Чому така назва
Вона реальна. Ми маємо розуміти стан речей і проблему, щоб йти від неї в іншому напрямку. Щоб вирішити проблему з фейками та інформаційною гігієною, спочатку треба визнати, що ця проблема є і вона стосується кожного. Ми всі піддаємося впливу фейків, просто вони можуть бути різними. Якщо ми будемо розуміти цю проблему, то підемо до її вирішення.
Чим займаються волонтери
У нас є одна дуже чітка точка концентрації — ми вчимо людей фільтрувати джерела інформації. На жаль, навчити людей розпізнати фейки в великих масштабах важко, особливо тих, хто не є комунікаційником. Фактчекерство — це професія. Ми вчимо людей відрізняти реальне медіа від смітника, який публікує фейки, розуміти, що коли ви бачите безкоштовний тест, то натискати на нього не потрібно, бо віддасте всі свої дані та ще й своїх друзів. Ми вчимо поводитися в новій цифровій реальності. Аналогова ера пішла, тепер кожна праска має транслювати інформацію.
Коли ми знаходимося на цифрових платформах (Facebook, Google), то віддаємо величезний масив інформації саме їм. Вони є структурами, які регулюються законодавчими нормами навіть не однієї країни. Вони використовують і віддають нашу інформацію у загальному вигляді. Шахрайством і тестами займаються не цифрові платформи, а аферисти, які розуміють, що мають недостатньо даних, які вигадують додаткові способи, щоб їх зібрати. Рівень інформаційного шуму щодня росте. Дані — це не просто наша дата народження та адреса проживання, це наші інформаційні гачки, на що ми реагуємо. Завдання шахрая полягає у тому, щоб знайти способи та інструменти, щоб зібрати наші емоції, сформувати у так званий цифровий портрет, потім людей сегментувати і ефективно ними маніпулювати. Я думаю, що люди могли чути про приклад з Брекзітом, коли Велика Британія виходила з Євросоюзу, тоді використовували технологію Cambridge Analytica. Ця технологія, яку демонізують, щодня застосовується проти кожного з нас.
Читати далі: "Через фейки достатньо легко маніпулювати людьми", – аналітикиня VoxUkraine Юлія Мінчева
Про наші дані в інтернеті
Переважна більшість даних збирається з відкритого доступу, так званих флешмобів, коли люди публікують один і той самий текст, а потім той, хто володіє базовою освітою програмування може зібрати ці дані. Одного разу ми опублікували такий флешмоб і наші друзі, які поставили плюсики чи написали щось у коментарях, віддали маніпуляторам свої дані. Потім не дивуйтесь, коли вам хтось телефонуватиме чи ви будете бачити дивну рекламу в соціальних мережах.
Гігієна — це абетка, тобто те, з чого ми починаємо. Ми всі хочемо говорити про складні філософські речі, обговорювати гібридну війну, що з нею роботи. Але тут є чітка межа, бо, якщо людина не є комунікаційником, то не зрозуміє, що робити. Ми вимушені зараз говорити про комунікації, бо живемо в такий час. Ми починаємо з базових речей, щоб люди засвоїли їх, а потім застосувати у власному житті.
Про статистику
50% українців думають про те, що можуть розрізняти правду і брехню. Лише 3% вміє це робити. У 2019 році таких було ще 11%, але в 2020 році показник знизився до 3%. Нещодавно ми облікували дослідження користувачів українського Facebook, що вони публікують у себе в стрічках. 73% українців поширюють дезінформацію у тій чи іншій мірі. Роблять вони це свідомо чи ні, але факт залишається фактом. Чверть користувачів ділиться результатами тестів, флешмобів, які крадуть дані не лише тих, хто розмістив їх, а й їхніх друзів. Якщо ви ведете гігієнічне життя, нічого подібного не робите, але ваші друзі публікують такі тести, то й ваші дані знаходяться у шахраїв.
Що робити з друзями, які продовжують проходити тести і публікувати флешмоби в соціальних мережах
Треба вести просвітницьку діяльність, бо люди не розуміють наслідків. У жодному разі не критикувати та не оцінювати. Не коментувати це публічно, адже тоді ви піднімете публікацію у стрічці, тобто поширите фейк несвідомо. Якщо людина поділилася цим, то це її особиста думка, а коли ми виходимо до неї навіть з м’якою критикою, то вона цього не чує. На жаль, робота з такими людьми не завершиться одним повідомленням.
Читати далі: Як не стати жертвою "фейків" про коронавірус: 7 порад інфекціоніста Лапія
Як розрізнити достовірне джерело інформації від фейка
Я пропоную починати з іншого — зробити собі інформаційний трафарет. Є Інститут масової інформації, який щоквартально друкує перелік онлайн-медіа, які дотримуються журналістських стандартів. Фахові люди обробляють інформацію з різних джерел і дали її українцям. Якщо людина привчить себе брати звідти інформацію, то сформується трафарет об’єктивності. Я не є медиком, але нині я повинна розуміти, що відбувається з вакцинацією. Якщо піду в наукові, медичні першоджерела, я нічого там не зрозумію. Тому варто ходити до об’єктивних джерел, але вже з обробленою інформацією.
Важливо споживати інформацію не з одного джерела. Немає "святих" медіа. Хтось навмисно поширює фейки, десь це відбувається через людський фактор. В Інституті масової інформації є перелік "білих" медіа, Суспільне, до речі, туди входить. Там 8 видань, які дотримуються журналістських стандартів. Тобто, читаючи їх, ви отримаєте мінімальний ризик натрапити на фейк. Оберіть собі звідти 3 видання, за якими будете слідкувати, де будете читати новини.
Про віруси у соціальних мережах
У Facebook почав поширюватися вірус "Подивись, хто переглядав твою сторінку". Фахівці довели, що це вірус. Коли ви клікаєте на посилання, то вам пропонують перейти на ще одне, а потім йде зараження вашої сторінки. Якщо ви бачите масове явище, та ще й безкоштовне, а безкоштовного нічого не буває, будь ласка, ставтеся до цього обережно. Якщо можете обійти повз, то краще так і зробіть.
Фото: pixabay.com
