення висить або рієлтор шукає охочих її зняти. І якщо раніше для однокімнатних квартир цей термін був у межах місяця, а максимум півтора, то наразі він сягає двох з половиною місяців мінімум і може доходити до 3-4 місяців. Тобто квартири простоюють, їх довше не можуть зняти, люди втрачають свій заробіток.
Нагадаю, що орендний бізнес — це бізнес, який вимагає не тільки вашого залучення, але великих амортизаційних витрат. Це стосується комунальних платежів, клінінгу тощо. І я б не радила вмикати впертість на цей період, тому що складно всім. Особливо враховуючи, що зараз черговий локдаун і студенти поїхали та не повернулися до Києва, а це левова частка орендарів на нашому ринку, а також роботодавці ще минулого року перейшли на змішаний і віддалений формат роботи, тому заробітчани не повернулися теж.
Крім того, ринок оренди повернувся на докризові показники у більшості під кінець цього. Тобто ми бачили зростання ціни залежно від того, чи це первинка, чи це вторинка у межах 7-12%. Звичайно, якщо це первинка, новобудова, кращий ремонт, то там більше зростання, приблизно 7-12%, якщо це вторинка і спальні райони, то там 4-6% зростання. Наразі ми відкотились до того, що мали на початку 2020. Але за цей локдаун, що триває наразі, ми можемо втратити цей відкат, який мали, і отримати у результаті ще більше цінове присідання.
Наскільки змінилися запитів власне від орендарів?
Поведінкові практики змінилися кардинально. Раніше, як правило, люди знімали однокімнатні квартири у пішій доступності бізнес-центрів, до ресторанів, тобто у центрі, де зосереджується ділова і культурна активність, то наразі знімати квартиру в центрі недоцільно, дорого і саме там дуже складно вибити собі знижку, тому що власники центральних квартир не хочуть поступатися своїм доходом. І на цьому тлі починає зростати такий формат, який раніше не був відомий українському ринку. Це флет-шерінг, тобто знімання квартири у купі з друзями або знайомими. Таким чином, однокімнатні квартири поступаються трикімнатним у прицентральних або навіть периферійних районах.
Чи збільшився попит на заміські будиночки?
Якщо ринок оренди житла в Києві постраждав чи не найбільше, то ринок заміської оренди катається, як сир у маслі. Я думаю, що повториться минулорічний досвід, коли на початок сезону (у квітні) серед всього ліквідного не залишилось нічого, і вже навіть на відстані від Києва у межах 60-80 км, які раніше були неліквідними, не залишиться пропозиції або пропозиція зросте у ціні вдвічі-втричі. Цінник за минулорічний карантин на формати невеликих котеджів або таунхаусів у межах 15-20 км від столиці зріс вдвічі-втричі. Наприклад, було раніше 800 доларів, а стало 2000 доларів.
Фото: pexels.com
