Чи можливо ці гроші повернути у державний бюджет
Я хотіла б почати з того, що 4,7 мільярдів гривень — це не весь штраф, який мають сплатити компанії Коломойського. Половина цієї суми, навіть трохи більше, — це штраф накладений на "Укрнафту", який належить "Нафтогазу". Фактично це ті гроші, які б "Укрнафта" мала заплатити в якості дивідендів до державного бюджету, але заплатить у якості штрафу, якщо все ж заплатить. У 2016 році Антимонопольний комітет вже оштрафував компанії Коломойського за змову на аукціонах з продажу сирої нафти. Тоді штраф складав майже 1,5 мільярди гривень, але компанії їх оскаржили, а у травні 2019 року вони виграли в останній інстанції, тому Верховний суд скасував їм штраф. У мене немає особливого оптимізму у цій справі, бо я бачу як легко олігархи скасовують штрафи Антимонопольного комітету. Нещодавно Антимонопольний комітет звітував про те, що наклав багатомільйонний штраф на добривний бізнес Фірташа, навіть ухвалив рішення його примусово поділити, але суд цей штраф скасував. Така сама доля спіткала справу про накладання штрафу на тютюновий картель, компанію "Тедіс Україна". Поки що судова статистика йде не на користь Антимонопольному комітету.
Чи всі компанії нафтового ринку так працюють
Насправді саме ця ситуація не є типовою. Ми тут бачимо два не пов’язаних між собою суб’єкти: компанію "Укрнафта" і її АЗС, 50% яких належать "Нафтогазу", а з іншого боку — приватний бізнес, проект "Авіас" і компанії, які ми пов’язуємо з паливним бізнесом Коломойського, тобто вони не пов’язані між собою, але в них однакова комерційна діяльність, у них однакові програми лояльності, керівництво здійснювалося з одного центру. Зверніть увагу, що відповідачами у справі виступають більше 170 компаній. Це компанії, на які оформлені АЗС, які ми пов’язуємо з Коломойським. Якщо подивитися на власників і керівників цих компаній, то формально між собою вони не пов’язані, хоча однаково ведуть господарську діяльність. Це особливість самого олігарха Коломойського, який оформлює свої бізнеси на "футбольну команду", на різних людей, які потім між собою раз на рік ротуються. Це робиться, щоб уникати відповідальності. Штраф, накладений Антимонопольним комітетом, припадає на "Укрнафту" та "Укртатнафту", а на всі інші 170 компаній, на які оформлені АЗС, не накладені штрафи або там мізерні суми, бо на них нічого немає, вони пусті. Так цей бізнес і оформлюється, щоб уникати відповідальності. Якщо ми подивимося на інші компанії на паливному ринку, то там структури більше сформовані, можна побудувати групу компаній, ми можемо побачити власників цих компаній. Тож це певна особливість пана Коломойського.
Скасування штрафів— це показник слабкої позиції АМКУ чи вплив олігархів на суди
І те, і те. Слабка позиція Антимонопольного комітету — це про те, що АМКУ не має достатньо професіоналів і потужності, прозорості своє діяльності, неупередженості і довіри з боку населення, а це означає, що він не може якісно захистити свої інтереси в суді, та й суспільство не стане на його захист. Звичайно, це й вплив олігархів на суди, можливість впливати за допомогою хабарів, зв’язків з Офісом президента або з іншими впливоми чиновниками, які на додаток до хабарів можуть застосовувати телефонне право.
Чому так довго розслідували цю справу
Розслідування тривало так довго через втручання судової гілки влади. У 2018 році Антимонопольний комітет повністю завершив його, склав подання про попередні висновки, щоб порівняти з кримінальним процесом, це так званий обвинувальний акт. На засіданні АМКУ мав штрафувати компанію, але раптом разом з відповідачами туди прийшов державний виконавець відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України і зачитав Антимонопольному комітету ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва про те, що він забороняє АМКУ ухвалювати рішення, застосовувати штрафи. Зрозуміло, що це абсолютно ненормальна ситуація, в жодній розвиненій країні ми цього не побачимо. Суди не мають права втручатися в роботу Антимонопольного комітету. Їх завдання — перевіряти кінцеве рішення, ухвалене Антимонопольним комітетом, якщо воно буде оскаржене. Далі це рішення підтримав Апеляційний суд. Лише в грудні 2020 року Конституційний суд розглянув скаргу Антимонопольного комітету і скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, нарешті дозволив закінчити розслідування. Антимонопольний комітет мав про це кричати на кожному кутку, розмовляти про це з журналістами, писати в різні інстанції і здійснювати певний тиск. Думаю, ніхто не пам’ятає, щоб АМКУ якось агресивно проти цього виступав.
Наскільки сильними є монополії в Україні
Монополії в Україні сильні, бо ми досі маємо олігархічний уклад економіки. Ті самі Сполучені Штати Америки впоралися зі своїми олігархами ще більше 100 років тому, коли примусово ділили "Standard Oil" Рокфеллера. У нас вони називаються олігархами, у них вони в той період називалися баронами-розбійниками. Ми ж в Україні досі не розібралися зі своїми баронами-розбійниками. Наші монополії підсилюються ще й їхнім політичним впливом. Звичайно, це робота Антимонопольного комітету, бо це єдиний і основний орган в Україні, який може боротися зі зловживаннями і з картелями. Його потрібно робити потужним, призначати на посади незалежних людей, професіоналів, не давати їм вказівки з Банкової або брати туди таких людей, які не будуть реагувати на ці вказівки. У 2019 році президент Зеленський повністю оновив склад Антимонопольного комітету, це люди, які близькі до нього, але, на жаль, це оновлення не дало результатів, бо вони не знають антимонопольного законодавства. Результати їхніх помилок ми отримуємо зараз.
Чи є Антимонопольний комітет України незалежним
В Україні, на жаль, дуже заполітизована процедура призначення та звільнення керівництва АМКУ, перш за все голови і його заступників, від роботи яких залежить робота комітету. Для того, щоб призначити керівництво Антимонопольного комітету потрібно, щоб прем’єр-міністр і президент дійшли до згоди щодо однієї спільної кандидатури, а за голову комітету проголосувала Верховна Рада. Жодного разу за весь час існування АМКУ я не чуло, щоб хтось з керівників держави провів якийсь конкурс, я не кажу вже навіть прозорий, просто будь-який конкурс на посаду керівника Антимонопольного комітету. Людей по суті дістають, як зайчиків з капелюха, демонструють, що ось вони будуть тепер керувати АМКУ. Звичайно, у такому випадку ці люди будуть залежними. Така ж сама процедура звільнення, якщо президенту не сподобається та чи інша людина, то він може його просто звільнити своїм указом без жодних підстав. Якщо зважати на те, що президент є залежним від олігархів, бо у них в руках ключові ринки, які впливають на економіку, добробут кожного громадянина, саме від олігархів залежить чи буде президент обраний на другий строк, бо вони впливають на передвиборчі рейтинги, тому президенти користуються своїм впливом на кадрові питання в Антимонопольному комітеті, щоб у тому числі, щоб можна було нападати на олігарха чи пригальмовувати певні розслідування.
Читати далі— Чому в Україні зросли ціни на цукор, яйця та олію та чи варто чекати на їх зниження — аналізує експерт
Як можна звернутися до АМКУ
У нас є певна проблема саме у тому як Антимонопольний комітет оцінює звернення пересічних громадян. Якщо ми говоримо про світовий досвід, то там в Антимонопольному процесі, крім конкурентного відомства і монополіста також присутні споживачі. В Україні, на жаль, попри те, що за законом споживачі мають право звернутися до АМКУ з відповідною заявою, якщо вони вважають, що є зловживання на тому чи іншому ринку, але АМКУ враховує заяви українців дуже рідко. Ми сьогодні воюємо з цього приводу з АМКУ. Я сподіваюся, що ми сформуємо позитивну судову практику.
Фото: amcu.gov.ua
